Віктор Бедь: прояви мадярського сепаратизму на Закарпатті – це результат непрофесійності та запроданства в діяльності керівництва Закарпатської ОДА і окремих посадових осіб органів державної влади в Україні (нотатки з круглого столу в м. Ужгороді)

DSC 817021 вересня 2018 року в читальному залі бібліотеки Ужгородського національного університету відбувся круглий стіл на тему: «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні».

Організаторами заходу виступили: Громадська ініціатива «Національний захист» - Закарпатська обласна філія ВО «Рух захисту української мови» (голова Ірина Гармасій), НДІ політичної регіоналістики УжНУ (завідувач Маріан Токар) , кафедри політології і державного управління факультету суспільних наук УжНУ (завідувач Микола Вегеш), Центр міжнародної безпеки та євроантлатичної інтеграції УжНУ (директор Ігор Тодоров).

На запрошеня організаторів, окрім науковців Ужгородського національного університету (Володимира Приходька, Юрія Метелешка, Галини Шумицької, Василя Шарканя, Юрія Копинеця та інших) участь у даному заході також взяли представники Карпатського університету імені Августина Волошина (єпископ Віктор Бедь), Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті та Християнсько-народної спілки Закарпаття (Антоніна Вчорашня), Закарпатського обласного національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» (Орест Дідух), Закарпатської крайової «Просвіти» (Павло П. Федака), Закарпатської обласної організації політичної партії «Демократична партія угорців України» (Отто Шпеник), Закарпатської організації ВГТ «Лемківщина» (Микола Вовк) та інші.

Модераторами круглого столу виступили: Юрій Остапець, доктор політичних наук, професор та Ірина Гармасій, журналіст.

Тематичними орієнтирами дискусії – круглого столу були:

Двосторонні відносини України з країнами-сусідами ЄС: міжнаціональні стосунки через призму історії українсько-угорських, українсько-чеських, українсько-словацьких, українсько-румунських, українсько-польських та українсько-російських відносин.

Основна дискусія під час роботи кругло столу розгорнулася навколо українсько-угорських міжнародних відносин та політичної некоректності поведінки Угорщини щодо України у світлі останніх подій.

Активну участь у обговоренні дискусійних питань круглого столу взяли Ірина Гармасій, голова Закарпатської обласної філії ВО «Рух захисту української мови»; Юрій Метелешко, кандидат історичних наук, експерт Центру міжнародної безпеки та євроантлатичної інтеграції УжНУ; Отто Шпеник, кандидат фізико-математичних наук, доцент, директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ, представник ЗОО ПП «Демократична партія угорців України»; Володимир Приходько, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою міжнародних економічних відносин УжНУ, голова комісії з питань, інвестицій, транскордонного співробітництва та євроінтеграції Громадської ради Закарпатської обласної державної адміністрації; єпископ Віктор Бедь, доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті; Галина Шумицька, кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету УжНУ; Василь Шаркань, кандидат філологічних наук, доцент профільної кафедри філологічного факультету УжНУ; Антоніна Вчорашня, доктор педагогічних наук, професор, директор НДІ розвитку громадянського суспільства Карпатського університету імені Августина Волошина, відповідальний секретар Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті та Християнсько-народної спілки Закарпаття; Орест Дідух, доктор філософії, доцент профільної кафедри Карпатського університету імені Августина Волошина, заступник головного редактора газети «Срібна Земля», голова координаційного комітету Закарпатського обласного національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна»; Павло П. Федака, кандидат історичних наук, голова Закарпатського крайового товариства «Просвіта»; Юрій Копинець, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ та інші.

У ході виступів та дискусії, свою позицію щодо вияву мадярського сепаратизму на Закарпатті та недружньої антиукраїнської політичної позиції Уряду Угорської Республіки на чолі із Віктором Орбаном по відношенню до України висловив єпископ Віктор Бедь, який наголосив на тому, що «негативні тенденції щодо наростаючого мадярського сепаратизму на Закарпатті та антиукраїнські політичні виклики з боку угорського уряду в першу чергу є результатом непрофесійної і запроданської діяльності керівництва Закарпатської обласної державної адміністрації на чолі із Геннадієм Москалем, а також ряду відповідальних посадових осіб органів державної влади України. Так за прямої участі керівництва Закарпатської обласної державної адміністрації та при бездіяльності Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства культури України та їх структурних підрозділів на місцях упродовж останніх років на теренах Закарпаття було допущено та стимульовано проведення наступних антиукраїнських і антидержавних дій з боку мадярських сепаратистських кіл краю, угорського уряду та інших антиукраїнських сил:

-  поетапне, з порушенням Конституції України та законодавства України про освіту, переведення навчання в державно-комунальних закладах початкової і середньої освіти з угорською мовою навчання, практично на 100 % навчання виключно угорською мовою;

-  встановлення, з порушенням Конституції України та законодавства України, на приміщеннях окремих органів державної влади, місцевого самоврядування, ряду установ (зокрема закладів освіти) державного і комунального значення, поряд із державними символами України, національних державних символів Угорської Республіки;

-  бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації, представництва Міністерства закордонних справ України в Закарпатській області, Управління служби безпеки України щодо факту вільного розмалювання офіційними представниками Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді придорожнього каменю на в’їзді до обласного центру в с. Баранинці (біля пам’ятка Едмунду Егану) у кольори держано-національного прапору Угорської Республіки;

-  відкриття на Верецькому перевалі Закарпаття пам’тного знаку нібито переходу давніх мадярських племен в пошуках своєї нової Вітчизни у Європі в УІІІ – ІХ ст. ст. (що не підтверджується жодними достовірними археологічними та історичними джерелам);

-         встановлення на теренах Закарпатської області (зокрема, в обласному центрі Ужгороді) пам’ятних знаків представникам колишніх окупаційних режимів Австрійської, Австро-Угорської імперій, Королівства Угорщини (австрійській імператриці Марії Терезії, австрійському імператору Францу Йосифу І, угорським королям Іштвану, Карлу-Роберту і т.д.);

-         відкриття на теренах Закарпаття, зокрема в м. Ужгороді та в Ужгородському національному університеті, пам’ятних знаків жертвам угорської революції в Будапешті 1956 року (до подій якої Закарпаття та Україна не мають жодного відношення);

-         відкриття в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького в м. Ужгороді (у історичному Ужгородському замку), профінансованої угорським урядом, експозиції з історії угорської нації та Королівства Угорщини у Європі під неправдивою назвою «Історія Закарпаття УІІІ ст. – 1918 р.». Експозиції, яка фальсифікую історію Українського Закарпаття та історію титульної української нації на свої українській землі. При цьому навіть сам Закарпатський обласний краєзнавчий музей в м. Ужгороді названо на честь не українського закарпатського науковця чи культурного діяча, а на честь представника урядових кіл окупаційного режиму Австро-Угорської імперії та Королівства Угорщини на теренах Закарпаття в ХІХ ст., головного прокурора Мукачівсько-Чинадіївської домінії Австро-Угорської імперії Тиводара Легоцького;

-        державна реєстрація, з порушенням Конституції України та Закону України «Про політичні партії», статутів політичних партій, назви, статутні та програмні документи яких базуються виключно за етнічно-національною належністю до угорської нації – «КМКС політична партія угорців України» та «Демократична партія угорців України»;

-         проведення в м. Ужгороді під головуванням голови Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадія Москаля та голови Закарпатської обласної адміністрації Михайла Ревіса антиукраїнського і антидержавного за своєю сутністю круглого столу, (на догоду мадярським сепаратистам), на якому було піддано безпідставному шельмуванню державну українську мову та проект Закону України «Про освіту» в частині державної мовної політики в Україні;

-         відкрита та публічна підтримка головою Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадієм Москалем антиукраїнських виступів представників Уряду Угорщини під час їх перебування на Закарпатті щодо мовної та національної політик України і не тільки;

-         прикрашення холів Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради портретами керівників краю з числа представників колишніх окупаційних і антиукраїнських режимів Королівства Угорщини, Московського комуністично-радянського Союзу РСР і Української РСР, а також запроданського режиму Віктора Януковича;

-         ухвалення Закарпатською обласною радою під головуванням Михайла Рівіса та за безпосередньої участі голови Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадія Москаля антиукраїнського і антидержавного рішення на підтримку так званого (незаконного) плебісциту 1 грудня 1991 року про особливий статус Закарпаття, спровокованого свого часу промосковськими політичними та сепаратистськими силами колишньої комуністично-радянської номенклатури у владі;

-         призначення на ряд відповідальних посад державних службовців в Закарпатській обласній державній адміністрації, Закарпатській обласні раді, ряді державних районних адміністрацій та районних радах, голів депутатських комісій обласної та ряду місцевих рад виключно представників політичних партій «КМКС політична партія угорців України» та «Демократична партія угорців України», керівництво яких відкрито висловлює та проводить антиукраїнську і сепаратистську політику на Закарпатті, в Україні та на міжнародному рівні;

-         забезпечення за етнічно-національною приналежністю до угорської нації обрання до Верховної Ради України представника «КМКС політичної партії угорців Закарпаття» Василя (Ласло) Брензовича та включення його до президентської фракції «Блок Петра Порошенка», в той час як дана особа відкрито проводить антиукраїнську і антидержавну сепаратистську політику на теренах Закарпаття, України та на міжнародному рівні;

-         уведення до Громадських рад Закарпатської обласної державної адміністрації та Управління Служби безпеки України в Закарпатській області колишніх представників Закарпатського обласного комітету Комуністичної партії України/КПРС (зокрема з числа причетних до підтримки антиконституційного перевороту «ГКЧП» в СРСР 19 – 21.08.1991 р.), прихильників та учасників промосковського та пробудапештського антиукраїнських політичних проектів «політичного русинства» на Закарпатті, членів колишньої антиукраїнської політичної партії «Регіонів» і т. п.);

-         в той же час з боку Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради, профільних обласних управлінь ОДА та міністерств України практично не проводиться робота щодо належного висвітлення, пропаганди та просвітництва серед населення краю правдивої української історії з найдавніших часів і по сьогодні, занедбано питання увіковічення пам’яті українських жертв чужинської окупації Закарпаття (Османською, Австрійською, Австрійсько-Угорською імперією, Королівством Угорщини, Московським комуністично-радянським Союзом РСР та іншими державами) героїв, видатних діячів Карпатської України та борців з комуністичним тоталітаризмом 1946 – 1991 рр.

Зрозуміло, що вище наведені здебільшого політично-ідеологічні чинники, які створенні в першу чергу руками окремих представників української влади, є на руку будь-яким антиукраїнським силам, зокрема і сьогоднішнім промосковському уряду Угорщини на чолі із Віктором Орбаном та відкритому агресору Російській Федерації на чолі із Володимиром Путіним, які неприховано підтримують та у значній мірі фінансують сепаратизм на Закарпатті.

Що ж до намагання громадян України здобути друге громадянство та паспорт однієї із європейських держав, зокрема не тільки Угорщини, однією із головних причин є корупція, зубожіння, безробіття та правова незахищеність людей на рідній землі, які штовхають українців на пошук кращого життя по всьому світу.

При цьому, щоб відвернути увагу від щоденних проблем соціально-економічного характеру, корупції, політично-ідеологічних причин поширення мадярського сепаратизму та непрофесіоналізму в управлінні справами держави і запроданства з боку керівництва Закарпатської обласної державної адміністрації та ряду посадових осіб органів державної влади України, суспільству підкидають ажіотаж щодо видачі угорських паспортів, що за великим рахунком повинно розглядатись виключно в рамках дотримання міжнародного та українського законодавства щодо громадянства та прав людини.

Тому ті, хто сьогодні пропонують закрити консульства Угорської Республіки на теренах Закарпаття, від чого програють прості громадяни України і Україна в цілому, проявляють черговий раз свій низький професіоналізм в управлінні справами держави, або спеціально провокують ситуацію для загострення громадянського протистояння та невдоволення Україною.

У питанні подвійного громадянства, особливо до тих пір доки Україна стане повноцінним членом Європейського Союзу, наша держава повинна дотримуватись міжнародного права, яке не забороняє подвійне громадянство та облегшує життя простих людей. При цьому слід враховувати, що подвійне громадянство впровадила не тільки Угорщина, але і цілий ряд інших європейських та світових держав і це не суперечить міжнародному праву, до якого з питань прав людини та громадянства, зокрема, приєдналась і Україна. Коли Україна підніме свою економіку на високий рівень та стане членом Європейського Союзу, питання подвійного громадянства для українських громадян відпаде саме собою і перестане бути цікавим.

Поряд із цим, Україна повинна дбати про захист свого державного суверенітету та територіальну цілісность держави, а тому на законодавчому рівні має право цивілізовано увести чіткі та однозначні правові обмеження для тих своїх громадян, які набули подвійне громадянство та мають особливий владний статус в державі. Для таких осіб, які набули подвійного громадянства, слід законодавчо заборонити доступ та перебування на державній службі, в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та силових структурах, судах, юстиції, прокуратурі, а також право на обрання головами сіл, селищ, міст та депутатами рад всіх рівнів (від сільської ради до Верховної ради України) та перебування на військовій службі в Збройних Силах України та Службі безпеки України тощо. Що ж до інших громадян України, які мають намір набути чи набули статус подвійного громадянства, українське законодавство має дотримуватись міжнародного права з прав людини та не створювати непотрібні міжнародні конфлікти, зайву громадянську напругу в суспільстві та незручності своїм громадянам.

Тож як бачимо, сьогоднішні виклики мадярського сепаратизму на Закарпатті в першу чергу породжені не угорською стороною чи простими громадянами України, зокрема і тими із них, що мають угорське національне походженням, а непрофесіоналізмом, запроданством та бездіяльністю керівництва Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради, ряду районних державних адміністрацій та місцевих органів самоврядування, а також бездіяльністю та непрофесіоналізмом в управлінні справами держави з боку ряду посадових осіб органів державної влади в Україні. Тому саме органами державної влади України, керівництвом Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради мають бути вжиті дієві заходи щодо усунення причин та порушень українського законодавства, які і призвели до ускладнення українсько-угорських відносин та вияву мадярського сепаратизму на Закарпатті.

А у контексті дієвої протидії ворожим викликам, в умовах відкритої російсько-української війни (2014-2018рр.), доцільним є невідкладно розробити та ухвалити Верховною Радою України Закон України «Про протидію діяльності колабористам та агентам впливу іноземних держав в Україні». З прийняттям такого закону Україна зможе законно і дієво протидіяти будь-яким проявам чужинського сеператизму, колаборизму, діяльності агентів впливу та політичних запроданців недружніх по відношенню до нас держав» - наголосив професор, єпископ Віктор Бедь.

Засідання круглого столу пройшло у жвавій дискусії та за результатами його роботи було ухвалено проект відповідної резолюції, яка після опрацювання організаційним комітетом, буде опублікована для ЗМІ та надіслана органам державної влади України, Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради.

Прес-служба

Закарпатського об’єднання

«Україна Соборна»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Прийміть щирі вітання з Великим святом Покрова Пресвятої Богородиці, Днем захисника України, Днем слави українського козацтва та Д...
Городоцький суд Львівської області засудив до 6 місяців арешту жителя Сумщини, який 22 травня цього року навмисне підпалив два Дер...
Упродовж минулої доби, 15 жовтня, ситуація в районі проведення операції загострилася, проте залишалася цілком контрольованою Об&rs...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS