Чергова сесія чи черговий "дерибан"?

560e3ac103f9f 1c8270c dsc 2356145 1 Сьогодні, 4 лютого, відбулась чергова сесія Ужгородської міської ради, на якій депутати "відкрили" новий   політичний сезон. Яким він буде - комічним, трагікомічним, драматичним чи гостросюжетним покаже час, а поки що міська рада на чолі з секретарем та мером міста Богданом Андріївом невпинно, майже дві години підряд, голосувала за законопроекти, заявлені в порядку денному.

 

Варто зазначити, на початку засідання ради міської був присутній голова обласної ради Михайло Рівіс, який пообіцяв матеріальну підтримку місту з боку облради та, за всіма канонами української політики, своєю непоказною промовою висловив  очікуваний "одобрямс" меру та депутатам.

 

Перед початком розгляду питань порядку денного міський голова зосередив увагу присутніх депутатів,  представників ЗМІ та громадськості на тому, що не збирається займатися питанням універмагу "Україна", який, нагадуємо постраждав від пожежі на початку тижня, бо долею універмагу будуть опікуватися органи НС та самі підприємці.

 

Опісля дискусію серед депутатів, як і очікувалось, викликали питання приватизації та викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Частина депутів та громадськості зауважила, що наразі міська рада некомпетентна розглядати такі питання через заборону суду, проте юридичний відділ міськради висловив протилежну думку, а отже розгляд питань продовжився. Мер Андріїв попросив не спримати дані рішення як "дерибан", однак, напевно, як їх сприймати буде все ж вирішувати громада міста.

 

Наступну сесію міської ради анонсовано на 25 лютого.

 

"СЗ"

За посадовців Хустської міської ради серйозно взялися прокурори

2Давно пора... Хустською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактом службової недбалості працівників комітету з конкурсних торгів управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, внаслідок яких державі спричинено істотну матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму майже 600 тис.грн.

В Ужгороді виявили "наркосховище"

11У мікрорайоні "Радванка". 1 лютого під час проведення санкціонованого обшуку в помешканні в ужгородця, поліцейські вилучили близько 2х кілограмів марихуани.

На Закарпатті тандем п’яних крадіїв уночі «чистив» м’ясні магазини

612Як ми неодноразово писали, у нашому краї, мабуть, немає таких об’єктів, куди б не забиралися злодії. У часи скрути зловмисники не забувають навідатися й у продуктові магазини.

Два венгра-контрабандиста остались без машин

1453974076 news 20160128 112130 1453972890В пункте пропуска "Тиса" пресекли попытки контрабанды сигарет в автомобилях. Как сообщает Госпогранслужба Украины, пограничники Чопского отряда совместно с работниками таможни пресекли две попытки незаконного перемещения через границу табачных изделий.

СБУ на Закарпатті викрила схему на кілька мільйонів гривень

1453897971 dercons022Співробітники Служби безпеки України викрили на Закарпатті механізм розтрати коштів однією з товарних бірж при реалізації продукції державних лісогосподарських підприємств. 

 
Відповідно до чинного законодавства, державні лісгоспи продають необроблену деревину через аукціони, які організовує товарна біржа. Учасники торгів перераховують організатору 5% гарантійного внеску від початкової ціни лота. Після проведення торгів ця сума має бути перерахована держлісгоспам.
 
Співробітники спецслужби встановили, що тільки за січень-липень 2015 року на аукціонних торгах було продано необроблену деревину стартовою ціною майже сто дев’яносто мільйонів гривень. Сума, яку товарна біржа повинна була перерахувати держлісгоспам, становить 9,5 мільйона гривень. Натомість частина цих державних коштів пішла на потреби біржі та її працівників, а залишок акумулювався на приватних банківських депозитних рахунках.
 
Відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
 
Тривають оперативно-слідчі дії.
 
Джерело: 7 днів

Держава – це ми

fullsizeНастав новий рік в житті нашої країни. Багато подій позаду, ще більше – попереду. Адже суспільні виклики, з якими зіткнулася наша ненька-Україна, нікуди не зникли, навпаки, з кожним днем їх більшає, адже ми з вами живемо в період, про який буде написано не в одному параграфі шкільних підручників з історії та суспільствознавства, якому буде присвячена, певно, чимала кількість наукових робіт спеціалістів… Виклики, які нам посилає Бог, стосуються як загалом країни та її керівників, так і  кожного з нас зокрема.

 

Колись король Франції Луї XIV сказав: «Держава – це я!» Зараз ця теза має стати життєвим орієнтиром для кожного громадянина, бо якщо у ХVІІ столітті держава асоціювала себе з однією людиною – правителем, то зараз надворі ХХІ століття, в якому держава – це не одна особа, не група людей і навіть не клас, держава – механізм реалізації суспільного договору між вільними та рівними людьми з метою комфортного співжиття та реалізації особистих, групових та надгрупових (етнічних, національних, релігійних) інтересів. Однак споглядаючи на поведінку суб’єктів суспільно-владних відносин в Україні, стає зрозумілим, що в більшості громадян нашої Батьківщини погано розвинене розуміння сутності поняття суспільного договору як модерної моделі соціальної організації цивілізованих країн.

 

У головах переважної більшості моїх співгромадян, очевидно, до цього часу живе «совок». Саме «совок» не дозволяє українцям, навіть після Революції Гідності, подивитися на світ під іншим кутом зору, не таким, як заповідав той, що «з чолом високим та ясним».

 

Тому явним є той факт, що для розуміння актуальних проблем сьогодення необхідно підходити саме з оціночно-ментальної точки зору. В нашій газеті  вже традиційно  аналізуємо більшість питань та подій з інституційного, юридичного та ще частіше з історичного погляду. В першому випуску цього року дозволимо собі розширити методологію вивчення та аналізу актуальної суспільно-політичної проблематики і податися в глибини емпіричної психології.

 

Мова йтиме про психологічний експеримент, що проводився в США, де, варто сказати, психологічний метод вивчення політичних явищ був і наразі є найбільш поширеним, однак піку свого досяг у середині та другій половині ХХ століття.

 

Стенфордський тюремний експеримент

Це психологічний експеримент, який 1971 року здійснив американський психолог Філіп Зімбардо, досліджуючи як впливає обмеження свободи та тюремне оточення на психіку людини, а також як впливає нав’язана людині соціальна роль на її поведінку. (на фото Філіп Зімбардо у Варшаві, 2009 рік)

 

Zimbardo

 

Добровольці грали ролі в'язнів та охоронців в імпровізованій в'язниці, влаштованій у корпусі кафедри психології. Учасники швидко адаптувались до своїх ролей. Ніхто не сподівався, проте почали виникати по-справжньому небезпечні ситуації. Кожен третій охоронець виявився схильним до садизму, а в'язні були надто морально травмовані, двоє з них завершили експеримент достроково. Незважаючи на очевидну втрату контролю над експериментом, тільки один із 50 спостерігачів – Христина Маслач висловилася про необхідність припинення експерименту. Зімбардо припинив експеримент достроково, через шість днів після його початку.

 

Дослідження оплатив військово-морський флот США, щоб розібратись, чому виникають конфлікти у їхніх виправних закладах і в морській піхоті.

 

Учасників набрали за оголошенням у газеті. Їм пропонували 15 доларів на день (з урахуванням інфляції станом на 2007 рік це приблизно 75 доларів) за два тижні участі. Із 70 осіб, що відгукнулись на оголошення, Зімбардо та його команда вибрали 24 найбільш здорових і психологічно стійких. Це були переважно білі чоловіки, представники середнього класу. Усі вони були студентами (аспірантами коледжів).

 

Двадцяти чотирьох молодих людей поділили на «охоронців» та «в'язнів». І хоча їх ділили цілком випадково, «в'язням» потім здавалося, що в «охоронці» беруть за великий зріст. Насправді жодних відмінностей у фізичних даних не було. Імпровізовану в'язницю влаштували на базі кафедри психології Стенфорду. Лаборант-старшокурсник був «наглядачем», а сам Зімбардо — директором в'язниці.

 

Зімбардо створив для в'язнів такі умови, які мали би сприяти дезорієнтації, втраті почуття реальності й самоідентифікації. Охоронцям видали дерев'яні кийки й уніформу кольору хакі військового зразка, яку вони самі обрали в магазині. Їм також видали дзеркальні сонцезахисні окуляри, за якими не видно було очей. На відміну від в'язнів, вони мали працювати позмінно й повертатись додому на вихідні, хоча згодом багато хто брав участь у неоплачуваних понаднормових чергуваннях.

 

В'язні мусили вдягатись тільки в навмисно погано підібрані міткалеві халати, без спідньої білизни та ґумові пантофлі. Зімбардо стверджував, що такий одяг змусить їх тримати незвичну поставу, вони будуть відчувати дискомфорт, а це сприятиме їхній дезорієнтації.  Називали в’язнів тільки за номерами, які їм надали замість імен. Ці номери були пришиті на їхніх халатах. Крім того, вони мали носити тугі капронові шапочки на голові, що символізували новобранців, які проходять початкову військову підготовку в армії. Ще вони носили на кісточках маленькі ланцюжки  як нагадування про їхнє ув'язнення.

 

За день до експерименту охоронцям влаштували короткі установчі збори, але їм не дали жодних вказівок, окрім неприпустимості фізичного насильства. Їхній обов'язок — обхід в'язниці. Їм запропонували це здійснювати у будь-який зручний для них спосіб. На зборах Зімбардо запропонував для охоронців наступну лінію поведінки: «Змусьте в'язнів відчути тугу, страх, відчуття сваволі через те, що їхнє життя повністю контролюється системою, вами, мною й у них немає жодного особистого простору… Ми різними способами забиратимемо в них індивідуальність. Усе це разом має викликати у них почуття безсилля. Тобто у цій ситуації в нас буде вся влада, а в них — жодної».

 

Майбутнім в'язням було сказано чекати вдома, поки їх не викличуть для проведення експерименту. Їх арештували без попередження, звинувативши у збройному пограбуванні. Арешти проводила справжня поліція Пало Альто, яка брала участь у цій стадії експерименту.

 

Вони пройшли повну процедуру поліцейського огляду: повідомлення про права, фотографування, зняття відбитків пальців. Їх привезли у підготовлену в'язницю, де провели огляд, роздягли догола, «очистили від вошей» і надали ідентифікаційні номери.

 

Над експериментом швидко втратили контроль. В'язні потерпали від садистського ставлення охоронців, і наприкінці в багатьох спостерігався сильний емоційний розлад.

 

Під час експерименту декілька охоронців все більше й більше перетворювались на садистів, особливо вночі, коли їм здавалось, що і камери спостереження вимкнено. Експериментатори стверджували, що приблизно кожен третій охоронець виявляє справжні садистські схильності. Коли експеримент, урешті-решт, було достроково припинено, багато охоронців засмутились.

 

Згодом ув'язненим запропонували вийти на волю за умови, якщо вони відмовляться від оплати, більшість згодилась на це. Зімбардо використовує цей факт, щоб показати, наскільки сильно учасники звикли до ролі. Але в результаті їм усе одно відмовили, і ніхто не полишив експеримент.

 

В одного з в'язнів розвинулась психосоматична висипка по всьому тілу, коли він дізнався, що його заява про звільнення без винагороди була відхилена (Зімбардо відхилив його, бо вважав, що той намагається схитрувати й симулює хворобу). Сплутане мислення й сльози стали звичайною справою серед в'язнів. Двоє з них пережили такий сильний шок, що їх вивели з експерименту й замінили.

 

416

 

Один із в'язнів, що прийшов на заміну, № 416, був шокований ставленням охоронців й оголосив голодування. Його на три години закрили в тісній комірчині для одиночного ув'язнення. У цей час охоронці змушували його тримати в руках сосиски, які він відмовлявся їсти. Інші ув'язнені вважали його хуліганом. Щоб зіграти на цих почуттях, охоронці запропонували в'язням вибір: або вони відмовляться від покривал, або № 416 перебуватиме в одиночній камері цілу ніч. В'язні вибрали покривала. Пізніше Зімбардо втрутився й випустив № 416 і вирішив припинити експеримент достроково.

 

* * *

Як стосується цей експеримент   порушеної на початку статті тематики про модель соціального устрою, держави та ролі громадянина – спитаєте ви? Насправді вищеописаний експеримент найяскравіше відображає модель держави, яку почали будувати Ленін із Троцьким та в ореолі якої живемо досі ми. Держави – в’язниці. Багато людей в Америці та по всьому світі критикувало і критикує експеримент Зімбардо за аморальність, ще більше дивуються, чому в’язні погодилися бути його учасниками лише за невелику матеріальну винагороду.

 

Однак є речі страшніші, які випливають з цього дослідження. Озирніться навколо, погляньте, врешті-решт, у дзеркало – і ви побачите людей, які  щодня за мізерні матеріальні блага погоджуються бути учасниками реального експерименту в рамках цілої країни, де громада продовжує бути поділена на дві частини – в’язнів та наглядачів. Наглядачі, яких ми самі обираємо, щодня все більше і більше втрачають  контроль над власним сумлінням, а в’язні продовжують їх міняти.

 

Наглядачі міняються, міняються, в’язні щоразу жаліються на них, хтось так, щоб ніхто не чув, хтось уголос, однак це не дає жодного результату. Соціальні ролі закріплені, і там, де є в’язні та наглядачі, завжди буде тільки тюрма.

 

Модель подібної організації, як вже було написано, успішно апробована радянськими керівниками. Саме вони прищепили нам і нашим батькам всепоглинаючу суть держави, яка існує всюди, яка все вирішує замість вас: що добре, а що погано, що можна одягти, а що ні, що їсти, пити, як жити взагалі. І перетворила нас, вас і весь український люд на в’язнів  власної інфантильності. Не дивно, що більшість із нас продовжує чекати манни небесної від міфічної держави. Ми завжди, як в’язні Стенфордського експерименту, чекаємо на подачки чиновників, які  обіцяють скромний обід (стипендію, пенсію, зарплату) взамін на покірність та обіцянки вічної стабільності й опіки, наче малолітні діти. А наглядачі, отримавши від нас самих необмежену владу, швидко проявляють найгірші ознаки тваринної суті людини.

 

Окремо про наглядачів. Щоб вас переконати в тому, що живемо ми у подібній до експерименту Зімбардо соціальній організації, згадайте, коли ви востаннє були в будь-яких державних установах, можливо, найнижчого рівня, і зосередьте свою увагу на поведінці найдрібнішого чиновника-держслужбовця, його ставленні до вас, якщо, звичайно, ви йому не кум-брат-сват-батечко-стрийко. Його ставлення, мова  до громадян нагадує більше  соціальну роль – найманого вами працівника, який має ефективно виконувати функцію забезпечення певної сфери державних послуг, чи наглядача, який ще трішки – і відчує себе володарем вашого смертного життя і долі?.. Причому, як не парадоксально, але інколи чим нижчий чиновник, тим вище перед вами він може себе відчути. Це психологія в’язниці…

 

Найстрашніше, що ви, так, саме ви, якимось чином отримавши його місце і повноваження, будете поводитись ідентично. І проблема не у вас і ваших моральних якостях, проблема в тому, що ви – людина, істота недосконала, що живе в ще більш недосконалому суспільному ладі, де кожен наглядач думає, як ним лишитися, а найжахливіше – кожен в’язень думає, як стати наглядачем.

 

Тому цей експеримент із політичної та просто  моральної точки зору показує, що не можна жити обмеженими й постійними соціальними ролями. Досить міняти наглядачів – їх взагалі бути не має, та й давно вже пора вийти з в’язниці власних фетишів минулого та зрозуміти нарешті, що держава – це МИ!

 

І останнє, ще раз озирніться, можливо, ті, кого ви вважали хуліганами, – це в’язні №416…

 

Станіслав ДАНКО

На Закарпатті виявили склади, де зберігалися цигарки для переправки за кордон

0 00 466В області триває операція «Акциз-2016» Вчора, 25 січня 2016 року в ході проведення заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів в рамках операції «Акциз-2016» та оперативно-слідчих дій працівниками податкової міліції та управління СБУ у Закарпатській області проведено обшуки в населеному пункті с. Неветленфолу (Виноградівський район), на ділянці українсько-румунського кордону, інформує відділ комунікацій ГУ ДФС у Закарпатської області 

В Ужгороді виявили рекордну партію марихуани

56a71a71461cc 354601922Боротьба з наркоманією й надалі залишається одним із пріоритетних напрямів у боротьбі зі злочинністю. Адже не є таємницею, що чимало молоді перебуває в полоні дурман-зілля.

В Ужгороді стріляли в депутата

strilyanynaМинулого тижня невідомий здійснив кількапострілів у сторону 45-річного місцевого депутата, який саме припаркував свою автівку в гаражі.

us1

Популярні новини

Президент Петро Порошенко заявив, що Венеціанська комісія відхилила обидва законопроекти Верховної Ради щодо Антикорупційного суду...
Національна гвардія України отримала статус повноправного члена Асоціації сил жандармерії і поліції країн Європи і Середземномор'я...
Відповідне розпорядження підписав голова обласної адміністрації Геннадій Москаль.
Усі новини...

Останні коментарі

Sape plugin info: Не заполнено поле - sape user в параметрах плагина.

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS