Архімандрит Віктор Бедь відслужив молебень святому мученику Віктору Нікомідійському – небесному покровителю

Viktor1 травня, в день весняного дня ангела, архімандрит Віктор Бедь, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, президент Міжнародної академії богословських наук, настоятель православного академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в Ужгороді відслужив ранковий молебень до святого мученика Віктора Нікомідійського, свого  небесного покровителя.

 

У молитві отець Віктор просив молитовного і небесного заступництва святого мученика Віктора Нікомідійського перед Господом Богом за український народ, українських воїнів, державу нашу Україну та дарування  Отцем нашим Небесним миру, благополуччя і розквіту нашій земній Вітчизні. Також просив у свого небесного покровителя, молитовного заступництва перед Господом Богом за відпущення своїх земних гріхопадінь та дарування сил для збереження кріпості у вірі.

 

Святий мучник Віктор Нікомідійський постраждав за часів Римської імперії, при імператорі Діоклітіані (284 – 305), коли той розпочав жорстокі гоніння на християн. В той час одним із перших святих великомучеників став Георгій Побідоносець (303), катування якого відбувались на очах воїна Віктора. Будучи враженим мужністю та вірністю у вірі Христовій, не зважаючи на жорстокі катування, великомученика Георгія Побідоносця, який залишався неушкодженим від тортур, воїн Віктор привселюдно заявив що він теж є християнином і вірує в Спасителя нашого Ісуса Христа. В числі інших угодників Божих, за наказом судді, мученика Віктора біля 303 року в Нікомідії (Східна частина Римської імперії в районі північного побережжя Мармурового моря, неподалік майбутнього Константинополя, на сьогодні м. Ізміт, Туреччина), разом із іншими послідовниками Христа, було засуджено до страти через відрубання голови.

 

Прес-служба УБА-КаУ

В академічному храмі УБА-КаУ помолились за Українськими Січовими Стільцями до 100-річчя бою на горі Маківка

USS 201529 квітня архімандрит Віктор Бедь, настоятель православного академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в Ужгороді відслужив літію за полеглими в Карпатах на горі Маківка героїчними Українськими Січовими Стрільцями, які з 29 квітня по 4 травня 1915 року боронили рідний край від московських військ в роки першої світової війни. Важкий бій на горі Маківка завершився поразкою московсько-царських військ, а Українські Січові Стрільці залишились у пам’яті українського народу як герої.

 

Відтак було відслужено заупокійну літію і за українських воїнів нашого часу, що полягли в обороні своєї Української Держави і в наш час, в мужній і героїчній обороні своєї земної Батьківщини від московсько-путінських окупантів і терористів.

 

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення всіх земних гріхопадінь, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх душам вічного спокою та життя у піднебессі.

 

Прес-служба УБА-КаУ

 

Історична довідка:

Бої за гору Маківка— запеклі позиційні бої за гору Маківка в Карпатах (958 м., Високі Бескиди, у 8 км. на північ від с. Славське), що точилися з 29 квітня до 4 травня 1915року, у ході Першої світової війни на східному фронті між підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дівізії І. фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських Січових Стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана щодо заволодіння панівною висотою— горою Маківка з метою контролю над селом Козьова(на сьогодні Сколівський район Львівської області).

 

В результаті героїчної оборони Маківки, повністю зірвались стратегічні плани військового командування Російської імперії. Здобуття вершини, що планувалось на 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були задіяні всі наявні російські резерви. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, і вже через тиждень змушені були поспішно відступати перед надійшовшими австрійськими підрозділами. Особливою мужністю під час боїв за Маківку відзначились частини Українських Січових Стрільців, що в подальшому відобразилось у народній пам'яті.

 

За матеріалами ЗМІ

Архімандрит Віктор Бедь відслужив літію за видатним гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським до 70-х роковин з дня його смерті

Skoropad28 квітня архімандрит Віктор Бедь, настоятель православного академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в Ужгороді відслужив заупокійну літію за видатним українським політичним, державним, військовим і громадським діячем ХХ ст., гетьманом Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918) Павлом Петровичем Скоропадським (15.05.1873 – 26.04.1945) з нагоди 70-х роковин з дня його трагічної смерті.

 

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення всіх земних гріхопадінь, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спочинку та життя у піднебессі.

 

Прес-служба УБА-КаУ

 

Біографічна довідка

 

«Я, гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців докладав усіх сил,щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він опинився.Бог не дав мені сил справитись із цим завданням. І нині я, з огляду на умови,які тепер склалися, і керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади».

 

З тексту зречення Павла Скоропадського від влади.

 

Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945) – визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України, як її офіційний глава, (1918 р.).

 

Походив із старовинного українського козацько-шляхетського роду Скоропадських. Народився Скоропадський у м. Вісбаден (Німеччина). Дитячі роки провів у родинному маєтку у Тростянці, що на Полтавщині. Десятирічний майбутній генерал пройшов домашній курс навчання, а після передчасної смерті батька вступив до Пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі. Цей закритий учбовий заклад, доступний лише для дітей вищих кіл аристократії, давав курс знань не тільки за середню школу, але й вищу освіту. Навчання військовій справі та наукам поєднувалось із придворною службою.

 

Військова кар'єра П. Скоропадського складалася вдало – молодий гвардієць отримував чергові звання. Але настав 1904 рік, а з ним і російсько-японська війна на Далекому Сході. Під час війни П. Скоропадський вирушив на фронт на чолі сотні Читинського козачого полку, а повернувся полковником і флігель-ад'ютантом, нагородженим золотою шаблею за хоробрість (1905 р.). На початку Першої світової війни він був удостоєний Георгіївського хреста IV ступеня (1914 р.). Невдовзі отримав чин генерал-лейтенанта і був призначений командиром гвардійської кінної бригади, а згодом 8-го армійського корпусу.

 

Коли відбулася Лютнева революція 1917 р., він командував 34-м армійським корпусом на Волині. Влітку того ж року розгорнулася українізація військових частин, якої П. Скоропадський не підтримував, побоюючись, що вона негативно вплине на особовий склад армії. Однак, на вимогу уряду та командування, українізував свій корпус і домігся виведення його в тил на переформування. Так 34-й армійський корпус залишився чи не єдиною дисциплінованою і боєздатною частиною, яка стримувала наступ більшовицьких військ на Україну.

 

Секретаріат військових справ Центральної Ради призначив П. Скоропадського командуючим усіма українськими частинами на Правобережжі. До того ж генерал був і наказним отаманом Вільного козацтва, створення якого розпочалося влітку 1917 року.

 

Безлад, який панував у країні, викликав негативне ставлення до Центральної Ради з боку її союзників — німців та австрійців, котрі сподівалися, що цей уряд забезпечуватиме їх продовольством, а тому й підтримували його. Зростало незадоволення і селянських мас. За обставин, що склалися, громадськість почала схилятися до встановлення сильної влади.

 

29 квітня 1918 року П. Скоропадський взяв владу в Україні. Україна була проголошена Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським. Більшість партій та верств населення відмовили у підтримці Центральній Раді та її Раді Міністрів, тому переворот пройшов без пострілів та крові. Того самого дня в Софіївському соборі архієпископ Никодим благословив нову владу, а на Софіївському майдані було проведено молебень.

 

Гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Данією, Персією, Грецією, Норвегією, Швецією, Італією, Швейцарією, Ватиканом, а загалом де-факто із 30-ма державами світу. На жаль, Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.

 

З ініціативи української громадськості та за підтримки гетьмана протягом 1918 р. були створені Українська Академія наук (що існує й донині, першим її президентом став В. Вернадський), засновані два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.

 

Потребувало вирішення земельне питання. Гетьман скасував закони Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків, але план їх викупу та розподілу між селянами так і не вдалося виконати. Невизначеність становища селян та поміщиків викликала невдоволення з обох боків. Крім того, до своїх маєтків поверталися російські поміщики, відбираючи у селян землю за допомогою збройних загонів гетьмана. Водночас через залежність гетьманської влади від Німеччини та Австро-Угорщини, куди вивозилася величезна кількість українського зерна, м'яса та цукру, відбувалося посилення невдоволення українського населення, представників різних політичних партій діями П. Скоропадського. Врешті-решт, невирішеність аграрного питання, присутність в Україні іноземних військових частин, відсутність власної боєздатної армії, разом з поразкою держав центрального блоку призвели до краху Гетьманату.

 

Цим скористалися більшовики і за допомогою політичних демаршів та відкритих воєнних дій майже всі національні сили, що сконсолідувалися, примусили П. Скоропадського зректися гетьманства.

 

Після вступу військ Директорії до Києва Скоропадський деякий час перебував у місті, але невдовзі таємно виїхав до Німеччини. Протягом двох років жив у Швейцарії. Згодом поселився у м. Ванзеє біля Берліна. Був співорганізатором численних філій гетьманських осередків у багатьох країнах світу. Зусиллями П. Скоропадського у 1926 р. створено Український науковий інститут при Берлінському університеті.

 

Помер Павло Скоропадський у квітні 1945 року у Баварії, похований у м. Меттен (Баварія).

 

Тарас Шафран

У академічному храмі Української богословської академії молитовно вшанували жертв Чорнобильської техногенної катастрофи

DSC 0077

26 березня, у день пам'яті жінок мироносиць, в православному академічному храмі апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в Ужгороді було відправлено Божественну літургію.

 

Божественну літургію очолив архімандрит Діодор Муратов у співслужінні протоієрея Олександра Смоліна.

 

Під час богослужіння поминалось ім'я православного ієрарха – Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя, Нового Риму, Вселенського патріарха як першосвятителя Матері Церкви в Україні.

 

Академічним духовенством було піднесено молитви до Господа Бога, в яких просили Отця Небесного допомогти згорнути та погасити вогнище війни на теренах нашої держави, відвернути кровопролиття та братовбивство в Україні, благословити, духовно укріпити і зберегти життя українських воїнів та патріотів-добровольців, що в ці дні боронять святу українську землю і український народ від віроломних та підступних московсько-путінських окупантів, терористів та сепаратистів.

 

Також академічне духовенство вознесло молитви до Господа Бога з проханням дарувати українському народу мир, національну і духовну єдність, та єдину помісну Українську Православну Церкву.

 

Підчас заупокійної ектенії отець Діодор виголосив прохання за загиблими жертвами Чорнобильсьвої АЕС, життя яких передчасно скоротилося через трагічні події в на атомній електростанції в Чорнобилі 29 років тому (26 квітня 1986 року).

 

З проповіддю до прихожан звернувся протоієрей Олександр Смолін, який привітав усіх присутніх жінок з їх православним жіночим днем.

Увесь хід богослужіння було відправлено українською мовою.

 

Відтак духовенство та прихожани храму, з благословення настоятеля архімандрита Віктора Бедь, хресною ходою пройшли до пам'ятника «Ліквідаторам аварії на ЧАЕС» в місті Ужгороді. Біля пам'ятника всім загиблим і померлим героям-ліквідаторам і жертвам аварії на Чорнобильській АЕС було покладено вінок із живими квітами та відправлено заупокійну літію, яку очолив архімандрит Діодор Муратов у співслужінні протоієрея Олександра Смоліна.

 

Прес-служба УБА – КаУ

В академічному храмі УБА-КаУ молитовно ушанували Олександра Духновича – до 212-річчя з дня його народження

Duh24 квітня архімандрит Віктор Бедь, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в Ужгороді відслужив заупокійну літію за видатним карпатоукраїнським (карпаторуським) письменником, поетом, педагогом, культурним, релігійним і церковним діячем на Закарпатті в середині ХІХ ст. Олександром Васильовичем Духновичем (24.04.1803 – 30.03.1865) з нагоди 212-річчя з дня його народження.

 

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення всіх земних гріхопадінь, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою і життя у піднебессі.

 

Біографічна довідка:

Духнович Олександр Васильович (24 квітня1803, с.Тополя наПряшівщині,історична територія українського Закарпаття, на сьогодні Словаччина—30 березня1865,Пряшів,історична територія українського Закарпаття, на сьогодні Словаччина) — греко-католицький священик,видатнийукраїнський (руський) письменник,педагог, поет,релігійний, церковний такультурний діяч. Писавнародною мовою (закарпатські говори, діалектиукраїнської мови). Незломний борець проти кріпацтва та національного поневолення українців (русинів) Закарпаття у складі Австро-Угорської імперії, палкий прихильник досягнення національної єдності української нації по обидва боки Карпат.

 

Прес-служба УБА-КаУ

Студенти православної Української богословської академії відвідали храми інших конфесій міста Ужгорода

23 квітня з благословення ректора православної Української богословської академії  Карпатського університету архімандрита Віктора Бедь студенти першого та четвертого курсів богословсько-філософського факультету денної форми, в рамках навчальних курсів з порівняльного богослов’я та церковного співу, під керівництвом викладача Ропонича Юрія Юрійовича відвідали храми інших конфесій в місті Ужгороді. 

 

Перше відввідання розпочалося з візиту до Хрестовоздвиженського кафедрального собору Мукачівської греко-католицької єпархії. Студенти отримали вичерпну інформацію про історію заснування собору, про його існування протягом декількох століть. Цікавою була розповідь про особливості хорового супроводу богослужінь, як слов’янською, так і українською мовами. З особливою цікавістю було отримано інформацію про те, що з часу заснування собору в його підземеллях, крипті, хоронили мукачівських владик. Останнім тут був похований мукачівський греко-католицький єпископ Теодор Ромжа(1911-1947), якого папа Іван Павло II,під час відвідин України у 2001 році, проголосив Блаженним.

 

Відтак студенти перейшли до відвідання  римо-католицького костелу святого Юрія, де студенти були присутніми під час католицького богослужіння, яке відбувалося з музичним супроводом органу, одного із найстаріших музичних інструментів такого типу, що збереглись на Закарпатті. Студенти мали можливість на власному досвіді переконатися у відмінностях у ході православного та католицького богослужінь, та їх музичного та хорового  супроводу.

 

Потім вихованці вишу крокуючи вулицями історичного центру Ужгорода, підійшли до двох розташованих поруч імпозантних будівель: Комітатського будинку - жупанату 1809 року і реформатської церкви. Ужгородська реформатська церква є однією зі старовинних культових пам’яток, її історія сягає XVI століття. Під час ознайомлення із реформаторським храмом,  студенти довідались про історію його заснування, будівництва та розвитку, а також довідались про, чим громада даного храму живе сьогодні. На завершення пастир,  Янош Гейдер, зіграв для студентів гімн прославлення Господа та деякі псалми зі святкового богослужіння.

 

Після завершення відвідань храмів різних конфесій в м. Ужгороді, студенти православної академії  підвели підсумків з практичного вивчення порівняльного богослов’я та церковного співу.

Прес-служба УБА-КаУ

Митрополит Антоній Паканич рукоположив випускника Ужгородської української богословської академії у диякони

11024660 466221003532095 5496301958634271865 n27 лютого 2015, у п'ятницю першої седмиці Великого посту, керуючий справами Української Православної Церкви Московського патріархату, ректор Київської духовної академії і семінарії, постійний член Священного Синоду УПЦ МП, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній Паканич під час літургії Передосвячених Дарів у академічному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Києві звершив дияконську хіротонію над випускником-магістром Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія (нині Українська богословська академія) та Карпатського університету імені Августина Волошина Віктором Кузьмуком.

Про поглиблення церковної кризи на пострадянському просторі…

ghf33Ми просто іще не усвідомлюємо в яку глибоку кризу, на теренах пострадянського простору, з вини московсько-путінського режиму, втягнута Церква Христова у земному житті... Цинічне використання РПЦ (МП) виключно в ординсько-імперських політичних та користолюбивих земних цілях, реанімованим комуністично-фашистським режимом в Московії (Російській Федерації) і його поплічниками, нанесло і наносить непоправимий удар по Православній Церкві як в самій Російській Федерації, так і в Україні, та світі... Церковні структури РПЦ (МП) та УПЦ МП, поза волею віруючих, шляхом маніпуляції іх свідомістю, втягнуті у релігійну війну та протистояння, які не мають нічого спілного з Вселенською Церквою Христовою та її цінностями...

У Хрестопоклонну неділю молилися за героїв Карпатської України

DSC 054015 березня, у Хрестопоклонну неділю, в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодії Української богословської академії Карпатського університету було відправлено Божественну літургію за героями Карпатської України.

Архімандрит Віктор Бедь відслужив літію за видатним українським богословом Захарієм Копистенським

def433521 березня архімандрит Віктор Бедь, настоятель академічного храму святих Кирила і Мефодія Української богословської в Ужгороді відслужив літію за українським письменником, культурним і церковним діячем, богословом, архімандритом Захарієм Копистенським у день 388-х роковин з дня його смерті (21 березня 1627).

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення всіх земних гріхопадінь, допущенних з власної волі або під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

us1

Популярні новини

Прокуратурою Закарпатської області спільно з слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області повідомлено про підозру громадянину Укр...
Глава асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томич анонсував зростання вартості хліба за рік на 20-26%.
11 листопада з нагоди річниці створення Організації народної самооборони «Карпатська Січ» однойменна добровольча чота...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS