Блаженнійший Митрополит Макарій, Предстоятель УАПЦ прийняв участь у роботі саміту Всесвітнього альянсу релігій світу в м. Сеул Корейської Республіки

12032313 858052370977357 946606277 nБлаженнійший Митрополит Макарій, Предстоятель УАПЦ прийняв участь у роботі  саміту Всесвітнього альянсу релігій світу в м. Сеул Корейської Республіки

 

18 вересня 2015 році,  напередодні Міжнародного дня миру ​​ООН в м. Сеул Корейська Республіка пройшов перший щорічний саміт Всесвітнього альянсу релігій світу.

 

Участь у конференції взяли колишні  і нинішні керівники держав, політики,  релігійні лідери, голови верховних судів, юристи та представники молодіжних організацій світу.

 

Від України участь у саміті взяв Блаженніший Макарій Малетич, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви у супроводі декана Львівського деканату УАПЦ протоієрея Олега Древняка.

 

Метою проведення даного саміту є створення міжнародної площадки для політичних та релігійних лідерів світу, голів верховних судів, юристів, представників молодіжних організацій щодо обговорення проблем  реалізації норм міжнародного  право в галузі дотримання та забезпечення прав людини, зокрема і права на свободу віросповідування, та сприяння припиненню збройних конфліктів та досягненню миру в усьому світі.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

View the embedded image gallery online at:
http://sz.uz.ua/religiya.html?start=1130#sigFreeId6c09ab5cb5

 

 

В Кафедральному соборі Карпатській єпархії УАПЦ в м. Ужгороді відслужили Божественну літургію

DSC 115920 вересня 2015 року, в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозванного Української Автокефальної Православної Церкви в Ужгороді була відслужена Божественну літургію.

 

З благословіння Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського богослужіння очолив декан Мукачівсько-Ужгородського деканату (благочиння) архімандрит Діодор Муратов у співслужінні протоієрей Олександра Смоліна.

 

Під час богослужіння поминалось ім'я православного першоієрарха – Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя, Нового Риму, Вселенського патріарха; Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви та Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського, повідомляє прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ.

 

Духовенство вознесло молитви до Господа Бога з проханням дарувати українському народу мир, національну і духовну єдність та єдину помісну Українську Православну Церкву, а також перемогу Українського війська над московсько-путінськими окупантами і терористами. Особливі молитви до Господа Бога були вознесенні за збереження життя кожного українського воїна, добровольця і волонтера, які у наші дні боронять нашу святу українську землю від підступного московського ординця.

 

Перед завершення Божественної літургії в академічному храмі соборно і традиційно було проспівано духовний гімн «Боже Великий єдиний, нам Україну храни...».

 

З проповіддю до прихожан на воскресне Євангельське благовістя звернувся архімандрит Діодор Муратов.

 

Хід богослужіння супроводжувався церковним співом під керівництвом читця регента Юрія Ропонича.

 

Увесь хід богослужіння було відправлено українською мовою.

 

По завершенню богослужіння відбулася братська трапеза.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

DSC 1231

 

DSC 1285

 

IMG 3087

 

DSC 1217

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ відслужив в Ужгороді Літію за видатним українцем Михайлом Драгомановим

Dragomanov19 вересня Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив заупокійну літію за видатним українським філософом, істориком, літературознавцем, громадсько-політичним діячем, борцем за національну і державноу незалежність України Михайлом Петровичем Драгомановим (06(18).09.1841 – 20.06.(02.07).1895) з нагоди 174-річчя з дня його народження, що виповнилось учора 18 вересня 2015 року.

 

У молитві до Господа Бога Владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

 

Біографічна довідка:
Михайло Петрович Драгоманов (6 (18) вересня1841, Гадяч, Полтавщина, Україна у складі Російської імперії —20червня(2 липня)1895, м.Софія, Болгарія) — видатний український філософ, історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, громадсько-політичний діяч, послідовний борець за національну і державну незалежність України, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

 

Один із організаторів «Старої громади»у Києві. ДоцентКиївського університету(1864 -1875). Після звільнення московською імперською владою за політичну неблагонадійність та поширення української ідеї емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). ПрофесорВищої школи у Софії (зараз — Софійський університет) (1889–1895).

 

Прес-служба КаУ та УБА

 

В Карпатській єпархії УАПЦ в Ужгороді відслужили молебень до преподобного Іова Угольського (Кундрі)

Iov18 вересня Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив ранковий молебень  до преподобного Іова Угольського (Кундрі) (18.05.1902 – 28.07.1982) у день ушанування святого.

 

У молитвах до святого Владика Віктор просив його молитовного заступництва перед Всемилостивим і Всемогутнім Господом Богом за увесь український народ та державунашу Україну, та мир у ній, та особливо за закарпатців та святу Закарпатську землю, одним із небесних покровителів та заступників яких є  і преподобний Іов Угольський (Кундря).

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

Біографічна довідка:
Преподобний Іов Угольський (Кундря)
Преподобний Іов (в миру Іван Георгійович Кундря) народився 18 травня 1902 року в с. Іза Хустського району на Закарпатті, що входило на той час до складу Австро-Угорської імперії, в багатодітній сім'ї Георгія Кундрі та Анни Мадяр. В сім'ї було п'ятеро братів та три сестри. Майбутній преподобний народився саме в той час, коли на Зкарпатті розпочався масовий рух за відродження прабатьківської православної віри. Тож з юнацьких років, разом із братом Юрієм, долучається до православного руху на Закарпатті в умовах переслідування православних християн з боку мадярської влади та адміністрації Мукачівської греко-католицької єпархії.

 

У рідному селі Іза Іван Кундря закінчив восьмирічну народну школу, а в 1920 році господарські курси. З 1924 по 1925 рр. був призваний на строкову службу до лав чехословацької армії, так як на той уже час Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь, згідно умов міжнародного Сен-Жерменського мирного договору 1919 року, тимчасово на правах автономії (в зв'язку із військовою агресією комуністично-більшовицької Московії та Польщі проти Української Народної Республіки) було включено до складу новоствореної Чехословацької Республіки. Службу проходив в Михайлівцях (Словаччина).

 

В 20-х роках ХХ сторіччя у Свято-Пантелеімонівському руському (давньоукраїнському) монастирі на Афоні несло свій чернечий подвиг досить значна кількість закарпатців. І якраз сюди і вирішив направитись після військової служби Іван Кундря. Але прийняти його у монастир відмовили. Основною причиною такої відмови була тодішня політика грецької влади, яка була направлена на еллінізацію Афона. 10 вересня 1926 р. влада Греції прийняла Закон, згідно якого всі монахи, незалежно від національності, вважались грецькими підданими. За цим Законом, в афонські монастирі заборонялось приймати осіб котрі не мали грецького громадянства, а відповідно, таким особам відказували у видачі віз та паспортів.

 

Після неодноразових невдалих спроб потрапити до монастирів на горі Афон, Іван Кундря закінчує в 1928 році пастирсько-богословські курси при Свято-Миколаївського чоловічого монастиря с. Іза. Після закінчення курсів майбутній преподобний разом із однодумцями розпочинаю будівництво монастиря в присилку Городилово під Хустом. В 1930 р. Іван Кундря, Василь Орос, ієромонах Пантелеймон Кундря та інші, взамін свої земельних ділянок в с. Ізі, викупили невеличку ділянку в Городилові. Першим настоятелем новоствореного скита на честь Святої Трійці став архімандрит Олексій Кабалюк, в майбутньому преподобний (2001)., а відтак архімандрит Амфілохій Кемінь.

 

22 грудня 1938 року архімандрит Олексій Кабалюк постриг послушника Городиловського скита Івана Кундрю в ченці з нареченням імені Іов.

 

Іов Кундря з великою радістю підтримував становлення Карпатської України (1938-1939),палким прихильником якої був, але в березні 1939 року після її окупації військами фашистської Угорщини, монах Іов (Кундря) в 1940 році втікаючи від жандармських переслідувань, переходить кордон із Радянським Союзом де був заарештований і засуджений комуністично-радянським режимом до 25 років таборів з відбування покарання у Воркуті, а відтак на Колимі і Норильську.

 

В 1942 році монаха Іова, як громадянина Чехословацької республіки, взамін ув'язнення в комуністично-радянських таборах, добровільно вступив до лав чехословацького корпусу генерала Людовика Свободи, що формувався на території СРСР. Військову службу проходив артилеристом. По закінчені війни монах Іов (Іван Кундря у миру)  був у складі охоронного підрозділу при чехословацькому посольстві у Москві. В 1945 році був демобілізований і повернувся в рідну обитель на Закарпатті.

 

14 листопада 1945 року архімандрит Олексій Кабалюк звернувся з листом до єпископа Мукачівського і Ужгородського Російської Православної Церкви Нестора Сидорука з наступним проханням: «Прошу рукоположить в иеродиаконы монаха Иова Кундрю, который есть моим заместителем в ските Городилово». 16 листопада 1945 року відбулась хіротонія монаха Іова Кундрі у ієродиякони, а 7 квітня цього ж року Владика Нестор рукоположив ієродиякона Іова в сан ієромонаха. Рукоположення було звершено у день Благовіщення Пресвятої Богородиці. Відтак, за підтримки архімандрита Олексія Кабалюк, на загальних зборах чернечої братії Іов Кундря був обраний настоятелем Городиловського скита.

 

За часи настоятельства о.Іова, обитель стала розширюватись та укріплятись. Було збудовано трапезну, братський корпус, кухню. В мостирі щоденно звершувались богослужіння, сповідувались та причащались багато чисельні православні християни.

 

В 1947 році ієромонах Іов Кундря був возведений в сан ігумена. В 1950 році архієпископ Львівський, Тернопільський та Мукачево-Ужгородський РПЦ (МП) Макарій Оксіюк благословляє ігумена Іова бути духовником не лише для Городилівського скита, але і для Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря, котрий незадовго до того було повернуто Православній Церкві від перебування у юрисдикції Мукачівської греко-католицької єпархії (що свого часу після заборони Австро-Угорською імперською владою Православної Церкви на Закарпатті, в першій половині ХУІІІ ст., був переданий уніатам). .

 

За керуючого Мукачівською єпархією Російської Православної Церкви  єпископа Варлаама Борисевича, комуністично-радянським режимом СРСР та УРСР на Закарпатті, як і по всій  Україні та сприяння правлячого єпископа,розпочинається черговий наступ на права монастирів та скитів. Проти такої комуністично-радянської антицерковної політики та бездіяльності єпископа Варлаама Борисевича рішуче виступає ігумен Іов Кундря, та навіть підписується в колективному листі-скарзі до Московського патріарха Олексія І, в якому духовенство просило вплинути на антицерковні дії керуючого Мукачівською єпархією Московського патріархату на Закарпатті. Після цих подій майбутній преподобний потрапляє у немилість правлячого єпископа Мукачівською єпархією РПЦ (МП) Варлаама Борисевича. Єпархіальне начальство звільняє ігумена Іова  від обов'язків настоятеля Городиловського скита, а сам скит у короткому часі закривають.

 

В 1958-1959 рр. ігумен Іов Кундря перебуває та несе свій чернечий подвиг у Свято-Миколаївському монастирі с. Іза-Карпутлаш Хустського району, потім у Спасо-Преображенському монастирі с. Теребля Тячівського району, в якому певний час був настоятелем. Але невдовзі і ці монастирі були закриті комуністично-радянським режимом і майбутній преподобний виконує свій священницький та чернчий послух на приходських парафіях в с. Угля Тячівського району та в с. Монастирець Хустського району.

 

З 1962 року і аж до своєї смерті, 28 липня 1985 року, архімандрит (1966) Іов Кундря служив настоятелем храму святого Димитрія Солунського в с.Мала Уголька Тячівського району, де колись у давнину був монастир.

 

В пам'яті православних християн отець Іов Кундря запам'ятався як безкорислива, глибоко віруюча і смиренна людина Божа. За побожне життя він отримав від Бога дар прозорливості та оздоровлювати молитвою хворих.

 

За п'ять років до своєї смерті – 25 лютого 1980 року, архімандрит Іов Кундря склав заповіт, в якому сповіщав: «Я, нижеподписавшийся архимандрит Иов, 20 лет прожил в Малой Угольке при храме св. .Димитрия. Моя жизнь подходит к концу, скоро мне исполнится 80. Неизвестен день моей смерти. Много священников завещают похоронить их в монастыре или в родных сёлах, а я запрещаю куда-нибудь увозить моё грешное тело. Завещаю отпеть монашеским чином и похоронить возле креста на средине кладбища».

 

28 липня 1985 року, в день пам'яті рівноапостольного Великого князя Київського Володимира, архімандрит Іов Кундря мирно відійшов до Господа Бога. В день своєї смерті, в неділю, він відслужив Божественну літургію, проголосив проповідь та виконав всі необхідні треби для віруючих. В той же ж день, о 10-й годині вечора, з молитвою на вустах він закінчив своє земне життя. Чин похорону, який очолив архімандрит Єфрем Молнар, було звершено 31 липня 1985 року.

 

18 вересня 2008 року, в с. Мала Уголька Тячівського району Закарпатської області, відбулося прославлення преподобного Іова Угольського (Кундрі). Святкове богослужіння з цього приводу очолив Блаженнійший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви Московського патріархату разом с багатьма архіпастирями та чисельним духовенством у присутності декількох тисяч православних християн.

 

+ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівсьикй і Карпатський,

Української Автокефальної Православної Церкви


Представник УАПЦ прийняв участь у зустрічі Прем'єр-мінстра України з членами Ради Церков

image116 вересня 2015 року, у Будинку митрополитів Національного заповідника “Софія Київська”, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зустрівся з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

 

З благословення Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (який наразі у відрядженні за кордоном), у засіданні взяв участь представник Патріархії УАПЦ протоієрей Віталій Даньчак.

 

На початку розмови Прем’єр-міністр  висловив вдячність предстоятелям церков та керівникам релігійних організацій: «Дякую за ту велику справу, за духовну справу, яку ви зробили. Ви своїм словом, своєю молитвою і підтримкою дали можливість Україні вистояти».

 

Говорячи про державно-церковні відносини, Глава Уряду зазначив, що за останній рік у цій сфері було зроблено те, чим не займалися протягом попередніх 20 років.

 

Арсеній Яценюк звернувся до членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, «щоби наші військовослужбовці, наші вояки мали можливість прийти, помолитися, сповідатися і отримати духовну підтримку від української церкви».

 

Вирішено також низку питань в освітній сфері. Арсеній Яценюк нагадав, що релігійні організації отримали право створювати загальноосвітні навчальні заклади. Крім того, було прийнято рішення щодо можливості визнання державою дипломів духовних навчальних закладів: «Вони тепер можуть пройти ліцензування в освітній діяльності і акредитацію відповідної освітньої програми».

 

Арсеній Яценюк також нагадав, що Богослов'я нарешті, як і в усьому цивілізованому світі, визнано науковою дисципліною: «Це такий принциповий розрив з совєтчиною, як і повалення пам’ятників совєтським ідолам».

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

RPC

 

RPC2

Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ відслужив Літію за Георгієм Гонгадзе до 15-х роковин з дня його убивства

Gongadze17 вересня Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії відслужив ранкову літію за українським журналістом, громадським діячем та правозахисником Георгієм (Гія) Руслановичем Гонгадзе (21.05.1969 – 17.09.2000) до 15-х роковин з дня його убивства за часів посткомуністичного режиму Леоніда Кучми.

 

У молитві до Господа Бога Владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спочинку та життя у піднебессі.

 

Прес-служба КаУ та УБА

 

Біографічна довідка:
Георгій (Гія) Русланович Гонгадзе(груз. გიორგიღონღაძე;  21 травня1969, Тбілісі —17 вересня2000) — громадський діяч, український опозиційний журналіст, правозахисник відомий своїми критичними антивладними виступами проти посткомуністичного режиму Леоніда Кучми.

 

Вбивство Георгія Гонгадзе, 17 вересня 2000 року співробітниками Міністерства внутрішніх справ України, викликало широкий резонанс вУкраїніта за її межами, особливо після«касетного скандалу», та вважається однією з найгучнішихкримінальних справ сучасноїУкраїни. За найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства журналіста причетні високопосадовці, зокрема колишній голова Верховної Ради України Володимир Литвин, наближені безпосередньо до тогочасного президента УкраїниЛеоніда Кучми, який нібито особисто віддавав накази щодо викрадення Георгія Гонгадзе міністру внутрішніх справ України Юрію Кравченко(надалі убитого 4 березня 2005 року за не з’ясованих обставин у себе дома в Києві).

 

За матеріалами ЗМІ

Про трагічні події під стінами Верховної Ради України 31 серпня 2015 року

BVV001Українське суспільство стає все більш вимогливішим до правлячої політичної еліти в державі та нетерпимим до прояву будь-якої неправди і фальшу з боку представників органів державної влади і місцевого самоврядування. Влада повинна з цього робити належні і своєчасні висновки та відмовитись від проведення політики закулісних інтриг  і обманювання народу.Тоді подібного роду трагічні події, свідками яких ми стали 31 серпня 2015 року під стінами Верховної Ради України, не будуть мати місця в нашому суспільстві і влада не буде жити  у страху постійного очікування нової хвилі масових протестів.

    

Влада, яка не чує і не знає свого народу, не чує і не знає Господа Бога!

 

Терпіння народу, як і терпіння Господа Бога, мають свої межі… І коли тимчасово перебуваючи при владі, завдячуючи волевиявленню народу, обрані і призначені на високі державні посади особи починають вважати  себе «еллінами» та «вибраними», народ «неуками» і «лохами», а Всевишнього Господа Бога, Отця нашого Небесного тільки ритуальним атрибутом, то в державі виникають неконтрольовані суспільні процеси, які можуть перерости в народний бунт. Тож не потрібно возноситись над своїм народом і вважати себе «мудрішим» чи «хитрішим» за нього, і тим більше не потрібно возноситись  над Господом Богом та нехтувати Його святими Заповідями.
    

Влада минуща, а народ і Господь Бог вічні!  Гнів же як народний, так і Божий, буває всеохоплюючим та всеспалюючим вогнем, що знищує на своєму шляху все те, що є неправдивим, несправедливим та злим. Тож мудрість влади чи правителя полягає в тому, щоб зажди пам’ятати про те, що всі ми вийшли з народу, служіння якому і повинно бути першочерговою задачею будь-якої людини, що перебуває при владі. А щоб це служіння народу було правдивим і не схибленим, влада повинна завжди чути і розуміти свій народ. Так само, як кожна людина, а особливо та, що перебуває при владі, повинна пам’ятати про Творця і Отця нашого Небесного та про Його святі Заповіді. Бо гнів Божий є страшнішим за гнів людський. Тож залишаючись із своїм народом, прислухаючись до його голосу, та волевиявлення, влада буде залишатись праведною і добротною. А праведність і добротність у житті та діях це прямий шлях і до Господа Бога та Його благословення. А там де благословення Боже, там не має місця для біди та невинного кровопролиття.

 

16.09.15 р.,
м. Ужгород

 

+Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський
Української Автокефальної Православної Церкви

Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ відслужив Літію за видатним українцем Євгеном Стахівим

Stakhiv15 вересня Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії  відслужив заупокійну літію за видатним українським політичним і громадським діячем, організатором Організації українських націоналістів на Сході України в роки Другої світової війни, колишнім президентом Української Головної Визвольної Ради Євгеном Павловичем Стахівим (15.09.1918 – 26.01.2014) з нагоди 97-річчя з дня його народження.

 

У молитві до Господа Бога Владика Віктор молився за прощення всіх провин,  допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

 

Прес-служба КаУ та УБА

 

Біографічна довідка:

 

Євген Павлович Стахів(15 вересня 1918,Перемишль, Західна Україна—26 січня 2014,Нью-Йорк,США)— виданий український політичний та громадський дія, один із організаторів та учасників українського підпілля на Донбасі, в Маріуполі й у місті Луганську в роки Другої світової війни, співорганізатор і президент Української Головної Визвольної Ради.

 

З 1932 року був учасником українських шкільних та молодіжних організацій Галичини, потім членом Організації українських націоналістів   (з 1934 року). В 1938 році опинився на терені Карпатської України (Підкарпатської Русі), вступив до Карпатської Січі. В березні 1939, після окупації Карпатської України угорськими військами, потрапив в полон, звідки утік через Словаччину в Австрію.

 

1940 року — працює разом зі старшим братом Володимиром в «Українській пресовій службі».

 

1941–1943 рр. — член Південної похідної групи ОУН, організатор нових осередків ОУН у Східній Україні (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь).

 

1944 року — один із засновників Української Головної Визвольної Ради — багатопартійного передпарламенту й уряду воюючої України проти комуністично-радянського режиму СРСР.

 

1946–1949 рр. — проживає в Німеччині.

 

1949 року — емігрує в США. Президент середовища УГВР. Керівник Товариства українсько-єврейських зв'язків.

На еміграції Євген Стахів став одним із активістів «двійкарів» — демократичного крила в ОУН, яке найуспішніше здійснювало ідеологічну боротьбу проти СРСР. Його брат Володимир був міністром в уряді Ярослава Стецька, його син Євген-Зенон — лауреат Нобелівської премії миру 2007 р. в складі Міжурядової групи експертів з питань змін клімату.

 

1997 року — отримав український орден «За заслуги».

 

2006 року — отримав український орден Ярослава Мудрого.

 

Останні роки життя Євген Стахів майже щороку бував в Україні, зустрічався з молоддю і відомими політиками. Ветеран підпільного українського визвольного руху помер у Нью-Йорку 26 січня 2014 році на 96 році життя. До останніх днів свого життя він зберігав ясний розум і завжди цікавився подіями в Україні.

 

Головна тема Євгена Стахіва — зміна світогляду націоналістів під час Другої Світової війни, коли похідні групи ОУН прийшли на Схід України і поспілкувалися з нащадками запорожців, для яких демократизм і толерантність є такими ж природніми, як захист рідного краю від нападників. У 1943 році, під впливом «філософії східняків» ОУН змінила програму з тоталітарної на демократичну. Стало зрозуміло, що Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину.

 

За матеріалами ЗМІ

У день пам’яті усікновення голови Івана Хрестителя в Кафедральному соборі Карпатської єпархії УАПЦ в м. Ужгороді відслужили Божественну літургію

 DSC058511 вересня 2015 року, у день пам’яті усікновення глави Івана Хрестителя, в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозванного Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви в Ужгороді було відслужено Божественну літургію.

 

З благословення Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського богослужіння очолив декан Мукачівсько-Ужгородського деканату (благочиння) архімандрит Діодор Муратов.

 

Під час богослужіння поминалось ім'я православного першоієрарха – Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя, Нового Риму, Вселенського патріарха; Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви та Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського, повідомляє прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ.

 

Академічне духовенство вознесло молитви до Господа Бога з проханням дарувати українському народу мир, національну і духовну єдність та єдину помісну Українську Православну Церкву, а також перемогу Українського війська над московсько-путінськими окупантами і терористами. Особливі молитви до Господа Бога були вознесенні за збереження життя кожного українського воїна, добровольця і волонтера, які у наші дні боронять нашу святу українську землю від підступного московського ординця.

 

Перед завершення Божественної літургії в академічному храмі соборно і традиційно було проспівано духовний гімн «Боже Великий єдиний, нам Україну храни...».

 

В рамках вивчення предмету літургійної практики та гомілетики з проповіддю до прихожан звернувся студент 1 курсу Української богословської академії Карпатського університету Владислав Лазар, який розповів про історичні події та традиції свята.

 

Хід богослужіння супроводжувався церковним співом під керівництвом читця регента Юрія Ропонича.

 

Напередодні, 10 вересня було відслужено Всенічну, яку очолив  архімандрит Діодор Муратов.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

View the embedded image gallery online at:
http://sz.uz.ua/religiya.html?start=1130#sigFreeId7cb668ace7

Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський очолив Божественну літургію в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозванного м. Ужгород

 DSC106213 вересня 2015 року, в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозванного Української Автокефальної Православної Церкви в Ужгороді було відслужена Божественна літургія.

 

Богослужіння очолив Преосвященнійшого Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський Української Автокефальної Православної Церкви, керуючий Карпатською єпархією у співслужінні архімандрита Діодора Муратова та протоієрея Олександра Смоліна.

 

Під час богослужіння поминались імена православного першоієрарха – Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя, Нового Риму, Вселенського патріарха; Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви та Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського.

 

 

Преосвященнійший єпископ Віктор возніс молитви до Господа Бога з проханням дарувати українському народу мир, національну і духовну єдність та єдину помісну автокефальну Українську Церкву, а також перемогу Українського війська над московсько-путінськими окупантами і терористами. Особливі молитви до Господа Бога були вознесенні за збереження життя кожного українського воїна, добровольця і волонтера, які у наші дні боронять нашу святу українську землю від підступного московського ординця.

 

Під час заупокійної ектенії владика Віктор пом'янув усіх полеглих українських патріотів під час Революції Гідності, воїнів Української Армїі, добровольців, волонтерів і мирних співвітчизників, що у наші дні віддали своє життя в обороні нашої земної, Богом даної нам Вітчизни України, від московсько-путінського агресора, а також раніше спочилих рідних наших, учителів, друзів та близьких.

 

Також Преосвященнійший владика Віктор підніс подячні молитви за свою маму Катерину, яка вчора відзначила свій день народження.

 

З проповіддю до прихожан на недільне Євангельське благовістя звернувся протоієрей Олександр Смолін.

 

Перед завершення Божественної літургії в академічному храмі соборно і традиційно було проспівано духовний гімн України «Боже Великий єдиний, нам Україну храни...».

 

З повчальним архіпастирським словом про любов до ближнього, до прихожан, звернувся і Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський.

 

 

Хід богослужіння супроводжувався співом академічного хору під керівництвом регента, читця Юрія Ропонича.

 

По завершенню богослужіння відбулася братська трапеза.

 

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

 

View the embedded image gallery online at:
http://sz.uz.ua/religiya.html?start=1130#sigFreeId9bd00251b9

us1

Популярні новини

Сьогодні, 23 червні, на базі Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 відбувся Чемпіонат Закарпатської області з Кіокушинкай карате серед...
В м.Ужгороді, 11 червня, в кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного Карпатської єпархії УАПЦ відбудеться вш...
13 червня групою піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС у Закарпатській області...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS