Як Московська та Австро-Угорська імперські влади, за участі Російської Православної Церкви та Римо-Католицької Церкви, нищили українську мову, а відтак українську націю та українську державність (найбільш важливі та трагічні дати)

 jQ25Jc1FpwI

1622 р. — наказ Московського царя Михайла з подання Московського Патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" (1619) українського архімандрита Кирила Ставровецького (Транквіліона).

 

1696 р. — ухвала польського Сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

1720 р. — указ Московського царя Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

1721 р. – ліквідація та заборона, з грубими порушення церковних канонів, Московським царем імператором Петром І та Московським імперським Синодом Української Православної Церкви.

1729 р. — наказ Московського царя-імператора Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

1731 р. – Московська цариця-імператриця Анна Іванівна вимагала вилучити книги старого українського друку, а "науки вводить на собственном российском языке". У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказувала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, "а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами" (москалями).

1733 р. – посилення політичних репресій та заборона австро-угорською імператрицею Марією Терезією Української Православної Церкви на Закарпатті та підпорядкування її Греко-Католицькій Церкві – підрозділу Римо-Католицької Церкви. Убивство (доведення до смерті у тюрмі Хустського замку) закарпатського православного святителя Досифея Феодоровича, архієпископа Мараморошського мадярськими жандармами за доносом Мукачівського греко-католицького єпископа.

1763 р. — наказ Московської цариці-імператриці Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1764 р. — інструкція Московської цариці-імператриці Катерини ІІ князеві О. В'яземському про посилення зросійщення України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.

1766 р. — суворий наказ Московського Синоду Російської імперії за ініціативою Російської Православної Церкви Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які видаються в московській друкарні, випробувані й затверджені Московським імперським Синодом.

1769 р. — сувора заборона Московським Синодом Російської імперії за ініціативою Російської Православної Церкви Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою та розпорядження вилучити ті букварі, що вже були розповсюджені й використовувалися.

1782 р. — постанова московської імперської влади про створення спеціальної комісії для запровадження в усіх навчальних закладах Російської імперії, зокрема на підконтрольній частині України, єдиної форми навчання та викладання російської мови.

1783 р. — запровадження московською імперською владою в Київській Академії та українських колегіях в Україні навчання російською мовою. Було видано наказ "О непременном и неукоснительном соблюдении как учителями, так и учащимися правил российского правописания", а дяки та священики мали читати молитви і правити службу Божу "голосом, свойственным российскому наречию".

1784 р. — наказ московського імперського Синоду Митрополитові Київському й Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської академії, які послуговувалися українською мовою.

1786 р. — наказ московського імперського Синоду Митрополитові Київському й Галицькому контролювати Києво-Печерську лаврську друкарню, щоб не було ніяких відмінностей із московськими виданнями, а в Києво-Могилянській академії запровадити в систему навчання мову, узаконену для всієї імперії - російську. Видано "Порівняльний словник усіх мов", у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.

1817 р. — закриття Московським імперським Синодом Києво-Могилянської академії, головного центру української культури.

1817 р. - запроваджено айстро-угорською імперською владою викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах на українських землях Галичини у складі Австро-Угорської імперії.

1834 р. — відкриття Московським імперським Синодом наукового осередку зросійщення "Юго-Западного края" — Київського імператорського університету.

 8 лютого 1838 р. було ухвалено рішення московської імперської влади про відкриття комітету внутрішньої цензури в Києві. Цей орган діяв при університеті св. Володимира і тримав під контролем усі друкарні, що входили до Київського навчального округу. Дійшло до того, що почали забороняти окремі літери з української абетки.

 1859 р. — заміна австро-угорською імперською владою української абетки латиною на українських землях у Східній Галичині та на Буковині.

 12 червня 1862 р. розпорядженням міністра освіти Російської імперії було закрито безплатні та недільні школи — останній осередок української початкової освіти для дорослих в Україні.

 18 липня 1863 р. міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєв у таємному циркулярові зазначав, що "никакого особенного малороссийского язика не было, нет и быть не может, и наречие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши". Заборонялося на українських землях у складі Московської імперії навчання в освітніх закладах усіх рівнів, друкування книг духовного змісту, навчальних та для народного читання українською мовою.

 1864 р. — флігель-ад'ютант Московського царя-імператора Олександра II барон Корф розробив програму протидії впливові українофілів в Україні шляхом "наводнения края до чрезвичайности дешевими русскими книгами", що, на його думку, "лишило би малороссийскую литературу шансов сколько-нибудь существенно расширить круг читателей". И отримав схвальну резолюцію імператора: "Дельно. Мысль весьма хорошая. Сообразить, как ее исполнить".

1869 р. — указ московської імперської адміністрації про доплату чиновникам "в 10-ти Юго-Западних губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местних уроженцев", за успіхи у зросійщенні України. Це заохочення було без змін продубльовано ще й 1886 року.

1881 р. — заборона Московським імперським Синодом духовенству в Україні виголошувати церковні проповіді українською мовою.

1881 р. – початок поетапної заборони айстро-угорською імперською владою викладання на українській (руській) мові в навчальних закладах Закарпаття. Впровадження викладання в навчальних закладах Закарпаття угорською мовою.

1883 р. — заборона ставлеником московської імперської влади київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля).

1888 р. — указ Московського царя-імператора Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами. Відтак на Україні почали з'являтися Серьожи, Колі, Сені, Петі, Вані, Міши, Даши, Маши.

1895 р. — заборона Московським імперським Синодом друкування українських книжок для дітей.

1903 р. — заборона виголошення промов на честь відкриття пам'ятника українському письменнику І. Котляревському в Полтаві (усі без винятку присутні на знак протесту залишили міську думу).

1907 р. — Московським імперським урядом зліквідовано українську періодичну пресу, конфісковано видану в роки революції (1905–1907) українську літературу.

1907 р. – повна ліквідація угорською (австро-угорською) владою викладання українською (руською) мовою в усіх навчальних закладах Закарпаття.

1908 р. — указ Сенату Російської імперії про "шкідливість" української культурної та освітньої діяльності в Україні, "могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности".

1914 р. - заборона Московською імперською владою святкування 100-річчя від дня народження українського поета і пророка Т. Шевченка.

1914 р. - указ Московського царя-імператора Миколи II про скасування української преси; заборона в окупованих російською армією українських землях Галичини й Буковини вживання української мови, друкування книг і часописів українською; розгром товариства "Просвіта"; зруйнування бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

1927 – 1938 рр. – політичні репресії та заборона Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР відродженої Української Автокефальної Православної Церкви в Україні.

1929–1930 рр. — арешт і суд Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР 45 діячів української науки, літератури, культури, Української Автокефальної Православної Церкви — за належність до "Спілки визволення України".

1932 р. — ліквідація Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР всіх літературних організацій та утворення єдиної Спілки письменників СРСР, підконтрольної КПРС.

1934–1941 рр. — знищення Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР архітектурно-культурних пам'яток в Україні, арешт і страта 80% української національної інтелігенції.

1934 р. — розстріл Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР у Харкові 34 українських літераторів, серед яких були К. Буревій, О. Близько, І. та А. Крушельницькі, Г. Косинка, Д. Фальківський, М. Яловий та інші за стандартним на той час обвинуваченням "в организации подготовки террористических актов".

1938 р. — постанова Московської комуністично-радянської імперської влади СРСР "Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР" і посилення русифікації України згідно зі спеціальним рішенням XIV з'їзду КП(б)У – філії Московської комуністичної партії більшовиків.

Кінець 1944 - 1945 рр. – початок чергових політичних репресій та заборона Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР Української Автокефальної Православної Церкви, та підпорядкування її Російській Православній Церкві (Московському патріархату).

1945 р. – початок політичних репресій та заборона Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР Карпатоукраїнської (Карпаторуської) Православної Церкви на Закарпатті, підпорядкування її Російській Православній Церкві (Московському патріархату).

1946 р. — початок політичних репресій та ліквідація Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР Греко-Католицької Церкви й підпорядкування її Російській Православній Церкві (Московському патріархату).

1946 р. - постанова пленуму ЦК КП(б)У – філії Московської комуністичної партії більшовиків "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури, різка критика часописів "Вітчизна" й "Перець", критика висвітлення правдивої української історії та української мови.

1946–1949 рр. — ліквідація українських культурних здобутків та утиски української мови — "ждановщина".

1947 р. — комуністичний керманич в Україні Л. Каганович проводить нову "чистку" серед українських культурницьких кадрів, звинувачуваних в "українському буржуазному націоналізмові".

1951 р. — погромні статті в московській комуністичній газеті "Правда" проти "націоналістичних ухилів в українській літературі та мистецтві".

1958 р. — прийнято постанову московського пленуму ЦК КПРС "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток народної освіти". На виконання постанови КПРС Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилення зросійщення України (зокрема, про не обов'язкове, а "за бажанням батьків" вивчання української мови в російських школах України).

1961 р. — нова програма КПРС проголосила політику "злиття націй" і подальше зросійщення союзних республік.

1964 р. — умисний підпал Державної публічної бібліотеки Академії наук УРСР. 1965 р. — нова велика хвиля арештів Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР українських діячів (П. Заливаха, Б. та М. Горині, С.Караванський, В. Мороз та ін.).

1967–1971 рр. — арешти Московською комуністично-радянською

імперською владою СРСР українських патріотів В. Чорновола, А. Лупиноса, ініціаторів "Листа творчої молоді Дніпропетровська" проти зросійщення, убивство А. Горської, підпал Видубицького монастиря, нищення могил Січових стрільців у Львові.

1972 р. — друга велика хвиля політичних арештів Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР українських патріотів (В. Чорновіл, Є. Сверстюк, Іван та Надія Світличні, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, Ігор та Ірина Калинці, О. В. Романюк — згодом патріарх Володимир УПЦ КП та десятки інших).

1977 р. — арешт і суд Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР членів Української Гельсінської групи та ін. (М. Руденко, О. Тихий, М. Матусевич, М. Маринович, Г. Снєгірьов, Л. Лук'яненко та ін.). 1978 р. — директива колегії Міносвіти УРСР про "Удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки".

1979 р. — чергова хвиля арештів Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР українських патріотів (О.Бердник, Ю. Бадзьо, Ю.Литвин, М.Горбаль — усі вони отримали максимальний термін ув'язнення в таборах суворого режиму з подальшим засланням).

1979 р. - убивство Московською комуністично-радянською імперською владою СРСР під Львовом українського композитора В. Івасюка. Ухвала Ташкентською комуністично-радянською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.

1983 р. — постанова московського ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови у школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови й літератури ("Андроповський указ") та директива колегії Міносвіти УРСР "Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки", спрямована на посилення зросійщення.

1989 р. — постанова московського пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову в СРСР - російську.

1990 р. — постанова московської Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.

2012 р. – антиукраїнський Закон України «Про засади державної мовної політики» (03.07.2012 р., № 5029 – УІ) прийнятий промосковською більшістю за часів режиму Віктора Януковича Верховною Радою України. Закон спрямований на фактичне згортання української мовної політики та обмеження української мови в Україні.

 

Петро Скеля ЗО "Україна Соборна"                  

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини


Warning: filesize() [function.filesize]: stat failed for http://i1.ytimg.com/vi/iframe<span/hqdefault.jpg in /var/www/vh-6373/data/www/sz.uz.ua/modules/mod_junewsultra/img/phpthumb.class.php on line 3375
Сьогодні, 20 листопада, на території Закарпатської області очікується хмарна погода, сніг з дощем. Температура повітря до +5, у го...
Сьогодні, 20 листопада, на території Закарпатської області очікується хмарна погода, сніг з дощем. Температура повітря до +5, у го...
В рамках візиту на Закарпаття до ужгородської ЗОШ №4 зі словацькою та українською мовами навчання завітала Міністр освіти і науки...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS