Блаженнійший Митрополит Макарій відвідав своє рідне село Красне

BMM516 липня Блаженнійший Макарій, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви відвідав рідне село Красне Турківського району та село Сможе Сколівського району Львівської області, де провів свої дитячі роки. Перебуваючи на своїй малій батьківщині, в селі Красне Турківського району, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви відвідав сільський цвинтар, де звершив панахиду біля могил своїх батьків. Потім Блаженніший Владика відвідав храм семи мучеників Макавеєвих, що в селі Красне, де він прийняв Святе Хрещення і саме тут, за словами Його Блаженства, почалося його духовне формування.

 

Цього самого дня у рамках візиту Блаженнійший Митрополит Макарій відвідав Свято-Михайлівський храм в селі Сможе Сколівського деканату. Був завершений молебень, після якого Предстоятель звернувся до парафіян зі словами подяки за молитви в цьому храмі, адже, в юнацькі роки Митрополит Макарій приходив помолитися в цей храм Архистратига Михаїла.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

BMM4

 

BMM3

 

BMM2

 

BMM

Вітання Карпатської єпархії УАПЦ до Дня бухгалтера в Україні

Apostol MatviiСьогодні, 16 липня, з нагоди святкування Дня бухгалтера хочеться побажати всім бухгалтерам України, представникам цієї надзвичайно важливої та потрібної  спеціальності міцного здоров’я, життєвих успіхів та особистого родинного благополуччя! Нехай у це День та впродовж всього Вашого життя і здійснення Вами своєї професійної діяльності  небесний Ваш покровитель святий апостол Матвій завжди буде з Вами!

 

З професійним святом Вас, дорогі наші, українські бухгалтери!

Щастя та Божого благословення Вам!

 

16 липня 2015 р.

 

Архімандрит Віктор Бедь
адміністратор Карпатської єпархії
Української Автокефальної Православної Церкви 

На святій Горі в Ушні Предстоятель УАПЦ очолив св. Літургію у співслужінні понад 50 священиків

15.07.15 415 липня у день храмового праздника Святогірського чоловічого монастиря у с. Ушня Золочівського району Предстоятель УАПЦ Блаженніший Макарій, Митрополит Київський і Всієї України очолив св. Літургію.  У співслужінні понад 50 священиків Львівської єпархії УАПЦ Владика Макарій звершив богослужіння, яким розпочалося святкування 1000 ліття кончини св. кн. Володимира.

 

Під час св. Літургії Митрополит уділив ієрейські свячення ієродиякону Онуфрію (в миру Ярославу Дзюпину), насельнику монастиря.

 

З пастирським словом до присутніхзвернувся прот. Юрій Толочний, настоятель громади УАПЦ смт. Красне Буського району.

 

У своєму пастирському слові Митрополит звернувся до вірних та закликав до молитви до Пресвятої Богородиці, яка завжди була покровителькою українців. Також Владика привітав о. Онуфрія із прийняттям таїнства священства та побажав плідної праці у винограднику Христовому.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

View the embedded image gallery online at:
http://sz.uz.ua/religiya.html?start=1310#sigFreeIdbcea8b2ba4

Заява прес-служби Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви щодо переговорного процесу між УАПЦ та УПЦ КП

Logo19 липня 2015 року в приміщенні Патріархії УАПЦ відбулося друге спільне засідання Комісій УАПЦ та УПЦ КП з ведення діалогу про об'єднання двох Церков. На засіданні Комісій, в якості спостерігачів від Вселенської Патріархії, були присутні єпископи Константинопольської Церкви Іларіон (Канада) та Даниїл (США). Цього ж дня відбулося й засідання архієрейського Собору УАПЦ та Патріаршої ради під головуванням Предстоятеля Церкви Блаженнійшого Макарія, митрополита Київського і всієї України.

 

На спільному засіданні архієрейського Собору та Патріаршої ради було розглянуто протоколи зборів кліру та віруючих усіх єпархій УАПЦ, на яких обговорювалися прийняті 8 червня 2015 року на спільному засіданні Комісій з діалогу про об'єднання пропозиції щодо об'єднання УАПЦ та УПЦ КП, висунуті здебільшого Київським Патріархатом, а також прийняті делегатами цих зібрань рішення.

 

Заслухавши голову комісії УАПЦ по веденню діалогу об'єднання з УПЦ КП митрополита Галицького Андрія (Абрамчука) та спираючись на рішення священства й делегатів від вірян, архієрейський Собор відхилив умову представництва від двох Церков на об'єднавчому Соборі, за якою УПЦ КП матиме 325 делегатів, а УАПЦ всього лише 82. Адже зрозуміло, що при такій квоті представництва жодна з пропозицій нашої Церкви не буде проголосована позитивно.

 

УАПЦ наполягає на рівній кількості делегатів від обох Церков, не беручи до уваги кількості парафій та єпископату, тим паче, що мова йде не про приєднання, а про об'єднання, на що наголошували в усіх єпархіях під час зборів, і це буде справедливим.

 

Архієрейський Собор та Патріарша рада, спираючись на рішення зборів священства та вірян, що пройшли в усіх єпархіях, ухвалили доповнення до пропозицій, що були прийняті на першому засіданні Комісій з ведення діалогу об'єднання, та відхилили неприйнятні.

 

Серед них принципові:

 

1. Об'єднавчий Собор повинен проходити під головуванням представника Вселенського Патріархату спільно із співголовами - Предстоятелями УАПЦ та УПЦ КП.

 

На думку нашої Церкви, головування на Соборі представника Вселенської Патріархії значно підвищить статус Собору та виключить можливість неприйнятних для вселенського православ'я та обох сторін об'єднання рішень, які можуть викликати нові роз'єднання. Але це вирішувати Вселенському Патріарху Варфоломію. Якщо пропозиція не приймається, тоді на Соборі головують як співголови Предстоятелі Церков, що об'єднуються, а представник Вселенського Патріарха може бути спостерігачем.

 

2. Нинішні назви Церков - УАПЦ та УПЦ КП, повинні бути об'єднані в одну назву "Українська Автокефальна Православна Церква Київський Патріархат". УПЦ КП була створена в 1992 році на основі УАПЦ і тому, включивши слово "Автокефальна", ми відновимо історичну справедливість, адже рух за автокефалію українського православ'я починався сто років тому з УАПЦ, а не Київського Патріархату.

 

Якщо ж Київський Патріархат не погоджується на таку назву (УАПЦ КП), то в такому випадку наша Церква запропонувала скасувати обидві назви - УАПЦ й УПЦ КП та прийняти нову назву "Українська Православна Церква". Представники Київського Патріархату погодились на цю назву, але з умовою зберегти інші дві назви УАПЦ і УПЦ КП як юридичні і таким чином об'єднана церква буде носити три назви. На запитання: для чого це потрібно, ми так і не отримали відповіді.

 

"Українська Православна Церква", така назва буде справедливою з того міркування, що УПЦ в єдності з Московською патріархією, тобто Російською Православною Церквою, як частина Церкви іншої держави, яка, до того ж, розв'язала війну проти України, повинна змінити назву "УПЦ" на відповідну до її статусу. Та це вже справа державної влади - навести порядок із використанням назв Церков, де панує цілковитий хаос.

 

3. Архієрейський Собор та Патріарша рада, за одностайної підтримки священнослужителів та вірян усіх єпархій (про що свідчать протоколи їхніх зібрань), відхилили пункт № 7 журналу засідання Священного Синоду УПЦ КП від 12.05.2015 року та наполягають на збереженні всіх без винятку єпархій і благочинь (деканатів) УАПЦ в їх нині існуючих межах до часу Всеукраїнського об'єднавчого Собору трьох гілок українського православ'я - УАПЦ, УПЦ КП та УПЦ. Ця позиція є зрозумілою як із церковної точки зору, так і суто людської.

 

Крім того, УАПЦ, як Церква соборноправна (все вирішує народ Божий), пропонує Київському Патріархату, який на увесь голос заявляє про підтримку руху України до європейської спільноти, де панує повнота демократії, процедуру демократичного обрання Предстоятеля об'єднаної Церкви. А саме: у виборах на посаду Предстоятеля в якості кандидата мають право брати участь усі архієреї обох Церков.

 

До цієї пропозиції може бути внесена зміна, за якою архієрейськими Соборами визначаються кандидати на посаду Предстоятеля з усіх архієреїв Церков за їхнім бажанням. Якщо ж УПЦ КП не погоджується на цю пропозицію, тоді вибори Предстоятеля слід проводити шляхом жеребкування, як те практикують інші Помісні Православні Церкви. Та Київський Патріархат цю пропозицію категорично відхилив.

 

4. Що стосується дати проведення об'єднавчого Собору, то її можна буде визначити лише після ґрунтовного обговорення всіх пропозицій та питань, що виникатимуть під час діалогу між відповідними Комісіями УАПЦ та УПЦ КП.

 

Але УПЦ Київського Патріархату не погодилася з жодною пропозицією, висунутою архієрейським Собором УАПЦ та Патріаршою радою. Єдине, що вони запропонували як компроміс, то це збільшити квоту УАПЦ на об'єднавчому Соборі вдвічі - до 164 делегатів. Але й така квота зберігає їхню перевагу удвічі й тому є неприйнятною для нашої Церкви.

 

Не досягнувши поставленої мети поглинання УАПЦ, Київський Патріархат припинив переговорний процес, як це було і в 2011 році, звинувативши в зриві об'єднання нашу Церкву. Але ж такими методами Церкви не об'єднуються.

 

І все ж, незважаючи на таку непоступливу позицію УПЦ Київського Патріархату, що вносить деструкцію в діалог, архієрейський Собор доручив Комісії з діалогу між Церквами по об'єднанню продовжувати переговори з метою узгодження пропозицій, адже Комісії для того й створені, аби їх обговорювати та узгоджувати остаточні варіанти. Це є відповідальне відношення до справи об'єднання, а не диктат із позицій тільки власних інтересів без врахування інтересів протилежної сторони. Якщо УАПЦ кількісно й менша за Київський Патріархат, то це не означає, що останній повинен ставитися до нас зневажливо, постійно принижуючи повноту нашої Церкви, виставляючи ледве не ворогами України. Таке ставлення недопустиме не лише під час переговорного процесу, який є доленосним, а й взагалі в стосунках між Церквами. Адже Христос сказав: "Полюбіть і ворогів своїх". 

 

5. Комісія УПЦ Київського Патріархату запропонувала відзначити річницю хрещення Руси-України, 1000-ліття упокоєння св. рівноапостольного князя Володимира та мученицької кончини святих князів-страстотерпців Бориса й Гліба 28 липня 2015 року спільним святкуванням в м. Києві звершенням Божественної літургії у Володимирському Соборі та хресної ходи до пам'ятника св. Володимиру і молебня біля нього.

 

Архієреї та члени Патріаршої ради відхили цю пропозицію, тому що ще раніше було прийнято рішення про відзначення цих важливих для Церкви дат богослужінням у кафедральному соборі нашої Церкви - Андріївському храмі в Києві та в Свято-Преображенському монастирі в Івано-Франківській єпархії й проведено підготовчі заходи.   

 

6. Архієрейський Собор та Патріарша рада УАПЦ доручили Комісії УАПЦ вести переговори про об'єднання в тристоронньому форматі - з представниками як УПЦ КП, так і УПЦ. Лише об'єднання всіх гілок українського православ'я, над чим нам слід працювати не голослівно, а на ділі, враховуючи особливості кожної із сторін, може насправді покласти край розділенню. Така об'єднана Помісна Церква, утворена на грунті братерської любові й згоди, а не з примусу та врахування пропозицій лише однієї сторони, стане справжньою духовною опорою української Держави і не спричинить до нових роз'єднань та протистоянь. Цей фактор треба враховувати перш за все, коли ведеться мова про об'єднання, щоб не повторити помилок попередніх років.

 

7. В заяві прес-центру Київського патріархату говориться, що "Архієреї УАПЦ своєю позицією фактично відкинули всі ті поради, які були їм надані щодо об'єднання і шляху виходу з ізоляції. Навряд чи після такого демаршу в осяжному майбутньому владикам УАПЦ можна буде сподіватися на бажання Вселенського Патріарха мати з ними будь-яку справу".

 

З ким Вселенському Патріарху мати справу, вирішувати Їх Всесвятості Варфоломію. Тим паче, що за кілька днів до спільного засідання архієрейського Собору та Патріаршої ради, Предстоятель УАПЦ митрополит Макарій та митрополит Галицький Андрій мали конструктивну зустріч із представниками Вселенської Патріархії.

 

8. УПЦ КП постійно апелює до даних замовних соціологічних опитувань, за якими УАПЦ має лише 1,5 відсотка підтримки серед опитуваних, виставляючи це як думку всього українського суспільства. Але, якщо це й так, що викликає сумніви, то це не означає, що нашу Церкву треба ліквідувати тому, що в когось більший відсоток підтримки. Уподобання людей достатньо часто змінюються, відповідно до кон'юнктури даного часу, а Церква Христова незмінна, якщо навіть змушена піти в катакомби.

 

В УАПЦ не вважають, що Церква перебуває в стані занепаду. Навпаки, утворюються нові єпархії, по всіх єпархіях неухильно збільшується кількість парафій. Очевидно, це стривожило Київський Патріархат, який хоче одноосібно панувати в українському православ'ї.

 

УАПЦ зараз отримала нове дихання й провокативні заклики очільників Київського Патріархату до автокефального священства відступатися від рідної Церкви та переходити в КП не спрацюють. Як показали збори, що пройшли в усіх єпархіях та благочиннях, архієреї, священики й віруючі Української Автокефальної Православної Церкви як ніколи згуртовані і єдині в прагненні розбудовувати й розвивати свою Церкву. Ніякі процеси, що відбуваються в Україні, не повинні зупиняти розвиток структур православних Церков, бо це буде лише на шкоду українському православ'ю.

 

В той же час, УАПЦ не зупиняє процесу об'єднання українського православ'я в єдину Помісну Православну Церкву в Україні й докладе для цього всіх зусиль, що від неї залежатимуть. Але УПЦ Київського Патріархату слід відмовитися від політики диктату й агресії, а вести діалог цивілізованими методами.

 

14 липня 2015 р.

Про безглузде та істеричне шельмування УАПЦ

BVV 27.06.13Коли читаю безглузді, руйнівні і чисто в комуністично-войовничому стилі обвинувачення на адресу однієї із правдивих Українських Церков (за якою стоять тисячі вірних та кліру, і яка пройшла столітній період неодноразового відродження та знищення безбожним комуністичним режимом і його спадкоємцями), наразі мова про Українську Автокефальну Православну Церкву, першим Патріархом якої у 1990 році було обранно Святійшого Мстислава Скрипника, то не просто дивуюсь, а задаюсь запитанням - що це ? Ми повернулись в період лицемірства та войовничого атеїзму часів СРСР ? Чи може просто у такого роду писак Господь Бог відібрав розум чи може часом саме вони і являються замаскованими противниками реального подолання розділення православних в Україні та утвердження єдиної (об'єднаної) помісної Української Церкви ? Бо що не слово з під їх пера чи вуст, то черговий камінь розбрату, а не вияв любові у Христі...При таких "ревнителях" чистоти православної віри, вже і московським агентам не має що робити поміж нас, бо свої ж все зруйнують і пересварять на десятки років у перед. Бо незаперечним фактом є те, що такого роду горе-експерти і речники позбалені елементарного - загальнолюдської культури спілкування, уміння вести переговори та дискусію, поступливості і дотримання Заповідей Божих (не свідчи неправдиво на ближнього; а коли маєш щось проти брата свого, то облиш свою жертву і піди та примирись із ним). З такими експертами, владними радниками та братами у Христі і ворогів не потрібно, бо все зруйнуємо у щент самі...

 

Воістину прости їм Боже, бо не знають що творять у своїй Гордині та нестерпності...

 

13.07.15 р.

 

Архімандрит Віктор Бедь

Карпатська єпархія УАПЦ

До якої Церкви слід належати українцям

HramНе зважаючи не те, що українська нація має свою, багатотисячолітню історію державного будівництва, націотворення, духовної спадщини, а відтак тисячолітню історію церковного будівництва, до нашого сорому на сьогодні ми не має жодної Церкви в Україні, яка була би визнана іншими помісними Церквами у світі…

 

Українська Автокефальна Православна Церква та Українська Православна Церква Київського патріархату є автокефальними та визнаними Українською державою, але через політичну протидію чужинських держав і їх Церков не визнанні іншими Церквами. Українська Православна Церква Московського патріархату є структурним підрозділом Російської Православної Церкви (Московського патріархату), а тому поміж помісних Церков визнається тільки Московська Церква, а УПЦ МП, як її філія. Українська Греко-Католицька Церква є структурою Римо-Католицької Церкви, відповідно іншими Церквами визнається тільки Католицька Церква, а УГКЦ як її філія. Той же статус структурного підрозділу Римо-Католицької Церкви має і Мукачівська греко-католицька єпархія. Дожились і до творились…

 

І мало хто згадує про те, що це церковне розділення у різні часи під примусом та шляхом насильства було зроблено серед нашого українського народу чужинськими державами та  їхніми Церквами… Зроблено було для того, щоб розділити українську націю духовно-церковно, а відтак і національно та територіально… І на століття всі ми опинились у чужинському імперському ярмі Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорської імперії та комуністично-радянського Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Та час збіг. Ми ніби стали незалежними і відродили свою державу Україну… Але у душі так і залишилися рабами чужинських держав та підконтрольних їм Церков. І це наше ущербне духовне рабство не дає подолати національне і духовне розділення по сьогодні – бо не можемо до кінця піднятись з колін та за заповідями Божими усі разом об’єднатись і утвердити свою історичну прабатьківську єдину помісну Українську Церкву. Не можемо ? Чи не хочемо ? Тоді не питаймо у Бога чому і в ХХІ столітті живе у біді, а одні українці із зброєю в руках ведуть боротьбу із іншими, частина з яких наняті ворожою нам на сьогодні путінською Московією та благословляються Московською Церквою на цей злочин. Бо певно так і не дозріли до того, щоб не зважаючи на чужинський зміїний шепіт об’єднатись, обнятись і жити у любові до ближнього свого в Україні, як заповідав нам Спаситель наш Ісус Христос. І допомогти нам у нашому духовно-церковному розділенні можемо тільки ми самі собі, а не чужинці та їх Церкви. Для цього ми повинні бути єдині національно, державно і церковно. Тож українцю не гай часу, бо життя проходить швидко, звільни себе, своїх дітей та нащадків від чужинського духовного рабства, і приходь до своєї покинутої прабатьківської  Української Церкви, та  облиш прислуговувати чужинцям. Тоді і Бог буде з усіма нами.

 

11 липня 2015 р.

 

Архімандрит Віктор Бедь
Карпатська єпархія УАПЦ

 

У храмі УАПЦ в Ужгороді у свято свв. апп. Петра і Павла звершили Літургію та молились за припинення братовбивства у Мукачеві

18a12 липня, у День пам’яті святих апостолів Петра і Павла, в академічному храмі апостола українського Андрія Первозваного  Української Автокефальної Православної Церкви було відслужено божественну літургію.

 

Очолив богослужіння керуючий адміністратор Карпатської єпархії УАПЦ, настоятель храму архімандрит Віктор Бедь у співслужінні архімандрита Діодора Муратова та протоієрея Олександра Смоліна.

 

Під час літургії духовенство молилось за мир в Україні  та перемогу Українського війська над московсько-путінськими окупантами та терористами. Також було піднесено молитви за припинення братовбивства, що розгорнулось  в м. Мукачеві та на його околиці 11 – 12 липня.

 

Під час заупокійної єктенії молились за спасіння душ спочилих героїв Небесної Сотні, українських воїнів, добровольців, волонтерів, мирних мешканців, що віддали своє життя у обороні нашої земної, Богом даної нам, Вітчизни України від московсько-путінських окупантів та терористів, а також за раніше спочилих рідних, близьких, друзів, учителів прихожан храму.

 

Під завершення літургійного богослужіння академічним хором, разом із духовенством і прихожанами, було традиційно виконано молитву «Боже великий єдиний, нам Україну храни…»

З євангельською проповіддю до прихожан звернувся протоієрей Олександр Смолін, який зокрема зупинився на подвижницькому житті святих апостолів Петра і Павла.

 

З повчальним словом та привітанням до Дня пам’яті свв. апп. Петра і Павла також звернувся і архімандрит Віктор Бедь, керуючий адміністратор Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, настоятель храму.

 

Після закінчення літургії, відбулась святкова братська трапеза.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Блаженнійший Митрополит Макарій: УАПЦ і надалі виступає за об'єднання Українських Церков

Makarij ofic.gif 5Предстоятель УАПЦ Макарій (Малетич) назвав брехнею закиди, що він нібито отримав матеріальну допомогу від мецената Московської Патріархії в обмін на відмову від об'єднання з УПЦ КП.

 

Про це першоєрарх сказав у коментарі РІСУ.

 

«Я бачив цю заяву, але не хочу її коментувати», - заявив він.

 

«Прочитайте мою автобіографію, мій життєвий шлях, почитатйе, що я говорив про Російську Церкву і ці питання відпадуть. Нехай пишуть, знаєте, де не запалено, там не буде горіти. І булька виявиться булькою. Більшість українців знає мою позицію щодо Москви», - додав він.

 

Митрополит УАПЦ запевнив, що з ніякими проросійськими олігаргами він не зустрічався. І грошей ні від кого не отримував за відмову від об'єднання. Так само владика Макарій категорично заперечує, що зрив перемовин відбувся з їхньої вини і крапку у цій історії, за його словами, ще ставити рано.

 

«Ми нічого не зривали, ми запропонували, щоб об'єднана Церква носила назву УАПЦ КП», - зазначив Предстоятель.

 

Митрополит Макарій повідомив, що з пропозицією про об'єднання до них зверталися й з УПЦ (МП), проте особистих контактів із їхніми священнослужителями останнім часом він не мав.

 

«Я не контактував із священнослужителями УПЦ (МП). Ні з ким. Була заява їхня, що вони хотіли б розпочати з нами перговори. Я їм сказав, переговори можливі лишу у форматі трьох сторін – УАПЦ, УПЦ КП та УПЦ (МП). Погоджуєтесь на це, розпочинаємо переговори!», - наголосив владика.

 

Предстоятель УАПЦ Макарій також зауважив, що у нього була запланована зустріч із Митрополитом УПЦ (МП) Онуфрієм (Березовським), однак вона не відбулася - Митрополит Онуфрій у той час перебував з пастиським візитом за межами столиці, і він теж не був тоді у Києві.

 

Прості, чесні та щирі слова... Але комусь вони не дають спокою...

 

Джерело: РІСУ

 

 

 

Архієрейський Собор УАПЦ ухвалив рішення висвятити у єпископи архімандрита Віктора Бедь

DSC 10789 липня в ході засідання Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Макарієм, Предстоятелем УАПЦ, було запропоновано висвятити єпископом Мукачівським і Карпатським адміністратора Карпатської єпархії архімандрита Віктора Бедь.

 

За дане рішення проголосували одноголосно всі учасники Архієрейського Собору УАПЦ. 

 

Про дату та місце архієрейської хіротонії буде повідомлено пізніше.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Архімандрит Віктор Бедь відслужив Літію за гетьманом Іваном Виговським та українськими козаками, що розбили московське військо 356 років тому

Vygovskyy7 липня архімандрит Віктор Бедь, адміністратор Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в м. Ужгороді відслужив заупокійну літію за видатним українським політичним, державним і військовим діячем, гетьманом України Іваном Виговським (бл. 1608 – 16.03.1664) та українськими козаками які ущент розбили окупаційні війська Московського царства під час українсько-московської війни (1658 – 1959) 7 липня 1659 року під Конотопом.

 

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення усіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх душам вічного спочинку та життя у піднебессі.

 

Прес-служба УБА-КаУ

 

Історична довідка:

Українсько-російська війна— війна, що тривав з21 вересня1658року по17 жовтня1659року, між Україною, на чолі згетьманомІваном Виговським, таМосковським царством. Почався з втручання Московії в міжусобну боротьбу за владу в Україні, після смерті гетьмана Богдана Хмельницького (дана міжусобиця було породжена безпосередньо самим Московським царством). Воєнні дії велися на Лівобережжі. В ході війни гетьман Іван Виговський покинув московський протекторат. В битві при Конотопі1659 року українські козаки та їх союзники кримські татарирозгромили московську армію, але скористатися з цієї перемоги не змогли. Непопулярний союз Виговського з поляками (на підставі Гадяцької угоди) позбавив його підтримки більшої частини козацтва, насамперед Запорозької Січіта лівобережних полків. В результаті він поступився новому гетьману Юрію Хмельницькому, який розірвав Гадяцьку угоду й уклав мир з Москвою. Надалі Юрій Хмельницький, фактично зрадивши національним інтересам України та української нації,  уклав з Московією так званіПереяславські статті (які помилково приписують гетьману Богдану Хмельницькому), що встановлювали над  Україною московський протекторат на століття.

 

В ході Московсько-української війни війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату 7 липня 1659року завдали нищівної поразки московським військам Олексія Трубецького у битві під Конотопом. Втрата близько 50 тисяч чоловік відкривала українсько-татарському війську шлях на Москву, проте антигетьманські повстання в Україні завадили продовжити наступ і Конотопська битва виявилася змарнованим шансом виграти війну в цілому.

 

Загострення політичних взаємин між гетьманським урядом Івана Виговського та московським царем Олексієм Михайловичем почалось восени 1657 року, коли Москва надала підтримку антигетьманській коаліції Мартина Пушкаря, а після її поразки у Полтавській битві влітку 1658 року санкціонувала вступ до України стотисячного війська на чолі з білгородським воєводою Григорієм Ромодановським. Він проголосив гетьманом уманського полковника Івана Безпалого, що змусило Виговського укласти 16 вересня Гадяцьку угоду про утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації - Великого Князівства Руського.

 

Незважаючи на те, що Виговський, не полишаючи сподівань уникнути збройного конфлікту з Москвою, пропонував російській стороні приєднатися до польсько-литовсько-української унії. Але вже через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович оголосив Виговського зрадником і видав грамоту, якою наказував усунути його від влади. Це стало початком Московсько-української війни - восени 1658 року 17-тисячне московське військо під керівництвом князя Григорія Ромодановського перейшло кордон України і до кінця року московські війська за підтримки Івана Безпалого та запорозького кошового Барабаша контролювали Миргород, Лубни, Пирятин та Київ.

 

Весною 1659 року, отримавши підтримку з Польщі, а також серед місцевого населення, невдоволеного грабіжницькою поведінкою московських військ, Виговському вдалось вернути контроль над більшою частиною Полтавського, Миргородського і Лубенського полків. Тому у квітні на допомогу Ромодановському виступила 50-тисячна армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким, яка 21 квітня разом з полками гетьмана Безпалого взяла в облогу Конотоп, де перебувало три козацькі полки, очолювані сіверським наказним гетьманом Григорієм Гуляницьким.

 

Давній соратник Виговського, Гуляницький з чотиритисячним військом протягом двох з половиною місяців утримував Конотопську фортецю, що дало час гетьману організувати свою власну армію і навіть залучити найманців - до 17 тисяч козаків Виговського приєдналися три тисячі у складі польських добровольчих кінних загонів, тисяча сербських та молдавських найманців та 40 тисяч кримськотатарської кінноти під командуванням Мехмеда IV Герая.

 

Рано вранці 7 липня 1659 року козаки напали на військо Трубецького і обманним відступом заманили у пастку поблизу села Соснівка кінний загін Семена Пожарського чисельністю 6 тисяч, який до кінця дня вирізали майже повністю. Дізнавшись про оточення Пожарського, Трубецькой вислав йому на підмогу 5 тисяч кінноти, яка також загинула, а сам Пожарський потрапив у полон до татар, де був страчений. Після цього Ромодановському було наказано зняти облогу Конотопа і пізно ввечері 8 липня Трубецькой почав відступ на північ. Через два дні московські війська дісталися прикордонного міста Путивль.

 

У Москві загибель і полонення до 30 тисяч (в тому числі 500 воєвод) чоловік спричинили паніку - в очікуванні козаків і татар в місті та на його підступах почали будуватись укріплення. Проте Івану Виговському не вдалось скористатись із сприятливої воєнно-політичної ситуації - невдовзі загони запорозького отамана Івана Сірка напали на татарські поселення, що змусило хана Мехмеда залишити Виговського та вертатися в Крим, а нові антигетьманські виступи, зокрема повстання Івана Богуна, призвели до відставки Виговського у вересні 1659 року і обрання новим гетьманом Юрія Хмельницького, який під тиском Москви підписав Переяславський договір 1659 року, що перетворював Україну в автономну одиницю у складі Московського царства.

 

За матеріалами http://gazeta.ua

us1

Популярні новини

Щороку, з метою запобігання незаконному вирубуванню шпилькових насаджень в передноворічний період, проводиться операція "Новорічна...
Вселенський патріарх Варфоломій привітав Епіфанія з обранням предстоятелем помісної Української православної церкви.
На передовій від кулі снайпера загинув український військовий, ще одного бійця поранено.
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS