Мешканці Легоцько 17 виступили проти дерибану

11253794 361249314064447 298095482 nТак, у середу 19 травня відбулися збори мешканців будинку №17 по вул. Легоцького з приводу виділення міською радою трьох земельних ділянок під гаражі на відпочинковій території даного будинку та дитячому майданчику для дітей.

 

Меншканці будинку вислови своє обурення рішенням Ужгородської міської ради №1507 від 07 листопада 2014 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким громадянам Алдобаєвій Любові Кузьмівні, Чурей Володимиру Володимировичу, Васильковській Валерії Вячеславівні виділено земельні ділянки під гаражі "під самісіньким носом" у мешканців багатоповерхівки ще й до того ж на зеленій зоні даного будинку. Зрозуміло, що ні про які гаражі мови іти не може, оскільки це частинка так званої «гаражної схеми» приватизації земельних ділянок для наступної підприємницької діяльності. 

 

Місцевим депутатом Юрієм Оксьоном на збори мешканців були запрошені також члени громадської ради Ужгородської міської ради, оскільки саме за звернення громадської ради в прокуратуру Закарпатської області з приводу  виділення 24 земельних ділянок під гаражі в т.ч. і по вул. Легоцького було розпочато кримінальне провадження. Однак, вже через місяць громадська рада вимушена була звернутися в Генеральну прокуратуру через те, що кримінальне провадження було закрито міською міліцією з надуманих підстав.

 

За результатами зборів понад 70 мешканців будинку №17 по вул. Легоцького прийняли звернення з вимогою скасувати незаконне рішення Ужгородської міської ради №1507 від 07 листопада 2014 року. Цікаво, як будуть голосувати ті міські депутати, які приймали дане рішення?

 

Громадська рада Ужгородської міської ради

Від Революції Гідності до деградації нації

51e099a24c00653740904e4d7a725e0aКажуть, те що не вбиває – робить нас сильнішими. Здавалося б, що після випробувань останніх півтора року, перед якими постала Україна: бандитський і запроданський режим Віктора Януковича, революція, війна - вона тепер повинна стати сильнішою, ніж коли-небудь; що нарешті нація проснулася з глибокого сну, відбувся прорив і нарешті почнемо не тільки говорити і боротись за свої свободу, гідність та єдність, але і утверджувати ці цінності у нашому щоденному житті.

 

Проте реалії показують нам абсолютно протилежне. З часів Революції Гідності вже за спиною дві виборчі кампанії по «оновленню» влади - президентська та парламентська, а чергові – до органів місцевої влади – уже не за горами. І начебто саме зараз всі ми, та наші «слуги» у владі,  мали би помінятися, очиститися, оновитись.  Але що ми бачимо? Мало того, що не відбуваються ні обіцяні реформи, ні розслідування стосовно кривавих розстрілів на Майдані в Києві; при владі й досі одні і ті ж самі доморощені олігархічно-сімейні і кумівські клани, казнокради і хабарники, все ті ж корупціонери, що якщо і змінюють один одного, то тільки на своїх, таких же негідних нащадків і запроданців. Більше того – ми спостерігаємо те, що національна свідомість як серед народу, так і у владі, замість підйому, тільки деградує, бо може це ми всі деградуємо, навіть ті що вийшли на майдани Революції Гідності минулих десятиліть, та в наші часи, бо заплативши за неї ціною людського життя, мовчки і бездієво дозволяємо всій тій корумпованій нечесті, що роками сидить біля бюджетного корита, і надалі бути при владі і глумитись над народом і правами людини. Погляньмо навколо, де Ви бачите нові обличчя бодай в одному органі державної влади чи місцевого самоврядування посеред «оновлених» керманичів ??? Чи може нові обличчя в судовій, міліцейській системах, органах прокуратури чи службі безпеки на керівних посадах ???

 

Тож питаючи самі себе чому Україна і українці деградують, чому Україна і українці не можуть зробити прорив до нормального, цивілізованого, правового життя, чому українці в Україні, і зокрема закарпатці на Закарпатті не можемо навести лад у своїй домівці, чесно даймо відповідь – бо всі ми самі не хочемо змінитись, не хочемо сказати повсюдно корупції «ні !», не можемо чи не хочемо розгледіти постійних пристосуванців, запроданців,  перефарбованих гастролерів від партії до партії, заради влади, не хочемо чи іще не можемо об’єднатись і вигнати від влади (з керівних посад) всіх тих, що останні 20 років невилазно засіли в усіх владних кабінетах з низу до верху, і своєю протухлою сутністю не дають утвердити нормальне життя в Україні.

 

До всього цього, на сьогодні Україна і український народ іще втягнуті у кровопролиття і війну на Сході, яку нам організував московсько-путінський режим, але організував за прямої участі все тієї ж продажної бюрократії, яка сиділа і сидіть по всіх кабінетах державної влади і місцевого самоврядування. Бо саме ця когорта «управлінців» з року в рік обезкровлювала Україну, знищувала віру у закон і справедливість, поносила українську національну ідею, грабувала український народ, утверджувала корупцію, убивала віру і надію в душах людей, продавала національні інтереси… І вся ця бюрократія, майже на 100 %, мов би не з її вини ми опинились у такому важкому становищі, керує і бажає керувати нами і надалі. І буде керувати і грабувати нас, та тримати за лохів, бо ми це їм дозволяємо. Ви скажете так війна ж… Так, війна… Але війна не виправдовує неефективне управління справами держави і регіону, процвітання корупції та хабарництва, не проведення реальної люстрації та відсторонення від влади  прислужників корупційних режимів вчорашнього дня і сьогодення, неналежного управління військами і бойовими операціями на Сході, не проведення судової реформи (зокрема щодо обрання та відкликання суддів виборцями) та оновлення правоохоронних органів (зокрема щодо обрання начальників міліції та схвалення чи не схвалення кандидатур прокурорів виборцями). Не можна посиланням на війну, на передовій якої не воює жодне чадо доморощених олігархічно-сімейних кланів (які несуть напряму відповідальність за цю війну), виправдати зростання цін на газ, електропостачання, комунальні послуги, продукти харчування першої необхідності, не списання для простого народу валютних кредитів минулих років, які в умовах неконтрольованої інфляції закабали мільйони українців (в той час як жируючим провладним і владним олігархам списують мільярдні збитки і украдені кошти за рахунок державного бюджету), тощо без забезпечення зростання легальних доходів населення (заробітних плат, пенсій, стипендій), які б давала можливість простій людині просто вижити. Не виправдовує війна і процвітання надалі корупції, хабарництва та зловживання владою. Чому в умовах фактично, неоголошеного надзвичайного і військового стану, зберігаються у приватних руках олігархічно-сімейних кланів монополії на продаж електроенергії (виробленої на державних електростанціях та транспортованих через побудовані за державні кошти електромережі), продукції вітчизняного нафто, газовидобування, вугільних та інших природних копалень (що належать до державних, тобто національних природних ресурсів, власником яких є  український народ), які у свій час, за різного пошиву та масті президентів нової доби, було просто-на-просто украдені в українського народу.

 

Чому в умовах необхідності проведення швидких і ефективних реформ, зокрема і щодо очищення влади, наведення правопорядку, забезпечення соціальних стандартів і соціального захисту населення, усунення будь-яких бюрократичних перепон з метою підтримки ініціатив щодо вільного розвитку виробництва і ринку послуг, недопущення зловживання владою ми маємо німих, глухих, сліпих, а часто і взагалі схожих на клоунів, представників у радах усіх рівнів, голів територіальних громад типу «кукли вуду», театралізованих голів державних адміністрацій і різного роду управлінь ???

 

Які на диво при вирішенні та захисті суспільних питань, як правило, завжди немічні  і хилі, а у забезпеченні своїх достатків, возвеличенні власної пихи та само возвеличення неутомні та неперевершені. Чому призначення на відповідальні управлінські посади в системі державної влади і місцевого самоврядування відбувається без реального громадського обговорення і вивчення громадської думки, а тільки за ширмою завжди корумпованих і фактично закритих так званих нібито «конкурсів» ???

 

І про війну… Чому ті хто ціною свого життя боронять нашу земну, Богом дану, Вітчизну Україну, український народ, зокрема і можновладців, отримують мізерні копійки, чому їх сім’ї не звільненні чи не наділені суттєвими пільгами по сплаті за енергоносії, комунальні послуги, чому їх діти гарантовано не навчають у вищих навчальних закладах за рахунок державного бюджету, чому поранені і скаліченні у війні наші герої, та їх рідні, повинні жебрати і просити по всіх соціальних мережах,  телерадіоканалах (доступних) про збір коштів на їх лікування, протезування, проведення операцій, чому люди які ніколи не мали достатнього досвіду у керуванні військовими операціями було допущенні до керівництва Збройними Силами України, з вини яких та їх непрофесіоналізму загинули тисячі наших співвітчизників, чому по коридорах адміністрації президента, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, міністерств, державних відомств, державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування вільно ходять, засідають і керують у них відкриті запроданці московсько-путінського режиму, вчорашні співучасники антиукраїнського режиму Януковича, резиденти і запроданці московського агресора, відверті вороги України і українського народу, і таких чому на сьогодні накопилось  безліч…

 

І відповідь одна – бо запроданство, відчуття рабської психології та не здатність відстоювати своє природне право на гідне життя, засіло глибоку у наші душі.  При цьому цей недуг, в достатньо рівному співвідношенні, поразив всі покоління українців від молоді до старших людей. А іще, ми всі занадто швидко матеріалізували свої душі, і гроші для переважної більшості наших співвітчизників стали головним сенсом та дороговказом у житті. Тож за таких обставин і віра, і Бог, і гідність, і патріотизм, і жертовність – перетворились в показову бутафорію… І носії цієї бутафорії, опираючись на собі подібних, закономірно і заполонили увесь простір нашого життя і владних коридорів…

 

Вихід ??? Вихід один – згадати, що ми люди, творіння Божі, ми достойні гідного життя, і це життя ми можемо збудувати і утвердити тільки самі, і ніхто нам у цьому з боку не допоможе. А для цього потрібно змінитись самим, навчитись поважати власне життя і свою гідність, пам’ятати про Бога і Його святі Заповіді, дотримуватись закону і правопорядку, перестати продаватись і приймати участь у фальшуванні на виборах, і усунути всіх тих від влади, хто за останні двадцять років перебування при ній (на різних щаблях її горизонталей і вертикалей) в Україні і на Закарпатті, і фактично  призвів до  Революції Гідності, яка розпочалась іще наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, дійшла до наших днів і продовжується… А чи вийде у нас змінити життя на краще  – залежить тільки від нас…

20.05.15 р.

Віктор Бедь, ЗО «Україна Соборна»


 

 

 

 

Межа

ZZZZZБезпорадність нинішньої української влади, а насамперед уряду Яценюка, нагадує моменти із повісті А. П. Чехова «Унтер-офицер Пришибеев».

 

Іде суд, і суддя висунув звинувачення:

−   Унтер-офицер Пришибеев, Вы обвиняетесь в том, что 3 сентября оскорбили действием волостного старшину и еще двух понятых, Ефимова и Гаврилова. Признаете себя виновным?

−   Виновен не я, а все прочие…

 

Прем'єр-міністр Яценюк дуже нагадує персону Пришибеева. Свою безпорадність і непрофесійність рішень уряду списує на попередників, які після ґаздування залишили зруйновану економіку, влізли в борги, крали. Не плачте, пане Яценюку, щодо крадіжок і корупції, нинішні очільники нічим не відрізняються від попередників. Наша ненька-Україна багата. За роки незалежності її не змогли розікрасти, і Вам ще залишилось немало. Задумали роздери банити землю – я Вам не раджу, бо вийдемо знову на майдани. А якщо до нас приєднаєтесь, не показуйте пальцем на чоло, як це було рік тому, бо можете дістати туди, де показували, не допусти цього, Господи. У чужому оці часто бачимо скалку, а у своєму колоди не помічаємо. Ми на Вас, пане Яценюку, покладали великі надії і сподівання, що проведете реформи в економіці, прокуратурі, міліції, медицині, суддівській системі тощо.

 

Те, що Ви вважаєте реформами, які наразі вже діють, є не що інше, як збочення, бо сама сутність реформ спотворена і направлена не на розбудову держави і поліпшення життя пересічних громадян України, які доведені до зубожіння, а на вимирання. Не вводьте народ у спокусу знову вийти на майдан, бо своїми непродуманими рішеннями і необґрунтованістю підняття цін на комунальні послуги провокуєте нас, громадян, на рішучі дії. Не переходьте крайню межу безвідповідальності. Не займайтеся здирництвом, бо це може призвести до поганих наслідків для держави, яку ми змушені захищати від російського агресора.

 

Не знущайтеся з працюючих пенсіонерів, не зменшуйте пенсії. Ми ледве виживаємо. Працюючі громадяни і пенсіонери тримають заощадження в банках і своїми коштами інвестують економіку держави, і це добре, але недолугий чиновник-здирник запустив брудну руку і на депозити громадян, обклавши їх податком. Чому ми маємо платити за те, що вже було оплачено згідно з Законом? Недавно пан Яценюк бідкався, що сотні мільярдів гривень наші громади зняли з депозитів, які тримали в банках. Народ перестав довіряти банкам і нинішній владі через корупцію й крадіжки грошових коштів банками.

 

Пане прем’єр-міністре, чому не виконується закон про індексацію пенсій і зарплат у зв’язку з девальвацією гривні? Саботаж цього закону має ознаки злочину. Чому не працює антикорупційне бюро, Вища рада юстиції, Конституційний суд? У Верховну Раду політичні сили привели ледарів, безвідповідальних депутатів, прогульників.

Чому засідання ВР України проходить не в повному складі депутатського корпусу, який налічує 150 осіб?

 

Часто на засідання приходить лише половина депутатів. Із-за «свавільників-прогульників» депутатів, ВР працює неплідно, неякісно, з викривленнями, часто порушується регламент.

 

А якщо і є кворум ВР, то серйозні закони чомусь обходять і не приймають, тому що багато депутатів мають бажання підігнати закони під свої меркантильні вподобання, а не на користь держави і її громадян. Про таких байдиковитих і безвідповідальних депутатів я пригадав пісеньку Бармалеїв, які в часи комуністичної доби співали по радіо для піонерів: «Мы работать не боимся, на работу мы пойдем, но работать мы не станем и с работы не уйдем!»

 

Панове депутати, не ганьбіть і не губіть державу!

 

Прем’єр-міністр України Яценюк і Президент України Порошенко добре пам’ятають, чим закінчилися вакханалії й походеньки, крадіжки попередньої влади, а саме Януковича, Пшонки, Чечетова, Олійника, Пеклушенка, Олени Бондаренко та інших одіозних осіб. Нехай їхні долі будуть пересторогою на майбутнє нинішній владі, щоб не повторювали помилки попередників, які бісилися від жиру, не дбали про державу і народ. А нині більшість із них – у бігах, а деякі лежать в могилах. Не вводьте народ у спокусу знову вийти на майдани, бо це може погано закінчитися для вас і держави. Російському агресорові не робіть подарунок. Необґрунтоване економічно підняття цін на комунальні послуги вважаю здирництвом, провокацією і зрадою держави, яке може призвести до поганих наслідків. Чому наші очільники, перед тим як ухвалювати доленосні рішення для держави і народу, не бажають порадитись із народом?

 

Панове керівники, не літайте у хмарах, а спустіться з висот на грішну землю і будьте ближче до народу, бо не ви обирали нас, а ми довірили вам керувати державою – турбуватися економікою і загальнодержавною безпекою. Ми хоч і бідні, не маємо змоги на сьогодні жити в розкошах, в яких ви купаєтеся за рахунок нас – народу – але гордості, рішучості, патріотизму і любові до нашої Батьківщини нам не позичати. Не зловживайте і не випробовуйте наше терпіння в момент війни з російським агресором. На війні терпимо холод і голод, проливаємо кров, віддаємо найдорожче – життя. Наші діти залишаються сиротами, а дружини – вдовами. Досить було сидіти і носитися на наших шиях і на патріотизмі волонтерів. Виконайте Закон про індексацію пенсій і зарплат!

 

Чому нинішня влада кришує і нічого не робить, щоб покласти край крадіжкам і хованкам награбованого за кордоном, в офшорних зонах?

 

Ця хибна і злочинна тактика ведеться ще з часів нашої незалежності по сьогодні. Ще не було випадку, щоб олігарх-злодій або депутат, нечистий на руку, був покараний українським судом. Як виняток – Лазаренко, який покараний американською фемідою.

 

Мільярди доларів вивозять з України в офшорні зони і по світу скуповують маєтки, нерухомість, палаци-садиби, яхти тощо, вкладають інвестиції в чужі держави, розширюють виробництво і робочі місця.

 

Наша держава змушена брати валютні позики, жити в борг, частину цих позик використовують на проїдання, а частина – йде на повернення попередніх боргів.

 

Доки при владі будуть олігархи і бізнес не буде відокремлений від політики, надії на покращення та зміни в державі не буде.

 

Чому за кошти платників податків (спонсорують) надається державна охорона одіозним особам, антидержавникам, які є п’ятою колоною Кремля?

 

Саме ті одіозні особи, антидержавники нищать українську державність, закликають до повалення законної влади, підтримують Російську агресію щодо загарбання наших земель.

 

Таких як Олена Бондаренко потрібно позбавляти українського громадянства, а не за бюджетні кошти надавати державну охорону.

 

Враховуючи душевний, моральний і матеріальний стан, а також хворобливу манію нав’язливості – фобії страхів і причетності до ганебних злочинів Януковича і Партії Регіонів, Олену Бондаренко мені жаль як жінку, і я готовий надати їй спонсорську допомогу і виділити частину коштів із пенсії на придбання міцних підгузників, які убезпечать не тільки від словесної діареї, на яку пані Олена давно, вочевидь, страждає, будучи членом Партії Регіонів, але надійно захистять від смороду фекалій наших і російських громадян, які з широко розплющеними очима слухають і підтримують оплесками марнослів’я інших українських політиків, політиків на телешоу «Воскресный вечер» російського каналу РТР-Планета.

 

У наш час найнадійніший засіб зберегти життя і уникнути буцегарні за злочини – не особиста охорона, а вміння добре бігати і при нагоді втекти за кордон за допомогою хабарників з МВС України. В Росії втікачів-злодіїв-корупціонерів і проросійських громадян, політиків, які вчинили беззаконня в Українській Державі, приймають з радістю і надають притулок.

 

Є також й інший надійний засіб уникнути покарання за злочини. Це інвалідний візок, який злочинці використовують як засіб впливу і розчулення добросердечних хабарників-суддів і працівників прокуратури та міліції. На хворобу «хитрості» страждають політики і владні чиновники, наприклад: голова міськради Харкова – Кернес, депутат-соціаліст – Рудьковський, ректор Податкової академії України м. Ірпінь – Мельник та ін.

 

Пане прем’єр-міністре, доведіть якнайшвидше реформи до логічного завершення. За валютні позики відкривайте нові та відроджуйте старі підприємства. Дайте і збільшуйте робочі місця. Дбайте про державу і щиро полюбіть свій народ, який поки що довіряє і надіється на Вас. Дивіться вперед, а не назад. Нині наша держава і її порядки швидше нагадують біблійну притчу про міста Содом і Гомору. Не повертайтеся назад, щоб не стати соляним стовпом.

Слава Україні!

Іван ТЕГЗА, ветеран праці

Директор Офісу реформ Закарпаття Іван Дем’янчук: Спілкуватися будемо часто!

20150506133803-         Іване Васильовичу! Чому виникла така нагальна необхідність створення об'єднаних громад?

-         Погоджуюся із визначенням «необхідність» і категорично не визнаю означення «нагальна»! Дозволю собі нагадати: Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Українізатверджена Урядом 1 квітня 2014 року. Для її реалізації розроблено та затверджено План заходів. Тому говорити про нагальність, як бачите, не доводиться, оскільки цими документами був даний чіткий сигнал до визначення шляху. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», прийнятий у лютому цього року, МЕТОДИКА формування спроможних територіальних громад, затверджена урядом  - чіткий план просування цим шляхом. А от необхідність реформування у сенсі розширення повноважень місцевого самоврядування, посилення його відповідальності, скорочення витрат на утримання виконавчих органів влади і, як результат, створення дійсно спроможних до ефективної життєдіяльності громад – питання, які не підлягають дискусії!

-         З огляду на вищесказане, у чому ж тоді полягає основне завдання Офісу реформ?

-         Центр надання методологічної допомоги, максимальне інформування усіх зацікавлених сторін, виконання технічних завдань з підготовки перспективного плану об’єднання територіальних громад, проведення максимальної роз’яснювальної роботи, зустрічі з експертами, науковцями, громадськими лідерами, представниками органів місцевого самоврядування, депутатами усіх рівнів, тощо…

-         А хто ж визначає межі і центри майбутніх утворень?

-   Однозначно, не Офіс! Зауважте, громади, разом із своїми повноважними представниками: виконавчою владою, депутатами усіх рівнів, громадськими лідерами – мали, погодьтеся чимало часу для того, аби вивчити, проаналізувати, розглянути можливі варіанти обєднання. Адже його метою має стати не послаблення сильних адміністративних одиниць шляхом приєднання до них «слабших», а утворення нової, спроможної до повноцінного життя структури.

-         Завдання, мушу визнати, не з простих…

-         Тому існує чітка методологія роботи, вимоги, якої мусять дотримуватися ті, хто вносить пропозицію. Ці вимоги – типові і враховують основне завдання: зробити доступною соціальну сферу в частині надання нею послуг громаді, максимальна мінімізація засобів для утримання виконавчої влади, активний поштовх до ініціативи органів місцевого самоврядування, розширення їхніх повноважень і посилення відповідальності. Саме останнє, як показує досвід, і викликає найбільший супротив…

-         Типовість, на думку багатьох, також може викликати спротив…

-   Так. Кожна область має свої особливості. І на цьому наголошував голова Закарпатської ОДА Василь Іванович Губаль під час засідання робочої групи з розробки перспективного плану. Саме тому підготовка і аналіз пропозицій від районів потребує детальної роботи. Адже остаточно всі пропозиції будуть затверджуватися у Києві. Для того ж, аби «особливість» тих чи інших була мотивованою і зрозумілою, слід сформулювати переконливі аргументи.

-         Що вдалося вже зробити?

-         Як вам відомо, Офіс реформ у Закарпатській області представлено 5 травня. Усі, передбачені планом організаційні заходи завершено: сформовано штат, виділене приміщення, укомплектоване необхідною технікою. Визначено членів робочої групи з розробки перспективного плану, ця робоча група вже збиралася кілька разів для визначення плану своєї роботи і рекомендацій. Пакети з методологічними рекомендаціями розіслано в райони, а від них отримано пропозиції щодо свого бачення майбутніх обєднань. Упродовж кількох днів експерти офісу, разом із членами робочої групи аналізували ці пропозиції на предмет відповідності методичним рекомендаціям щодо майбутньої діє спроможності таких об’єднань. Після цього робоча група у повному складі ознайомиться із попередніми висновками.

-         Що далі?

-         Далі роботи чимало: підготовка технічних паспортів, які у цифрах і аналітиці аргументуватимуть доцільність утворення саме таких об’єднань. І робота над остаточним перспективним планом, який має містити графічну і текстову частини. Паралельно – розяснення, інформування, можливо, а навіть – обовязково – дискусії! Адже робота Офісу запланована на 4 місяці. Так що спілкуватися будемо часто!

 

 

Лариса Недільська, Офіс реформ у Закарпатській області

У коаліції лишилось 10 днів для прийняття змін до закону про вибори

02 04 15 0699У правлячої коаліції залишилось 10 робочих днів, щоб прийняти зміни до виборчого закону про місцеві вибори.

 

Про це заявляють активісти Реанімаційного пакету реформ, які 19 числа готують акцію під стінами парламенту.

 

Як нагадують представники громадськості, в коаліційній угоді депутати обіцяли прийняти виборчі зміни до першого липня, а проект закону досі не навіть не поданий в парламент.

 

Зокрема громадськість вимагає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками для проведення місцевих виборів та вибори міських голів великих міст у два тури за принципом абсолютної більшості.

 

Вранці 19 травня біля стін парламенту активісти РПР проведуть акцію, щоб депутати згадали про свої обіцянки.

 

Джерело: Українська правда

Закарпатська прокуратура розслідуватиме фальшування доказів у справі Пилипіва

1 40 46Сьогодні в апеляційному суді Закарпатської області відбулося чергове засідання за апеляційною скаргою із оскарженням реального вироку терміном у 4 роки Богданові Пилипіву та умовних строків - його побратимам.

 

У засіданні вже на початку судом на пропозицію прокуратури було оголошено перерву до наступного понеділка, 18 травня. Формальна підстава - відсутність на засіданні двох із чотирьох засуджених і перевірка неможливості їх безпосередньої участі у справі.

 

Так, на початку засідання суд було повідомлено: двоє із чотирьох засуджених не можуть фізично бути присутніми при розгляді апеляції, оскільки є мобілізованими, і нині як військовослужбовці відбули у зону проведення антитерористичної операції. Те, що побратими Пилипіва і справді є військовослужбовцями - фактично доведений факт, як і те, що 15-ий ОГПБ 128-ї гірсько-піхотної бригади, дислокований в Ужгороді, нині відбув на Схід. Про такий розвиток подій адвокати, разом із присутніми на останніх судових засіданнях мобілізованими засудженими, неодноразово попереджали суд.

 

Попри це, сьогодні, після того, як 15-ий окремий гірсько-піхотний батальйон вже майже як тиждень виїхав у зону АТО для виконання бойових завдань, прокурор зазначила: справа розглядатися за відсутності засуджених не може, тим більше, що не відомо, чи вони "насправді перебувають на Сході", адже "це ніяк офіційно і формально не підтверджено". Не зважаючи на те, що адвокати просили продовжити розгляд апеляційної скарги, доводячи, що на перебіг слухань відсутність засуджених не впливає і ті самі погодилися на такий розвиток подій, суддівська колегія все-одно постановила оголосити перерву у засіданні .

 

Таке рішення було ухвалене після майже тригодинного очікування на початок судових слухань: товариші Богдана Пилипіва, адвокати, слухачі, журналісти з 10.30 - а саме на цей час було призначене засідання - чекали його майже до 13.00. Увесь цей час слухачі були присутні у сесійній залі, де кілька різних суддівських колегій встигли розглянути ще 4 різних, інших справи. І тільки після цього, наостанок, колегія суддів у справі Пилипіва взялася за розгляд апеляції - й то лише для того, аби оголосити переву у засіданні.

 

До того часу прокуратура, ухвалив суд, має перевірити та забезпечити відомості щодо перебування двох із чотирьох засуджених у зоні АТО. Зважаючи на те, що про їхній від'їзд повідомлялося заздалегідь, й те, що про мобілізацію звинувачених знали і в прокуратурі, і в суді, складається враження про цілеспрямоване затягування процесу із одночасним "маринуванням" слухачів, які щоразу приходять підтримати Богдана Пилипіва та його побратимів, з метою поступового "відвернення" їх від справи. 

 

Разом з тим, під час очікування розгляду апеляції стало відомо про новий цікавий поворот у ситуації. Як повідомили адвокати, а відтак на початку засідання підтвердили судді, прокуратуру області нарешті таки примусили внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування за фактом фальшування протоколу, долученого до матеріалів справи Богдана Пилипіва як речовий доказ. Як повідомляло свого часу Закарпаття онлайн, в одному із судових засідань ще у суді першої інстанції було виявлено явні фальсифікації матеріалів справи. Тоді дивна ситуація склалася довкола протоколу огляду приміщення Ужгородської міської лікарні, де після поранення оперували міліціонера, визнаним у справі потерпілим. Так, у матеріалах справи в оригіналі протоколу не згадується жодним словомнабій від пістолета, який вказаний вже у документі, продемонстрованому під час одного із судових засідань. Тобто, припустили адвокати, інформацію про вилучення кулі та її характеристики внесли в документ вже в ході судового розгляду, що дає підстави говорити про прямі фальсифікації. Враховуючи вищевказане, адвокат Богдана Пилипіва звернувся до прокуратури із вимогою внести відомості про можливе фальшування до ЄРДР, а, коли прокуратура відмовилася це робити, звернувся до суду. І тільки нині прокуратура врешті таки визнала Богдана Пилипіва потерпілим від можливого фальшування матеріалів справи, внесла відомості до Реєстру і розпочала окреме досудове розслідування.

 

Джерело: Закарпаття онлайн

На Закарпатті змагатимуться депутати зі всієї України

10985322 1052523081442937 2837075648888059212 n15 травня голова облради Володимир Чубірко провів робочу нараду з представниками Оргкомітету щодо підготовки та проведення фінальної частини ІV Всеукраїнської спартакіади серед депутатів Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (міст обласного підпорядкування), сільських та селищних рад, яка запланована на 9-13 червня ц.р. у м. Ужгороді.

 

Як повідомив директор Спартакіади, секретар Оргкомітету Микола Жирний, на сьогодні участь у заході підтвердило 14 команд обласних рад, а це понад 300 осіб, які змагатимуться з п»яти видів спорту:футбол, волейбол, теніс настільний, шахи, шашки згідно з діючими правилами змагань, затвердженими федераціями з цих видів спорту.

 

Оргкомітет уже ознайомився з усіма спортивними об»єктами Ужгорода, де проводитимуться змагання За словами Миколи Жирного , Закарпаття готове прийняти такий важливий всеукраїнський захід.

 

То ж на нинішній нараді було детально обговорено організаційні питання, зокрема комфортні умови проведення Спартакіади , проживання і харчування всіх учасників.

 

- Ми – одна країна від Заходу до Сходу, то ж і в спорті маємо бути єдиною родиною,- наголосив Володимир Чубірко і запропонував докласти максимум зусиль, аби всі обласні ради долучились до спартакіади. Це-чудовий захід і дуже важливо, що він з року в рік відбувається. Адже спорт не тільки зміцнює здоров»я його учасників, підсилює прагнення до перемоги , а й зближує людей, у даному випадку – представників органів місцевого самоврядування України, розвиває відповідальність перед іншими та додає сил і бажання перемагати, налагоджувати діалог, контакти. «На жаль, сьогодні нас зблизила війна, але разом ми переможемо і Україна стане сильною державою і все в нас буде добре», - мовив В. Чубірко. Та запропонував включити в програму перебування самоврядних спортсменів екскурсії містом.

 

За словами учасників наради, на спартакіаду прибуде міністр Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також представники Комітету Верховної Ради України з питань сім»ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

 

У нараді взяли участь заступник керуючого виконавчим апаратом облради Ганна Глухова, начальник управління молоді та спорту Закарпатської ОДА Денис Ман та інші.

 

Прес-служба облради

Про нову систему пенсійного забезпечення

1421751948 0 k 527535398665313Із 1 січня 2016 року пенсії державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування, податківцям, митникам, прокурорам, суддям, науковим і науково-технічним працівникам призначатимуть на загальних підставах.

         Відповідні зміни передбачено у проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій", який схвалив Кабінет міністрів України. Законопроект зареєстровано 30 квітня за №2767 та внесено на розгляд  Верховної Ради України.

         У ньому передбачено нову систему пенсійного забезпечення – пенсії  фінансуватимуть із трьох джерел: солідарного, накопичувального і недержавного рівнів, каже очільниця головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області Анастасія Пентек.

         Усі види пенсій призначатимуть за нормами єдиного закону, а спеціальні пенсії скасують (окрім пенсій для військовослужбовців).

         Тож, які ініціативи щодо запровадження нової системи пенсійного забезпечення хочуть проголосувати парламентарі, поінформувала Анастасія Пентек. Тож, із 1 січня 2016 року заплановано запровадити накопичувальну професійну пенсійну програму для осіб, яким виповнилося не більше 35 років, і які зайняті на:

-         роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, на міському пасажирському транспорті, в локомотивних бригадах та ін.;

-         посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;

         Незалежно від віку, учасниками цієї програми будуть особи, зайняті на посадах державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, податківців, митників, прокурорів, суддів та наукових і науково-технічних працівників.

         Джерелом фінансування пенсійних виплат із накопичувальної професійної пенсійної програми для вказаних категорій осіб стануть підвищені розміри страхового внеску, які сплачуватимуть:

-        РОБОТОДАВЕЦЬ на користь працівників, зайнятих на:

роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України - у розмірі 15 відсотків (вихід на пенсію на 10 років раніше);

на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України – у  розмірі 7 відсотків (вихід на пенсію на 5 років раніше);

на роботах та посадах, що дають право на призначення пенсії на інших пільгових умовах та за вислугу років, у розмірі від 4 до 6,2 відсотків ;

-        ПРАЦІВНИК – державними службовцями та прирівняними до них особами, а також прокурорами, суддями та науковими і науково-технічними працівниками у розмірі 2,5 відсотків.

         Підвищений розмір внеску спрямовуватиметься до Накопичувального пенсійного фонду з метою інвестування залучених коштів у економіку держави.

         Із 1 січня 2017 року передбачено запровадити другий рівень системи пенсійного забезпечення.

         Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на вказану дату виповниться не більше 35 років. Поряд із цим,  застраховані особи, яким станом на 1 січня 2017 року виповниться не більше 55 років, отримають право добровільно вирішувати долучатися до накопичувальної  системи пенсійного страхування чи ні.

         Розмір внеску за перший рік становитиме 2 відсотки та щороку збільшуватиметься на один відсоток – до досягнення 7 відсотків у 2022 році.

         По мірі збільшення розміру внеску для застрахованої особи, починаючи з 2018 року, відповідно зменшуватиметься розмір єдиного внеску для роботодавця, тобто відбудеться частковий перерозподіл сплати розміру єдиного внеску від роботодавця до працівника (по 1 відсотку щорічно), і вже у 2022 році ставка єдиного внеску для роботодавця буде зменшена на 5 відсотків.

         Законопроект пропонує звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат шляхом фінансування  з Державного бюджету України:

-         доплат до мінімального розміру пенсій (різниця між розміром пенсії виходячи із тривалості страхового стажу і заробітку та мінімальним розміром пенсійної виплати);

-         пільгових пенсій та за вислугу років;

-         втрат за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС;

-         поліпшення матеріального становища інвалідів війни, учасників бойових дій.

Запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування  (накопичувальної професійної пенсійної програми) дозволить формувати заощадження, якими особа зможе скористатися до досягнення загального пенсійного віку у разі:

-         наявності необхідної тривалості спеціального та страхового стажу роботи і досягнення певного віку;

-         наявності необхідної вислуги років.

         Також особа зможе скористатися власними накопиченнями після досягнення пенсійного віку, незалежно від умов виплати пенсії із солідарної системи.

         Запровадження трирівневої системи пенсійного страхування дасть суспільству сигнал, що кожна людина має піклуватись про старість, і отримати перспективу на гідну пенсію.

Прес-служба Закарпатської ОДА

Активісти звернулись до Генпрокуратури щодо "кришування" Івана Волошина

Ivan VoloshynТроє громадських активістів Ужгорода – Роман Богуславський, Євген Рахімов і голова громадської ради при Ужгородській міській раді Олександр Пересоляк –звернулися до Генеральної прокуратури України зі скаргою про невжиття органами прокуратури Закарпатської області заходів по боротьбі із корупцією та злочинністю першого заступника міського голови Івана Волошина та пов’язаних із ним осіб.

 

У документі наводяться факти щодо невжиття прокуратурою заходів за раніше оприлюдненими фактами незаконної безкоштовної приватизації І.Волошиним десятків земельних ділянок в обласному центрі Закарпаття і невнесення фактів про ці та інші його  правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, затягування роками раніше порушених щодо І.Волошина кримінальних справ, зокрема щодо крадіжки у великих розмірах газу у велнес-готелі «УнгварсЪкій», афери І.Волошина з банківськими кредитами, про рейдерське захоплення приміщення ГО «Школа здоров’я» на площі Театральній в Ужгороді, кримінальне провадження за фактом якого порушено умисно за заниженою кримінальною кваліфікацією та тривалий час майже не розслідується тощо.

 

У підсумку, на підставі наведених фактів громадські активісти просять Генпрокуратуру провести самостійну перевірку з питань, викладених у даній скарзі, та щодо законності прийнятих прокуратурами Ужгорода (керівник – Іван Зарева)  та Закарпатської області (керівник – Володимир Янко) рішень, а також вжити заходи до винних осіб у складі прокуратури м.Ужгорода та Закарпатської області.

 

Також Р.Богуславський, Є.Рахімов та О.Пересоляк просять вжити заходів для приведення роботи прокуратури м. Ужгорода та Закарпатської області у відповідність з чинним законодавством.

 

Як з’ясувало Закарпаття онлайн, крім цього громадськість Ужгорода готує ще цілий ряд кроків, які, в кінцевому підсумку, повернуть закон в ужгородський контекст і змусять відповісти за свої дії і бездіяльність всіх осіб, які допускають зараз його порушення.

 

Джерело: Закарпаття онлайн

 

1 62

Про красномовні декларації народних обранців

9252587dad8bbf3ab6a169d626d47760Смішно, коли депутати з кругленькими цифрами у деклараціях на «бідосю» скаржаться. А як бачиш прізвища мільйонерів у списку тих, кому щомісяця виплачують майже по 14 тисяч казенних гривень на оренду житла у столиці, шляки трафляють. Про таких «героїв» і не тільки дізнаєтеся зі серії наших публікацій під рубрикою «Розбір депутатських гаманців». Проаналізувавши декларації народних обранців, «ВЗ» склав рейтинги по кожній з депутатських фракцій і груп. У кількох номінаціях. Почнемо роздачу «Золотих стусанів» з найчисельнішої фракції — імені «Блоку Петра Порошенка». Тицьнувши пальцем у кожного третього, з мільйонерами тут  не помилитеся.

 

У співака шансону мільйони не переводяться

Відзвітувати про торішні доходи депутати мали до 1 квітня. Але зробили це не всі. Серед тих, чиїх декларацій на сайті Верховної Ради досі (станом на 22 квітня) не вивісили, — двоє нардепів з фракції БПП:  «азовець» Олег Петренко й «аграрій» Аркадій Корнацький. Не поспішав з «доходним» звітом і колишній «регіонал» Максим Єфімов (осів у фракції БПП, пройшовши до парламенту по мажоритарці). Довго свої 14 мільйонів рахував.

 

Крім Єфімова, мільйонні доходи чи суми на банківських рахунках задекларували ще 48 депутатів «порошенківської» фракції (зі 146). Очолює рейтинг мільйонерів 37-річний Олексій Савченко, який у Верховну Раду йшов як «тимчасово безробітний» з багатою трудовою біографією. За спеціалізацію широкого профілю Савченка іронічно називають людиною-оркестром. Колишній «УБОЗівець», юрист, банкір, екс-президент футбольного клубу (чернігівської «Десни»), керманич Національної федерації самбо. За президентства Януковича Савченко навіть «Укрспиртом» встиг покерувати. А що: виконавцеві шансону з кількома альбомами і кліпзасвіткою на музканалах посада — під стать. Куди там співочому нардепу-ректору Поплавському до талантів Савченка. І підприємницьких теж. Поплавський зі своєю «Кропивою» лише 14 мільйонів «наспівав». А в шансоніста Савченка на банківських рахунках — 390 мільйонів (майже половина з яких лише торік примножилася).

 

Мільйонерське «срібло» серед депутатів БПП — у «політспонсора» Олександра Третьякова (32,7 млн. банківської «заначки). На третій сходинці у рейтингу товстосумів — Валерій Куліч, якого після призначення губернатором Чернігівської області з парламенту ще не «виписали». За минулий рік новоспечений керманич області задекларував 28 мільйонів гривень доходу. Ставши нардепом, зі своїм аграрним бізнесом на рідній Чернігівщині Куліч не розпрощався. Хто ж несучку золотих яєць продає?

 

Замикають мільйонерську топ-п’ятірку у фракції БПП Гліб Загорій (26,6 млн. гривень доходу) та Сергій Алєксєєв (21,5 млн. гривень доходу). Фармацевтична фірма «Дарниця» — сімейний бізнес Загоріїв. І цим усе сказано (фармгалузь — одна з найприбутковіших в Україні: лише торік, за оцінками експертів, загальний обсяг ринку вимірювався сумою у 41 мільярд гривень). Золотою жилою для Алєксєєва стала юридична фірма, яка спеціалізувалася на послугах для банків та компаній щодо банкрутства і реструктуризації заборгованості. Давній друг (знайомі ще з армії) і бізнес-партнер Порошенка Ігор Кононенко (15,2 млн. гривень), якого називають сірим кардиналом БПП, – на шостій сходинці у рейтингу найбагатших.

 

Серед мільйонерів з «президентської» фракції — чимало відомих персонажів: дружина екс-міністра внутрішніх справ Ірина Луценко (3 млн. у банку), Ольга Богомолець (7,2 млн.), яка просила у народу пожертви на свою президентську кампанію, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник (4,4 млн. на банківських рахунках), колишній кримський прем’єр Сергій Куніцин (4,5 млн. у банку), брати Богдан (5,8 млн.) і Ярослав (1,1 млн.) Дубневичі, екс-мер Дніпропетровська Іван Куліченко (1,5 млн. банківських заощаджень), колишній гендиректор лижного курорту «Буковель» Олександр Шевченко (2,1 млн.). Дебютував у списку парламентських мільйонерів і журналіст Сергій Лещенко, який розпікав спікера Гройсмана за «примітивний популізм» з обрізанням депутатських зарплат. Якщо до заробітків в Україні додати «західні» доходи Лещенка (стипендії і гонорари), виходить, що за минулий рік у перерахунку на гривні він заробив майже 1,3 мільйона.

 

Подайте бідному депутатові на бензин для «Кадилака»

У чотирьох депутатів з фракції БПП перші графи декларації — як під копірку. Увесь річний дохід Дмитра Голубова (свого часу іменитий хакер, засновник «Інтернет-партії України» півроку відсидів у СІЗО за підозрою в організації міжнародної злочинної групи, яка «чистила» банківські рахунки), Євгена Рибчинського (поет, композитор, продюсер, видавець, син Юрія Рибчинського), Андрія Лопушанського (колишній перший заступник голови «Нафтогазу») і Сергія Тригубенка (за президентства Януковича очолював Держінспекцію сільського господарства України) — шість з копійками тисяч гривень. Депутатська зарплата, яку отримали за перший місяць роботи у парламенті.

 

Просльозитися можна — від сміху. Особливо, коли бачиш у списку «нужденних» прізвище Андрія Лопушанського, якого пов’язують не лише з хімічним, а й з великим готельним бізнесом. І куди ж це капітал добродія Лопушанського подівся? Невже усе на благодійність пустив? Тепер мусить на скромну депутатську зарплату перебиватися. Ну не у дружини ж, мільйонерки, просити. На «крайняк», можна мільйончик-другий у заможного кума позичити — колишнього голови «Нафтогазу» Олексія Івченка, якого Лопушанський у компанії на кілька років пережив (після звільнення улітку минулого року Лопушанський подав до суду, сподіваючись поновитися на посаді першого зама). У них навіть замашки подібні — слабкість до розкішних «колісниць». В Івченка — до «Мерседесів» супер-пупер класу (після скандальної історії з «мерином» за мільйон до тодішнього голови «Нафтогазу» прилипло прізвисько «Льоша-Мерседес»). У Лопушанського — до «Кадилаків». Їх у сімейному гаражі — аж два (навіть за семирічне авто цієї «породи» на вторинному ринку просять понад півмільйона гривень). На додачу до «Мерседеса» і водного мотоцикла.

 

Найзагадковіша декларація — у політтехнолога-психіатра Ярослава Лесюка. У графі про доходи навіть прочерків немає. У дружини теж порожньо. За що, питається, жили? Пан Лесюк, мабуть, бідкається, що помаранчеву символіку і гасла свого авторства не запатентував (зате Андрій Ющенко вчасно з патентами зорієнтувався). Тільки на кричалці «Бандитам — тюрми!» скільки б можна було заробити.

 

Як мільйонеру 10 дармових кв. м забракло

Пригадуєте анекдот про «нового русского», який, продаючи свій позашляховик без пробігу, дописав в оголошенні: «Чисто по хате катался». Якби депутат Богдан Дубневич по своїх «хатах» колесив, ще й який кілометраж намотав би! У сімейній колекції — понад дев’ять тисяч «квадратів» нерухомості. Підраховуючи на калькуляторі загальний метраж 12 будинків, 49 квартир і 24 об’єктів з графи «інше», ризикуєте мозолі на пальцях натерти.

 

Коли торік (з минулої декларації Богдана Дубневича «нерухомий» список перекочував у нинішню з поповненням на одну квартиру) моя колега спробувала розпитати пана Дубневича про його статки, він обурився: «У мене голова тріщить, а  тут ви з такими запитаннями». Схоже, голова у депутата досі болить: бідкається, аби на всі будинки і квартири трофейних декорів вистачило. Судячи з фото, якими у соцмережах хизується Дубневич-син, над цим цілим сімейним підрядом трудяться: відстрілюють на полюваннях звірину.

 

Може, щось з трофеїв і молодшому з братів Дубневичів перепаде. У нього теж стін для декору багацько. У власності Ярослава Дубневича — дев’ять будинків, три квартири і п’ять об’єктів іншої нерухомості. Разом — майже три тисячі «квадратів». У членів сім’ї — ще більша колекція: два будинки, 15 квартир, вісім об’єктів іншої нерухомості. Усього на сімейному рахунку — понад сім тисяч квадратних метрів.

 

Але навіть з таким набором нерухомості брати Дубневичі розділили лише другу і третю сходинки у рейтингу «найквадратніших». «Золото» дісталося житомирському мільйонеру Бориславу Розенблату (у нього різноплановий бізнес — від виробництва вершкового масла і «згущонки» до будівництва). Він — власник 15 тисяч «квадратів». Усе нерухоме майно, крім велетенського будинку (701 кв. м) і «сімейної» квартири (75 кв. м), Розенблат прописав у графі «інша нерухомість». Попри це, мільйонер «прописався» у депутатському готелі, не гребуючи компенсацією на оренду житла у столиці. Коли ж у соцмережах Розенблату дорікнули цим, обурився: чого, мовляв, причепилися, і так зарплати та «депутатських» на все не вистачає, доводиться з власної кишені витрачатися. Навіть на бензин, поскаржився пан Розенблат. Ще й сестра п’ять копійок за брата вставила. «Розенблат, — каже, — живе у готельному номері на 10 кв. м. І не бажає знімати у Києві житло за кілька тисяч доларів. Мені соромно, що Розенблат змушений виконувати деякі функції держави. Соромно, що держава не спромоглася одягнути і забезпечити армію, яку утримували завдяки таким, як Ро­зенблат. Соромно отримувати дивіденди й утримувати своїх помічників, бо 10 тисяч гривень на трьох юристів у Києві не вистачає. Соромно, що змушений за власні гроші проводити новорічні ярмарки, щоб подарувати жителям міста частинку свята». Може, після такої тиради пан Розенблат запропонує доповнити депутатські видатки ще однією статтею: «Кошти на проведення новорічних свят для електорату»?

 

За що справді соромно, то це за те, що таких нардепів, які, маючи мільйони, на притулок у столиці з бюджету тягнуть, повно. Лише у фракції БПП — півтора десятка. У списку — і син мільярдера, власника агрофірми «Нібулон» Андрій Вадатурський (Forbes оцінив статки Вадатурського-старшого у $588 млн. доларів), і вже згадувані новопризначенець-губернатор Валерій Куліч та колишній мер Дніпропетровська Іван Куліченко, і львівський «аграрій» Андрій Кіт, і бердичівський товстосум Олександр Ревега.

 

Інна Пукіш-Юнко, Високий Замок

us1

Популярні новини


Warning: filesize() [function.filesize]: stat failed for http://i1.ytimg.com/vi/iframe<span/hqdefault.jpg in /var/www/vh-6373/data/www/sz.uz.ua/modules/mod_junewsultra/img/phpthumb.class.php on line 3375
Грудень 1917 року, Київ. Після проголошення Центральною Радою автономії України, свободи від Росії починає домагатися і церква.
14 січня 1882 р. народився Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) — український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГ...
12 січня в Україні відзначають день політв’язня. Цього дня родини ув’язнених за політичними мотивами українців вечерял...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS