Хай живе революція нашого Я!

p 315327 2 slidertop2Час, що заскочив нас у свої тенета, назвати просто цікавим і визначальним, напевно, мало. У повсякденній круговерті та намаганні вирватися кожен сам по собі з вирви, що прагне затягти на дно, ми рідко задумуємося над тим, яку роль нам відвела її величність Історія у драмі на ймення «Життя». За лічені роки, що у безкінечному потоці невпинної ріки часу є просто миттю, ми й самі не помітили, що є учасниками скоріше не еволюційного, а революційного процесу розвитку нашого українського суспільства.

І мова тут не про два Майдани, які ми найменували «Помаранчевою революцією» та «Революцією гідності», а про революційні процес, які за останні чверть століття відбулися у наших головах і душах. Саме завдяки цим революційним якісним змінам у нас самих і стали можливими ті самі Майдани, які довели тодішній владі, що керує вона вже не натовпом, не бидлом, з думкою якого можна не рахуватися, а народом, дозрілим усвідомлювати себе великою українською нацією. Так, саме завдяки цьому і нинішній владі доводиться рахуватися з власним народом, який, врешті-решт їй і дав цю владу до рук. Тому, якщо названий мною наш революційний рух самовдосконалення у виокресленому напрямку до цивілізованого світу продовжиться і надалі, то теперішній чи наступній владі доведеться вже не просто нас враховувати, а й розрахуватися з нами конкретними грошима за наданий кредит довіри (маю на увазі соціальні стандарти, а не підкуп під час виборів).
З даного приводу наведу цікаву думку кандидата психологічних наук А. Івлєва, яку якось вичитав у одному з популярних видань. Цитую: «Психологи вважають, що життя – це школа, а удари долі та страждання всього лише вимога і можливість душевного зростання. Ми можемо пізнати, що все, що відбувається з нами у зовнішньому світі, живе всередині нас. Уся багатогранність оточуючої нас дійсності відповідає нашому внутрішньому світу. Звідси випливає, що, бажаючи змінити дійсність, необхідно розпочати з себе. Ми повинні окреслити і розтлумачити події хвороби, удари долі, чорні смуги у нашому житті таким чином, що кожна з них – це всього лише вимога назрілих і необхідних змін. Здійснюючи їх, ми знайдемо шлях до більшої свободи, до нових життєвих радощів, довіри і щастя».
Цікава думка,хоч а й не нова, вже людство знало про це ще тисячоліття тому. Мудрець Конфуцій з даного приводу говорив: «Якщо ти зустрічаєш дурня, то спитай себе, чому його зустрів. Ти зустрічаєш його тому, бо він відповідає тобі самому. Адже ти, як магніт, притягуєш усе собі подібне».
Ось у цьому і закладена, як на мене, глибинна першопричина наших нинішніх негараздів. Згадаймо, як лишень заходить мова про те, в якому невтішному становищі ми всі здебільшого перебуваємо, так одразу можна почути, що винуватці цього Президент, уряд, Верховна Рада, місцева влада. Всі, лише не ми особисто. І одразу знаходимо виправдання: я людина маленька, від мене нічого не залежить, за нас там однаково все вирішать. Та забуваємо при цьому одну прописну істину: кожен народ заслуговує на ту владу, яку має. Тому і маємо те, що маємо, а саме – злодійкуватого мера Ужгорода, котрому прокуратура інкримінувала розкрадання 6,5 мільйонів гривень із міського бюджету в ході реставраційних робіт у «Совиному гнізді». А ми йдемо до нього на гостину у те саме «гніздо», яка влаштовується з приводу святкування Дня міста. Ідемо, аби поїсти і хильнути на дурняка (забувши при цьому, що це все оплачено з міського бюджету, тобто за наші кровні податки), аби відчути власну значимість, маючи змогу смачно повечеряти із самим градоначальником, котрому незадовго до цього суд призначив два місяця тримання під вартою за та самі зниклі мільйони.
Нас усунуто від вирішення питань благоустрою міста, коли тендери на ту ж тротуарну бруківку виграються фірмою у сусідній області, яка є близькою до родини діючого мера (податки від її купівлі лишаються, звісно, там, а не наповнюють наш бюджет). І в той же час ужгородський кар’єр, який славився своєю гранітною «коцкою» для притаманних саме Ужгороду вуличних покриттів, простоює. А це – робочі місця, зарплати, а отже і податки до місцевого бюджету. Та й якість такого вуличного покриття на голову вища, адже фактично вічна, а не як штучна тротуарна плитка, яка після декількох років атмосферного впливу псується і потребує заміни. А це вигідно владі, бо можна знову «заробити» на міському бюджеті, тобто на нас. Влада не радиться з ужгородцями, де, коли і як проводити ремонтні роботи наших шляхів, перекриваючи одночасно мало чи не півміста на тривалий час. Зробіть ударними темпами одну вулицю, а тоді переходьте до іншої, а так – щоденні дорожні затори, прокляття водіїв та пасажирів, які спізнюються на роботу чи ще кудись.
До себе любих нам також потрібно придивитись, адже, критикуючи обрану нами ж владу, ми забуваємо, що обирали її ми (хто за гроші, хто за ще щось). А гори сміття, які «прикрашають» наші населені пункти і природне довкілля не опустилися з небес, а були залишені тут нами. Тому озирнімося навкруги, погляньмо на простори колишнього соцтабору, на цивілізований світ і побачимо, що лише там, де революція в головах людей пройшла швидше, де народи прагнули як повітря кращого життя, тільки там і відбувся до нього поступ і лише там ці прагнення знайшли своє матеріальне втілення.
Коли ж людина байдужа до власної лихої долі, ніхто, крім неї, у цьому не винен. Тому хай живе і надалі революція нашого спільного Я, яка й надасть нам змогу стати в один ряд із тими народами, в свідомості яких вона вже відбулася.


Богдан Ганджа, «СЗ»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

15 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української...
14 жовтня 2018 року, в день Великого свята Покрова Пресвятої Богородиці, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Ка...
Прийміть щирі вітання з Великим святом Покрова Пресвятої Богородиці, Днем захисника України, Днем слави українського козацтва та Д...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS