Захист із запізненням

119663Головною проблемою, з якою можуть зіткнутися законники, вирішуючи спори про вивезення з України або повернення на її територію дітей, є надмірне затягування розгляду справи. Задля захисту маленьких громадян фахівці пропонують відмовитися від оскарження судових вердиктів. А ось прикордонники радять батькам бути пильнішими та не допускати вивезення свого чада.

 

Кожні дві хвилини − по дитині

 

У перерві між численними правовими та соціальними реформами посадовці вирішили згадати про найменших громадян і вчергове наголосили на тому, що захист українських дітей є одним із основних пріоритетів держави. Це гасло пролунало від уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеби під час круглого столу «Міжнародне викрадення дітей. Способи вирішення спорів», організованого Асоціацією правників України. У виступі уповноважений особливо підкреслив актуальність цього питання, оскільки чи не щодня до нього по допомогу звертаються батьки чи родичі зниклих дітей.

 

Це не дивно, адже, як зауважують представники правової школи Національної академії внутрішніх справ, злочини зазначеної категорії є досить поширеними у всьому світі. Так, за даними Єврокомісії, в ЄС кожні дві хвилини зникає одна дитина. За інформацією сайта Європейської федерації з розшуку зниклих дітей, у Великій Британії щороку пропало близько 140 000 неповнолітніх, у Німеччині — 100 000, у Бразилії — 45 000, в Австралії — 20 000. В Україні, за інформацією із цього ж сайта, щезло близько 8000 дітей.

Ситуація, вважають науковці з академії МВС, ускладнюється тим, що для злочинів вказаної категорії характерною є висока латентність, а динаміка їхнього скоєння залежить від соціально-економічного становища в державі: чим це становище нестабільніше, тим динаміка вища. Тож не дивно, що проблематика захисту прав маленьких українців привернула увагу правничої спільноти, представники якої вирішили розібратись у тому, як виконують в Україні положення міжнародних документів, котрі регулюють відносини в цій царині.

 

Гаазька конвенція

 

Основним із зазначених документів є Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, або Гаазька конвенція 1980 року. Цей акт, пояснили експерти, набув чинності в 2006-му. Нині конвенція застосовується у відносинах між Україною та 66 державами-учасницями. З двома з них — Білоруссю та Австрією — існують певні обмеження, оскільки вони досі не визнали приєднання України до конвенції.

Дія документа поширюється на дітей, котрі не досягли 16-річного віку. Умовою його застосування має бути постійне проживання малечі на території країни-учасниці, з правом якої пов’язуються правовідносини, які виникають між дитиною та її піклувальниками. Незаконним переміщенням маленького громадянина вважається його вивезення за кордон або неповернення з-за кордону, якщо цим порушуються права особи, котра опікується ним.

 

Зазначимо, що конвенція охоплює лише загальні процедурні питання щодо повернення дитини. Регламент же роботи із заявами, поданими на підставі документа, визначається Порядком виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженим постановою КМ від 10.07.2006 №952.

Відповідно до постанови, із заявою про допомогу в поверненні дитини потерпілі мають звертатися до Міністерства юстиції або спеціально уповноваженого центрального органу за місцем проживання дитини. Наразі Мін’юст розглянув 280 заяв про повернення дітей, з яких найбільшу кількість надіслано до Італії, США, Німеччини, Бельгії, Туреччини, Іспанії, Ізраїлю. За цей самий період до України надійшло 153 заяви з Італії, США, Нідерландів, Ізраїлю, Польщі, Кіпру, Чехії, Греції тощо.

 

Затяжна негайність

 

Незважаючи на таку активність, переконані представники правової школи Київського національного університету ім. Т. Шевченка, виконання конвенції на території України супроводжується низкою проблем. Однією з них є те, що основне навантаження щодо визначення порядку виконання судових рішень, ухвалених на підставі документа, покладається на національне законодавство держави-учасниці.

Так, у чинному Законі «Про виконавче провадження» відсутні норми, які безпосередньо регулювали б порядок примусового виконання судових рішень указаної категорії. Тому їхнє виконання здійснюється за аналогією з порядком виконання рішень про відібрання дитини.

 

Однак у цій частині національна судова практика набуває деяких особливостей. Так, усупереч п.5 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу (відповідно до якого суд допускає негайне виконання рішення у справах про відібрання дитини й повернення її тому, з ким вона проживає), ухвалюючи рішення за позовом про визнання незаконним переміщення дитини на територію України та про її повернення, суд не допускає його до негайного виконання, очікуючи, очевидно, подальшого оскарження, що може призвести до затягування розгляду справи більш ніж на півроку (на чому, зокрема, наголошується в роз’ясненні Мін’юсту від 29.08.2011).

 

Така позиція йде врозріз із приписами конвенції, згідно зі ст.1 якої метою документа є негайне повернення дитини, а на судовий розгляд справи відводиться не більш як 6 тижнів. Про негайність повернення неповнолітнього йдеться також у Принципах міжнародного цивільного процесу, схвалених у 2004-му спільно з Інститутом УНІДРУА та Інститутом американського права, та приписах ратифікованої Україною у 2006-му Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року. На зволікання неодноразово вказував і Європейський суд із прав людини у провадженнях, відкритих за відповідними заявами (наприклад, у справі Шмалько проти України).

 

Превентивний механізм

 

Представники національного суддівського корпусу зі вказаними недоліками погоджуються, але пояснюють їхню наявність нерозумінням положень конвенції і  неправильним їхнім застосуванням. Так, узагальнюючи практику розгляду справ цієї категорії, Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу на застосовування окремими законниками норм, які виходять за межі предмета доказування в цій категорії спорів (стст.4, 25 Конституції, Декларація ООН про права дитини, Закон «Про громадянство»). Замість розв’язання проблеми протиправного переміщення дитини служителі Феміди вивчають питання здійснення батьками прав опіки та визначають місце проживання малечі.

Аби уникнути вказаних проблем, учасники круглого столу наголосили на необхідності публічного обговорення конвенції, а для скорочення процесуальних строків запропоновано обмежити можливості апеляційного та/або касаційного перегляду подібних справ. Утім, останнє не знайшло підтримки, оскільки такий підхід порушував би право сторін на оскарження.

 

Більш схвально присутні сприйняли виступи прикордонників, котрі порадили батькам, які перебувають у шлюбі з іноземцями й побоюються вивезення чада за кордон, бути пильнішими та вчасно повідомляти правоохоронні органи про те, що дитина є громадянином України. Під час оформлення ж відповідної заяви, підкреслили доповідачі, таким батькам слід уважніше вивчати перелік необхідних документів і додатків.

 

Тамара  ВОЛІНА

В Україні стане вдвічі менше податкових інспекцій

119603Кабінет Міністрів України ухвалює рішення щодо скорочення кількості державних податкових інспекцій удвічі – з 311 до 161. Про це на засіданні уряду  4 листопада повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

«До кінця поточного року ми проводимо скорочення як інспекцій, так і особового складу. Тобто кількості інспекторів, митників та інших працівників Державної фіскальної служби», – наголосив він.

Затяжний кваліфспір

119489

Уже 4 місяці два органи не можуть дійти згоди щодо того, як повинно відбуватися первинне кваліфоцінювання служителів Феміди. Вища кваліфікаційна комісія суддів і Рада суддів мають діаметрально протилежні погляди на те, яким буде перший етап: складення іспиту чи дослідження досьє. Комісія також ігнорує пропозицію РСУ, аби спочатку перевірку пройшли судді — члени ВККС і Вищої ради юстиції. Чому установи не йдуть одна одній на поступки і хто, врешті-решт, поставить крапку в цьому затяжному кваліфспорі?

В Україні створять Нацагентство з розшуку активів

dsfdfsvbsfДепутати підтримали створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке займатиметься активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

 

 

 

 

 

 

Експертиза у спорах із інтелектуальної власності: часом надто дорого, аби захистити

119085Призначення судової експертизи та строків її проведення, порядок винесення господарськими судами відповідних ухвал, критерії оцінювання обґрунтованості висновку судового експерта, узагальнення судової практики підж час вирішення спорів, які пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.

 

 

 

 

Потрібно надати свідоцтво платника ПДВ? Як діяти

116182Для підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, суб’єкт господарювання має надати чинний витяг з Реєстру.

 

У Головному управлінні ДФС у Закарпатській області інформують, що порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.

 

Цей наказ набрав чинності 19 листопада 2014 року. До зазначеної дати, на перехідний період, було встановлено, що як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

 

Нагадуємо, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» з 1 січня 2014 року було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із Реєстру в контролюючих органах (зміни до пункту 183.9 статті 183 розділу V Податкового кодексу України). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

 

Слід зауважити, що отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

 

Детальне роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 31 серпня 2015 року №32216/7/99-99-11-01-01-17 (http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi-dps-ukraini/214750.html).

 

Відділ комунікацій Головного управління

ДФС у Закарпатській області

НБУ наглядатиме за банками по-новому

118599Національний банк України переходить на кластерний підхід щодо нагляду за банками на базі оцінки ризиків. До кожного з наглядових кластерів будуть визначені специфічні режими нагляду та виділені відповідні наглядові групи.

Як повідомили "ЗіБ" у НБУ, відповідне рішення було прийняте Правлінням Національного банку України в рамках Комплексної програми реформ фінансового сектору до 2020 року.

 

"Ми переходимо до ще більш сфокусованого нагляду. На сьогодні банки серед наглядових підрозділів поділяються відповідно до обсягу активів. Із застосуванням нового підходу Національний банк групуватиме для цілей нагляду банки за схожими бізнес-моделями, профілями ризиків та характером здійснюваних операцій чи іншими притаманними ознаками. Також поєднуватимуться в один наглядовий кластер банки різні за розміром, але у яких є спільні власники", - заявила директор Департаменту банківського нагляду Катерина  Рожкова.

 

Наприклад, банки I та II груп поділятимуться на такі наглядові кластери: державні банки, великі приватні банки та банки, які належать до міжнародних банківських груп.

 

Розподіл банків III та IV груп для цілей банківського нагляду проводитиметься за результатами оцінки бізнес-моделей, профілів ризику та характеру здійснюваних операцій, але інформація про належність банку до такого наглядового кластера залишатиметься банківською таємницею.

 

Зауважимо, що на початку жовтня Національний банк проводитиме нараду із банками III та IV груп для представлення нової моделі нагляду.

 

Джерело: Закон і бізнес

Неповнолітнім можуть дозволити набувати статусу закордонних українців

118503Неповнолітнім дітям віком від 14 до 18 років пропонується надавати статус закордонного українця за заявою того з батьків, який має статус закордонного українця.


Відповідну пропозицію містить проект закону від 03.09.2015 № 3029 «Про внесення змін до Закону України "Про закордонних українців" (щодо набуття статусу неповнолітніми)».

 

Законопроектом, передбачається, що набуття статусу закордонного українця неповнолітніми може відбуватися за згодою їх батьків.

 

Національна комісія прийматиме рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця, а також про продовження терміну дії посвідчення закордонного українця. А у разі порушення строку для прийняття рішення, особа  вважається такою, що набула відповідного статусу.

 

Рішення та посвідчення про набуття статусу вручається представником Національної комісії або надсилається до дипломатичної установи України в країні проживання заявника. У разі відмови у наданні статусу за особою залишається право повторного звернення.

 

В проекті закону також зазначено, якщо не пізніше 90 днів до дати закінчення терміну дії посвідчення закордонного українця особою буде подано заяву про продовження строку дії посвідчення, його дія продовжується на наступні 10 років. Посвідчення закордонного українця, видане особі віком старше 65 років, діє протягом невизначеного періоду. Посвідчення, видане неповнолітньому, втрачає дію через один рік після досягнення ним повноліття. 

 

Також, законопроектом передбачається ведення реєстру осіб, яким надано та стосовно яких припинено статус закордонного українця.

 

Джерело: Закон і бізнес

Чим загрожує українцям скасування трудових книжок

317Пропозиція міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса скасувати трудові книжки викликала резонанс серед українського працюючого населення та побоювання, що це рішення спричинить негативні наслідки. Чи є ризики при скасуванні документа, який підтверджує трудовий стаж, коментує керівник юридичного департаменту Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Ганна Воєводіна.

 

«Ми приймаємо таке рішення. Трудова книжка – пережиток радянського минулого.

 

Згідно Кодексу Законів про працю, трудова книжка є єдиним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника. Однак поняття «трудовий стаж» вже давно в державі не існує. Цей стаж не дає прав на отримання соціальних виплат, не враховується при нарахуванні пенсії та лікарняних. Соціальне забезпечення здійснюється за рахунок страхового стажу – стажу, в який включається період, протягом якого людина сплачувала відрахування в Пенсійний фонд.

 

Інформація про страховий стаж зберігається саме там. Сам працівник, а також його роботодавець може дізнатися про розмір страхового стажу шляхом звернення до ПФУ.

 

Стосовно «трудового стажу», то інформація про нього зберігається в резюме, в реальному досвіді співробітника,рекомендації та відгуки роботодавців, колег і клієнтів.

 

Насьогодні трудові книжки втратили свій сенс і практичне застосування. Вони вже стали просто атавізмом, який не несе жодної інформації ні для кого. Написати в трудовій книжці можна при бажанні що завгодно, так само як і навпаки: не внести туди важливі дані. До того ж вимога про зберігання трудової книжки протягом 75 років в архіві – це взагалі безглуздо, враховуючи той факт, що сьогодні всі дані зберігаються в електронному вигляді на електронних носіях.»

 

Однак эксперти єдині в думці, що реформа не повинна обмежуватися виключно скасуванням документа. Для коректного обліку відрахувань у Пенсійний фонд, так і обліку трудового стажу необхідно запровадити єдину електронну систему персоніфікованого обліку працюючих громадян. В якості прикладу можна використати досвід європейських країн.

Про нові зміни у податковому законодавстві

podatok1Із 13 серпня 2015 року набув чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652).

 

Серед змін, внесених Законом № 652 до Податкового кодексу України слід зазначити, зокрема, наступне:

- переглянуто та розширено перелік суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств;

- визначено порядок та умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств (доповнення пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України);

- встановлено особливості перебування установ та організацій у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;

- передбачено, починаючи з 1 січня 2015 року та на період проведення антитерористичної операції, непроведення коригування, встановленого підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140

 

Податкового кодексу України, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту тощо, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані), зокрема Збройним Силам України.

 

З текстом Закону №652 можна ознайомитись перейшовши за посиланням: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/652-19.

 

Відділ комунікацій Головного управління

ДФС у Закарпатській області

us1

Популярні новини

9 грудня, Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальн...
Із 1 по 10 грудня на Закарпатті очікується холодна, волога і хмарна погода з опадами. Найскладніші умови – в гірській частин...
Продовжуються роботи з капітального ремонту тротуару на проспекті Свободи в Ужгороді – від повороту до обласної лікарні і до...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS