Архімандрит Віктор Бедь відслужив Літію за видатним українським гетьманом Іваном Сірком до 335-х роковин з дня його смерті

Sirko2 серпня архімандрит Віктор Бедь, адміністратор Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозваного в м. Ужгороді відслужив ранкову заупокійну літію за видатним українським військовим та політичним діячем, кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Іваном Дмитровичем Сірком (1605 (1610) – 01 (11). 08.1680) з нагоди 335-х роковин з дня його смерті, пам’ять про якого щорічно вшановується в Україні 1 – 2 серпня.

 

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення усіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спочинку та життя у піднебесі.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

Біографічна довідка:
Іван Дмитрович Сірко(1605(1610)— 01 (11).08. 1680)—подільськийшляхтич,козацькийватажок, кальницький полковник, легендарнийкошовий отаманЗапорозької Січій усього Війська ЗапорозькогоНизового. Здобув перемогу в 65 боях.Герой багатьох українських пісень і казок.

 

Іван Дмитрович Сірко – славний кошовий отаман Війська Запорозького Низового

Іван Сірко є однією з найбільш легендарних і улюблених історичних постатей козацької епохи, чи не найяскравішою особистістю по смерті Богдана Хмельницького. Про це, зокрема, свідчить велика кількість переказів, історичних дум і пісень, що виникали вже за життя отамана і збереглися дотепер – зокрема, сюжет про лист запорожців до турецького султана, ініціатором написання якого нібито був Іван Сірко, про праву руку отамана, яка несла перемогу вже після його смерті тим, хто володів нею, і загалом про те, що Іван Сірко був найзнаменитішим і наймогутнішим козаком-характерником.

 

На жаль, про його життя і діяльність, так само як про багатьох інших видатних українців 16 – 17 ст., нам відомо мало. Вважається, що народився він між 1605 і 1610 роками. Місцем народження Івана Сірка до недавніх пір вважалася слобода Мерефа на Харківщині. Однак більш прийнятною видається сучасна версія про його народження на Вінничині [до речі, за однією з версій саме вихідці з Мурафи (тепер Шаргородського району Вінницької області) й заснували слободу на Харківщині]. Дослідники також схильні вважати, що Іван Сірко народився у дрібній православній шляхетській, а не козацькій сім’ї. Є згадки під 1646 р., що він як старшина загону запорожців, найнятого урядом французького короля Людовіка XIV, брав участь у здобутті фортеці Дюнкерк на півночі Франції. Учасник Національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст. під проводом Богдана Хмельницького. У 1658–1660 рр. – полковник вінницький (кальницький). За гетьманування Івана Виговського діяльність Івана Сірка, на жаль, більше перешкоджала утвердженню незалежної Української держави. Тоді він перейшов на бік гетьмана Юрія Хмельницького, але після укладення 1660 р. Слободищенського трактату виступив проти нього. Після цього з’явився на Запорозькій Січі, 1663 р. став кошовим отаманом, до кінця життя не раз обирався на цю посаду (за різними підрахунками від 8 до 20 разів). Очолював боротьбу проти Кримського ханату й Туреччини, організував кілька успішних походів.

 

Десь у 1660-х рр. Іван Сірко заснував на Слобожанщині поблизу Мерефи хутір Сірківку (Сєрківку) – згодом цей хутір перейшов у спадок його доньці й за йменням її чоловіка – Івана Артемова, дістав назву Артемівка (з 1928 р. – складова частина Мерефи). Іван Сірко певний час був харківським полковником (ймовірно з 1664 або 1665 року), жив з родиною на своєму хуторі та в Мерефі. Коли 1668 р. на Лівобережній Україні вибухнуло повстання, організоване гетьманом Іваном Брюховецьким, який слав зазивні універсали і на Слобожанщину (цю сторінку нашої історії мало вивчено), Іван Сірко очолив тут виступ; до нього приєдналися мешканці й старшина Цареборисова, Маяцька, Змієва, Мерефи й Валок: воєвод у цих містах повбивали, укріплення зруйнували, але здобути Харків повстанцям не вдалося. Іван Сірко рушив на чолі війська до Дніпра, здобув перемоги над московським військом поблизу Охтирки й Полтави. Після скинення Івана Брюховецького з гетьманського уряду Іван Сірко підтримав гетьмана Петра Дорошенка, хоч невдовзі їхній союз розпався. З 1669 р. – знову на Запорожжі. За зв’язки з керівником селянського повстання в Московському царстві Степаном Разіним 1672 р. Івана Сірка заарештовано й заслано в Тобольськ. Влітку 1673 р. через зростання турецько-татарської загрози його було звільнено; повернувшись на Січ, організував відсіч турецько-татарській агресії, зокрема в 1677 і 1678 роках.

Помер уславлений отаман 1 (11) серпня 1680 р. на хуторі Грушівка (тепер с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської обл.; похований поблизу с. Каплунівки, тепер Нікопольського району тієї самої області).

* * *

В ЦДІАК України у ф. 1792, Чугуївська приказна ізба, зберігається група документів, що стосуються життя і діяльності Івана Сірка на Харківщині; це відписки російських урядовців з повідомленнями про події у цьому регіоні. Найбільший інтерес становлять документи щодо участі Івана Сірка і його однодумців у повстанні 1668 р. Саме деякі з цих документів представлено на виставці.

 

Л. А. Сухих, провідний співробітник відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

В Ужгороді під час прогулянки вулицею Панькевича місцеві жителі виявили два предмети ззовні схожі на вибухонебезпечні, які виявили...
Очільник Кремля Володимир Путін 18 березня прибув в окупований Севастополь. Там російський лідер планує взяти участь у низці орган...
Як повідомляють у патрульній поліції, 24-річний водій автомобіля PEUGEOT здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем VOLKSWAGEN...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS