Резолюція круглого столу «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні» (21 вересня 2018 року, м. Ужгород)

654321654Учасники круглого столу на тему «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні», який відбувся в Ужгороді 21 вересня 2018 р. за участі науковців, експертів та представників громадськості Закарпатської і Львівської областей, прийшли до наступного.

Процеси західного транскордонного співробітництва України та країн-сусідів ЄС/Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини) і Румунії у період з 1991 року по сьогодні, поряд із позитивними тенденціями широкомасштабного міжнародного співробітництва, виявили і системні розриви та протиріччя в міждержавних відносинах, які створюють загрозу національній безпеці, державному суверенітету та територіальній цілісності України. Особливо небезпечними в умовах російсько-української війни (відкритої військової агресії Російської Федерації проти України) стали негативні тенденції та протиріччя на міждержавних рівнях в угорсько-українських та польсько-українських відносинах, здебільшого викликаних незрозумілою та часто провокаційною зовнішньою політикою з питань національного і державного будівництва з боку Польщі та Угорщини стосовно України.
Сьогодні двосторонній діалог України з цими країнами перенасичений спірними питаннями, які культивуються навколо історії, культури, мови. Згорнений діалог інститутів національної пам’яті, істориків, суспільників, правників, відроджуються і поширюються історичні міфи, конфронтаційна риторика, провокується, у т. ч. третьою стороною, війна пам’яток і проти пам’яток, формування з України і українців негативного образу.
Стрімке накопичення дисонансів у політиці національної пам’яті України та Польщі суттєво послабило фундамент примирення та прощення, закладений на початку 2000-х рр., хоча обидві держави послідовні у відстоюванні принципів Будапештського меморандуму. Активна українсько-угорська транскордонна і гуманітарна співпраця супроводжується посиленням угорської політики «м’якої сили» стосовно Закарпаття у рамках національної програми захисту угорців за межами держави, внаслідок якої Угорщина допустила втручання у внутрішні справи України з питань освітнього та мовного законодавства. Одночасно Угорщина відкрито посилила міжнародну співпрацю з Російською Федерацією та почала блокувати рух України до вступу в НАТО. Задовго до введення безвізового режиму між Україною та ЄС масового характеру набуло отримання громадянами України, у першу чергу прикордонних регіонів, другого громадянства (Румунії, Молдови, Угорщини, Чехії), статусу і карти закордонного поляка, чеха та словака.
Поряд із цим, Україна і надалі будує свою зовнішню політику з огляду на подальшу євроінтеграцію, вступ до НАТО та Євросоюзу, а також прагне добросусідських і рівноправних відносин із усіма західними європейськими країнами-сусідами.
На сьогодні, в нових геополітичних умовах, зовнішнім ворогом України як країна-агресор є Російська Федерація на чолі з режимом Володимира Путіна. Однак неприпустимо миритися і з недружніми антиукраїнськими кроками частини державних та громадсько-політичних інституцій країн-сусідів на Заході, зокрема Польщі та Угорщини, такі дії набули системного характеру загрожують національній безпеці, державному суверенітету і територіальній цілісності України. Зважаючи на це, органам державної влади України, зокрема й на регіональному та місцевому рівнях, слід більш дієво та ефективно відстоювати інтереси української нації та держави як всередині країни, так і за її межами (на міждержавному рівні) в питаннях відновлення та збереження історичної правди і пам’яті українського народу, захисту української мови і культури, протидії колабораціоні́зму та агентам впливу іноземних держав.
Враховуючи виклики та загрози, які постали на західних кордонах України, закликаємо Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України:
1. Розробити зовнішньополітичну стратегію України щодо поведінки в просторі Центрально-Східної Європи як особливо значущому і водночас, як показали останні події (прихід до влади у ряді європейських держав правих консерваторів), особливо складному у своїх ідеологічних інтенціях.
2. Активніше виносити проблематику українсько-польських, українсько-угорських, українсько-чеських, українсько-словацьких, українсько-румунських відносин на високий міжнародний та двосторонній політичний рівень у рамках процесів імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також подальшого стремління України до вступу в НАТО та ЄС.
3. Докласти зусиль до перезавантаження українсько-вишеградського і українсько-румунського діалогу, зосередивши його на створенні продуктивних багато- і двосторонніх платформ політичного, гуманітарного, зокрема освітнього, та економічного співробітництва, застосуванні механізмів та інструментів кластерного розвитку задля усунення транскордонних асиметрій.
4. Відновити роботу міжурядових комісій транскордонного співробітництва та комімсій із питань міжнаціонального діалогу – за участі і представників регіональних органів державної влади, місцевого самоврядування, громадсько-політичних організацій, релігійних організацій та науковців.
5. Створити й активізувати модерні площини діалогу істориків, політологів, юристів, соціологів, економістів, богословів у питаннях аналізу спільного історичного минулого та інноваційного розвитку соціально-економічних укладів повсякденності у центрально-східному європейському регіоні.
6. У сфері дотримання законодавства та законотворчості:
– відповідно до законодавства України на рівні регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування унормувати питання про використання на будівлях органів і установ державної влади та місцевого самоврядування, пам’ятках культурної спадщини тільки державної символіки України (Державного Прапора, Державного Герба України); ввести на законодавчому рівні заборону використання державних символів іноземних держав на території України (окрім протокольних заходів на рівні міжнародного співробітництва), зокрема на будівлях органів і установ державної влади та місцевого самоврядування, пам’ятках культурної спадщини тощо;
– внести правки до Закону України «Про громадянство» та запровадити юридичну відповідальність за його порушення державними службовцями та співробітниками силових структур; вивчити досвід інших країн щодо запровадження подвійного чи множинного громадянства на перспективу і законодавчо врегулювати дані питання;
– розглянути й ухвалити новий закон про державну українську мову, який регулюватиме всі сфери життя громадян України; створити умови для вивчення української мови всіма етнічними групами і стратумами; запровадити в областях на постійній основі безкоштовні державні курси вивчення української мови для представників національних громад країни та іноземців;
– розробити та ухвалити Закон України «Про колабораціоністів і агентів впливу іноземних держав».
7. У сфері практичної реалізації державної політики національної ідентичності:
– дати належну політичну, науково-історичну та правову оцінку ухваленим змінам до законодавства про інститут національної пам'яті в Республіці Польщі, які мають антиукраїнський зміст, та винести це питання на міжнародний рівень обговорення;
– Українському інституту національної пам’яті спільно з органами державної влади здійснити аналіз на предмет законності встановлення на Закарпатті іноземних пам’ятних знаків Угорщиною, Румунією та Словаччиною (за аналогом перевірки польських) або за їх участі;
– Міністерству культури України та Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації провести належну фахову експертизу на предмет відповідності історичній дійсності та наявності антиукраїнської складової щодо відкриття в Закарпатському краєзнавчому музеї експозиції «Історія Закарпаття: УІІІ ст. – 1918 р.», яка насправді є історією угорської нації у Європі;
– розробити і прийняти Загальнодержавну цільову програму оцифрування архівів та книг на історичну тематику зі створення Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Руських (Українських) Народних Рад Закарпаття, Карпатської України за прикладом європейських держав;
– належно відзначити на загальнодержавному рівні 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки впродовж 2018 - 2023 рр., 100-річчя ухвалення рішень Руських (Українських) Рад Закарпаття про возз’єднання із Україною впродовж 2018 – 2019 рр., 100-річчя Гуцульської Республіки в 2019 р. та 80-річчя Карпатської України у 2018 - 2019 рр: ухвалити відповідні Укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про відзначення зазначених ювілеїв, розробити план заходів та передбачити фінансування, зокрема на проведення наукових конференцій, друк архівних матеріалів, видання тематичної літератури, проведення виставок тощо, популяризацію теми сторіччя Української державності в Україні та за кордоном;
– розробити концептуальну стратегію розвитку спільного культурно-інформаційного контенту областей Заходу України як фактор формування нової свідомості спільної історичної долі, посприяти формуванню в регіоні спеціальних проектів, спрямованих на розвиток культурно-інформаційної взаємодії із середньоєвропейським простором задля налагодження рівноправного діалогу з ним і захисту від деструктивних інформаційних атак іззовні. Надати цільову підтримку ЗМІ та регіональним підрозділам НСТУ транскордонних регіонів країни у реалізації просвітницьких та інформаційних програм мовлення для національних громад та українських діаспор ближнього західного зарубіжжя.
8. У сфері транскордонної безпеки та транскордонного співробітництва:
– ініціювати створення постійної міжнародної структури Карпатського Регіону Співробітництва у складі представників урядів та транскордонних регіонів країн-сусідів ЄС та Вишеградської групи (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), Румунії, України та представника Європейського Союзу. Забезпечення Дворівневого (національного та регіонального) представництва у керівних структурах КРС у вигляді Ради країн Карпатського Регіону Співробітництва та Ради транскордонних регіонів Карпатського Ради Співробітництва на рівні міністрів закордонних справ та керівників транскордонних регіонів;
– з огляду на європейську тотожність потенційних членів-країн та регіонів розглянути додаткове структурування керівних органів у вигляді створення третьої, неурядової палати – Ради соціуму Карпатського Регіону Співробітництва (Громадської ради) у складі представників титульних націй, національних меншин, гендерних, громадських, конфесійних та інших неурядових організацій регіону Карпат.
Ірина Гармасій – голова Закарпатської філії ВО «Рух захисту української мови», журналіст;
Юрій Мателешко – кандидат історичних наук, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ;
Віктор Бедь – доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською Єпархією УАПЦ (Ужгород);
Орест Дідух – доктор філософії, доцент Карпатського університету імені Августина Волошина, заступник головного редактора газети «Срібна Земля», голова Координаційного комітету Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» (Ужгород);
Антоніна Вчорашня – доктор педагогічних наук, професор, директор НДІ розвитку громадянського суспільства Карпатського університету імені Августина Волошина, відповідальний секретар Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті;
Томаш Лелекач – голова Закарпатської організації МГО «Сокіл»;
Галина Шумицька – кандидат філологічних наук, доцент , декан, філологічного факультету УжНУ;
Василь Шаркань – кандидат філологічних наук, доцент УжНУ;
Микола Вовк – заступник голови Закарпатської організації ВГТ «Лемківщина»;
Павло Федака – голова крайового товариства "Просвіта", кандидат історичних наук;
Роман Роман – керівник відокремленого підрозділу ГО Міжнародна Антикорупційна Асамблея в Закарпатській області, депутат Хустської міської ради;
Надія Халак – кандидат історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України (Львів);
Олег Баган – керівник ГО «Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова» (Львів);
Михайло Галущак – аспірант Науково-дослідного інституту українознавства, представник Громадської ініціативи "Національний захист" (Львів).
P.S.: При підготовці до друку та оприлюднення узгодженого тексту резолюції круглого столу, від його підписання відмовились наступні учасники дискусії:
Юрій Остапець, доктор політичних наук, доцент, декан факультету суспільних наук УжНУ;
Володимир Приходько, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою міжнародних економічних відносин факультету міжнародних економічних відносин УжНУ, голова комісії з питань, інвестицій, транскордонного співробітництва та євро інтеграції та член президії Громадської ради при Закарпатській обласній державній адміністрації, член Громадської ради при Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області;
Олександр Шпеник, кандидат фізико-математичних наук, доцент, директор Українсько-угорського навально-наукового інституту УжНУ, представник Демократичної партії угорців України;
Владислав Пересоляк, кандидат наук державного управління, доцент, завідувач кафедрою землевпорядкування та кадастру УжНУ;
Юрій Копинець, старший викладач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ;
Олексій Кіндрат – голова Правління Закарпатського регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців, заступник голови Громадської ради при Закарпатській обласній державній адміністрації.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

15 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української...
14 жовтня 2018 року, в день Великого свята Покрова Пресвятої Богородиці, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Ка...
Прийміть щирі вітання з Великим святом Покрова Пресвятої Богородиці, Днем захисника України, Днем слави українського козацтва та Д...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS