Експертиза у спорах із інтелектуальної власності: часом надто дорого, аби захистити

Призначення судової експертизи та строків її проведення, порядок винесення господарськими судами відповідних ухвал, критерії оцінювання обґрунтованості висновку судового експерта, узагальнення судової практики підж час вирішення спорів, які пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.

Про все це говорили 7 жовтня у Києві під час круглого столу «Практика призначення та проведення судової експертизи при вирішенні спорів, що пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності». Захід був організований Господарським судом міста Києва з метою аналізу наявних проблем, погодження спільних напрямів їхнього вирішення та уніфікації судової практики. В обговоренні взяли участь судді, експерти, науковці, представники Державної служби інтелектуальної власності, а також юристи-практики.

Своїми спостереженнями поділилася з виданням «Закон і Бізнес» юрист АО «Спенсер і Кауфманн» Анастасія Нестеренко.

Як і в будь-які іншій вузькогалузевій спеціальності, в експертизі у спорах, що пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, коло фахівців є обмеженим. Особливо коли йдеться про фахівців з репутацією. А звертатися до інших, на думку судді ГСК Оксани Гумеги, немає сенсу. Саме тому судді часто призначають одних і тих самих експертів. Подекуди через складність експертизи сторони використовують її як інструмент затягування процесу: відомі випадки, коли дослідження тривають більше року.

Окрім тривалого часу проведення, складність експертизи зумовлює ще один її суттєвий недолік. Подекуди вартість дослідження є надто високою, аби надати суду додатковий доказ. Один із присутніх експертів згадав випадок у практиці, коли відповідь на одне з поставлених запитань коштувала замовнику 70 тисяч гривень. Звісно, що за таких умов говорити про можливість застосування цього джерела доказів для захисту своїх прав можливо не завжди.

Втім, трапляються випадки, коли обидві сторони призначають експертизу, але отримують при цьому протилежні висновки з одного й того самогопитання. В такому разі, як зазначає суддя ГСКОксана Марченко, суд оцінює отримані висновки у сукупності з іншими доказами у справі. Призначати додаткову експертизу, на думку судді, немає сенсу.

Окрім експертизи, учасники круглого столу також зачепили питання юрисдикції спорів із захисту прав інтелектуальної власності.  Юрисдикція визначається залежно від суб’єктного складу сторін. На думку О. Гумеги і О. Марченко ці спори, з огляду на їхню специфіку, мають вирішуватися виключно господарськими судами. Водночас суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Костянтин Пащенко переконаний, що тут не слід керуватись інтересами юрисдикцій – у будь-якому випадку питання має бути вирішене на законодавчому рівні.

• < Попередня
• Наступна >