У Держгеокадастрі впроваджують нову онлайн-послугу

61061З початку липня у Держслужбі України з питань геодезії, картографії та кадастру з’явилася нова онлайн-послуга – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу про земельну ділянку при замовленні через Інтернет.

 

Про це на брифінгу розповіла в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області  Наталія Больбан.

 

«Через електронний сервіс можна замовити витяг не земельну ділянку, яка розташована у будь-якому регіоні України, а отримати витяг в одному із 660 центрів надання адміністративних послуг по всій країні. Єдиний документ який при цьому необхідний, це посвідчення особи. Вартість послуги становить 53 гривні. Оплату можна здійснити через ПриватБанк. Банківська комісія при цьому не стягнуться. Оплату можна здійснити через термінал або онлайн-платежі», - розповіла Наталія Больбан.

 

За її словами, нова функція, котра стартує в рамках впровадження електронного врядування, скорочує як час проведення самої процедури, так і можливості зловживання у цій сфері. Раніше ця процедури тривала упродовж 14 днів, допоки заявку зареєструють, оброблять і громадянин зможе отримати відповідь. Тепер обробка інформації займе всього один день.

 

Джерело: Нове Закарпаття

Спрощено видачу валютних ліцензій для фізичних осіб

nbu bigНаціональний банк України лібералізував видачу індивідуальних ліцензій фізичним особам для здійснення деяких валютних операцій.

 

Про це йдеться в постанові Нацбанку № 479 від 24 липня 2015 року, передають Контракти з посиланням на прес-службу регулятора. Як наголошується, цією постановою удосконалено порядок видачі зазначених ліцензій фізичним особам-резидентам. 

 

Зокрема, передбачено, що фізична особа-резидент, яка під час перебування за кордоном відкрила банківський рахунок і розмістила на ньому валютні цінності, після повернення на батьківщину має отримати відповідну валютну ліцензію:

не пізніше 24 місяців з дати її повернення в Україну (якщо перебування за кордоном тривало не менше 183 днів);

не пізніше 2 місяців з дати її повернення в Україну (якщо перебування за кордоном тривало менше 183 днів).

 

Крім того, фізична особа, яка змінила свій статус з нерезидента на резидента також має отримати валютну ліцензію протягом 24 місяців з дати зміни такого статусу.

 

"Протягом зазначених строків фізична особа має право розміщувати валютні цінності на такому рахунку без ліцензії (за винятком переказу коштів з України на такий рахунок, який потребуватиме отримання ліцензії)", - йдеться в повідомленні.

 

Також збільшено термін дії ліцензії з одного року до трьох років (для фізичних осіб, які не є підприємцями).

 

"Зазначені зміни спрощують видачу індивідуальних ліцензій фізичним особам для здійснення вищезазначених валютних операцій", - повідомляє прес-служба.

 

Джерело: Контракти.UA

Про категорії громадян, що не підлягають призову в період мобілізації

15203142938 121 липня Президент України Петро Порошенко підписав закон №2620, повідомили у   прес-службі Верховної Ради.

 

Відповідно до закону призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають: 

- студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній формі навчання; 

- наукові і науково-педагогічні працівники, які мають вчене звання та/або науковий ступінь і працюють у вищих навчальних закладах, наукових установах та організаціях за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

 

Також зазначено, що якщо вищеназавані особи були призвані на військову службу до набрання чинності цього закону, то вони   підлягають звільненню, при тій умові, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Штатну чисельність прокуратури скорочують

117605У зв’язку із набуттям чинності нового Закону України «Про прокуратуру» штатну чисельність органів прокуратури приведено у відповідність до вимог закону та скорочено на більш ніж 3000 одиниць.

 

Як повідомили у ГПУ,  також вжито низку невідкладних організаційно-практичних заходів, зокрема:

- підписано накази, якими затверджено нові структури як Генеральної прокуратури України, так і регіональних прокуратур;

- утворено департаменти, управління та відділи у Генеральній прокуратурі України;

- зменшено кількість структурних підрозділів, в тому числі самостійних, та, відповідно, кількість керівного складу;

- у структурі центрального апарату ліквідовано посади перших заступників керівників підрозділів, старших прокурорів відділів, старших помічників із особливих доручень, старших помічників та помічників як Генерального прокурора України, так і його заступників;

- у структурах регіональних прокуратур зменшено кількість заступників прокурорів регіонів, ліквідовано посади старших прокурорів прокуратур, старших прокурорів відділів прокуратур.

 

Джерело: Закон і бізнес

Порядок призначення пенсій особам, звільненим з військової служби у зв’язку з демобілізацією

post 63416 330Відповідно до статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якими пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань виплата пенсій на час такої служби не припиняється.

 

Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсії здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували у мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період.

 

З урахуванням зазначеного, після звільнення з військової служби та у разі виявлення бажання перегляду розміру пенсії, демобілізована особа має звернутись до уповноваженого структурного підрозділу (облвійськкомату, Управління МВС, СБУ, тощо…) з питання надання документів для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України.

 

Для призначення пенсії мають бути подані зокрема: заява, грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років.

 

Уповноважений структурний підрозділ відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 оформляє Подання про призначення пенсії та подає його до органу, що призначає пенсію з усіма необхідними документами.

 

При цьому слід зауважити, що при зверненні за призначенням пенсії з нової посади у зв’язку з демобілізацією, право на пенсію таких осіб не переглядається. Грошове забезпечення  визначається відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.1992 року № 393, з урахуванням середнього розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби.    

 

При цьому розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону, що діють на момент звернення за переглядом розміру пенсії з урахуванням набутої вислуги років від часу повторного прийняття на службу до дня демобілізації або звільнення. 

 

Орган, що призначає пенсію у десятиденний строк з дня отримання розглядає надані документи та виносить рішення щодо призначення пенсії з урахуванням нового грошового забезпечення та вислуги років. Якщо новий розмір пенсії демобілізованого є нижчим за отримуваний ним на час звільнення зі служби, виплата йому пенсії здійснюється у розмірі, який він отримував до мобілізації. Про це пенсіонер повідомляється встановленим порядком. 

Актуально для фізичних осіб-підприємців

vse zhe zastavyat platit nalog na nedvizhimostЦивільним кодексом визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власником будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

 

Водночас, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом.

 

Податковим кодексом визначено, що платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

 

Отже, фізична особа – підприємець використовуючи своє власне майно (житлову та нежитлову нерухомість) для здійснення підприємницької діяльності сплачує податок на нерухоме майно за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

 

Нагадаймо, обчислення суми податку для фізичних осіб здійснюють  контролюючі органи за місцем податкової адреси власника нерухомості та до 1 липня надсилають податкове повідомлення-рішення для сплати. Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення такого повідомлення рішення зобов’язані сплати податок.

 

Відділ комунікацій Головного управління

ДФС у Закарпатській області

Для отримання пенсії необхідно укласти договір

1417511221 1572660 1424250799861417511221 1572660 142425079986Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» визначено, що право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мають особи, які досягли 16-річиого віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2-14 частини першої статті 4 Закону № 2464. у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громаляии України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода па обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У наведеному переліку осіб не зазначено, що для непрацюючих пенсіонерів існують обмеження щодо можливості добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом укладення відповідного договору.

Таким чином, підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування для непрацюючих пенсіонерів відсутні.

Державна фіскальна служба України рекомендує непрацюючим пенсіонерам звертатися до Пенсійного фонду України з питання доцільності укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування для перерахунку пенсії.

Додатково повідомляємо, що абзацом п»ятим пункту 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 встановлено, що одним з основних завдань Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій.

Сектор комунікацій ДПІ у м.Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області

Як критикувати публічних осіб?

116795Юристи зацікавились визначенням поняття «публічна особа» та правовими межами, в яких можна здійснювати критику публічних осіб, у тому числі й суддів, з урахуванням міжнародних стандартів та практики Європейського Суду з прав людини.


Про це йшла мова на круглому столі Секції суддів Асоціації правників України спільно з Львівським окружним адміністративним судом, повідомили “ЗіБ” в АПУ.

 

«Критика публічних осіб має не лише юридичний аспект, але й філософський. Це одна з тематик, де найбільш чітко прослідковується конфлікт інтересів різних суспільних груп. Так, адже є особи, які здійснюють функції держави, є особо, які здійснюють безпосередній контроль за їх діяльністю і в поєднанні всіх цих інтересів є низка проблем», - зазначив Маркіян Мальський, керівник Західноукраїнської філії АО Arzinger

 

«При постановці даної проблеми виникає багато запитань. Зокрема, потребує уточнення власне поняття «публічна особа», які критерії віднесення особи до ряду публічних, чи є судді публічними особами, чи рівними є заходи захисту честі, гідності, приватного життя суддів тощо», - зазначив суддя Львівського окружного адмінсуду Володимир Кравчук.

 

Як виявилося у ході дискусії, ці запитання досі є неврегульованими, хоча виникають не вперше в контексті дискусій щодо меж свободи слова, тому потребують відповідного законодавчого врегулювання.

 

«Багато труднощів на практиці пов’язані з тим, що термін «публічна особа» в українському законодавстві не встановлений, а натомість використовуються терміни «службова особа», «посадова особа», «офіційна особа» тощо. Немає чіткого і однозначного визначення публічної особи і в міжнародних актах та практиці Європейського суду з прав людини, хоча суд часто оперує цим поняттям», - прокоментувала суддя Львівського окружного адміністративного суду Роксолана Качур.

 

Якщо суд встановлює, що особа має статус публічної, це, зазвичай, свідчить про те, що журналісти мають дещо ширші права на розповсюдження інформації про таких осіб. І найчастіше при виникненні неоднозначних ситуацій сумніви щодо правомірності поширення журналістом інформації будуть тлумачитися на користь журналіста, тоді як в інших випадках такі сумніви трактувалися б на користь приватної особи.

 

Учасники заходу були одностайні у необхідності законодавчого врегулювання питання та визначення меж можливої критики публічної особи, які б, водночас, і не обмежували й свободу слова, і захищали від втручання в особисте та сімейне життя, не наносили шкоди честі та гідності особи.

 

Джерело: Закон і бізнес

Сумісність адвокатської діяльності і спрощеної системи оподаткування

advokat v nikolaeve 1Податковим кодексом України визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець. Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

 

Адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність. Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

 

До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

 

Разом з тим, відповідно до положень Податкового кодексу України, незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

 

Довідка. Порядок здійснення незалежної професійної діяльності регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями (ст. 178 розділу IV).

 

Відділ комунікацій Головного управління

ДФС у Закарпатській області

Можна чи ні проводити відеозйомку судових засідань без дозволу суду?

camera

Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» набув чинності 28 березня 2015 року. Згідно з ним учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі суду та представники ЗМІ можуть проводити фотозйомку, відео - та аудіозапис, а також подальшу трансляцію судового процесу без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Сергій Павліченко, заступник голови апеляційного суду Закарпатської області зазначає: «Закон, який регулює порядок розгляду цивільних та кримінальних справ, це – Цивільний та Кримінальний процесуальні кодекси України. Як відомо, ч. 8 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що учасники цивільного процесу, інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення у залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Тож, якщо навіть суд і дає дозвіл на проведення відео -, аудіо чи фотозйомки, особа, яка бере участь у справі має повне право заборонити ЗМІ її знімати. До того ж ст. 307 ЦК України говорить наступне: «Фізична особа може бути знята на фото -, кіно -, теле - чи відеоплівку лише за її згодою».

 

Нерідко буває, що у більшості випадків одна зі сторін судового процесу не погоджується на проведення відеозйомки. Журналісти повинні це враховувати. Крім того, нині чинне законодавство дає право судді забороняти ЗМІ здійснювати фіксацію процесу на відео – чи аудіоплівку, адже Цивільний процесуальний кодекс України ніхто не скасував, і жодні зміни щодо цього питання не вносились. Утім, попри всі розбіжності, які виникають з приводу цього питання, ми все ж націлюємо суди на те, аби вони сприяли представникам ЗМІ у виконанні ними професійних обов’язків». Порядок висвітлення судових засідань ЗМІ у кримінальних справах передбачає необхідність отримання не лише згоди учасників процесу, а й дозволу суду.

 


Чинне законодавство, зокрема, ч.6 ст. 27 КПК України регламентує: «Кожен, хто присутній у залі судового засідання може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду». Так, заступник голови апеляційного суду Закарпатської області Георгій Гошовський наголошує: «Оскільки журналіст не є учасником кримінального провадження, не володіє усім обсягом процесуальних прав і обов’язків, відповідно - він і не має права заявляти будь-які клопотання.

 

Але, враховуючи те, що ЗМІ приходять в суд з метою висвітлити та поширити важливу для громадськості інформацію, судді, в сучасних умовах, дедалі активніше взаємодіють з мас-медіа. В апеляційному суді Закарпатської області під час відкритого судового засідання судді не перешкоджають журналістам робити нотатки, вести стенограму та здійснювати фіксування на портативні аудіозаписуючі пристрої. Разом з тим, бажано, щоб журналіст завчасно попередив суд про свої наміри фіксувати судове засідання на фотоапарат, відеокамеру, стаціонарну апаратуру або транслювати судовий процес по радіо і телебаченню, щоб суд мав можливість розв’язати це питання своєчасно.

 

Слід мати на увазі, що однієї тільки згоди учасників процесу на таке його фіксування недостатньо. Дозвіл на нього може дати (або не дати) тільки суд, який розглядає дане кримінальне провадження. З цього приводу він виносить відповідну ухвалу».

 

Прес-служба апеляційного суду Закарпатської області

us1

Популярні новини

20 травня 2018 року, у День пам'яті жертв українських політичних репресій в Україні (що вшановується щорічно у третю неділю травня...
Сьогодні, 21 травня, на території Закарпатської області очікується мінлива хмарність, в другій половині дня місцями короткочасні д...
Чому до кави не варто додавати підсолоджувачі і і чим допоможе додавання спецій: поради, які зроблять каву менш шкідливою.
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS