Тренер з Донецька відкрив в Ужгороді сучасну велошколу

viktorПро Віктора Мельника в інтернеті інформації чимало. Воно й не дивно, адже він є заслуженим тренером України, тренером вищої категорії з майже 30-річним стажем роботи, котрий підготував 15 майстрів спорту та двох майстрів спорту міжнародного класу.

 

У грудні минулого року визнаний у сфері велоспорту фахівець змушений був покинути Донецьк. Коли ДНР-івці з автоматами забрали його автомобіль, 60-річний Віктор поспіхом спакував у фуру 28 велосипедів і поїхав геть, аби розпочати спокійне життя деінде. “Деінде” виявилося на Закарпатті. Наставник українських велочемпіонів каже: йому хотілося жити там, де тепло. А молодий вихованець Володимир Козловський якраз запросив до свого рідного Ужгорода.

 

Нині ми розмовляємо з ним у підвалі ужгородської ЗОШ №20, де знаходиться база нещодавно відкритої велошколи. У просторому чистому приміщенні на стінах у рядочок висять велосипеди, під вікнами – ряди інструментів. Виявляється, пан Віктор у цьому підвалі не лише працює, а й тимчасово живе. Дирекція школи вже обіцяла виділити для тренера та його 12-річної доньки Лізи інше приміщення – кімнатку біля басейна. Там ця маленька родина планує жити, доки не з’явиться можливість продати житло в Донецьку. Тоді, каже тренер, він мріє разом зі старшим сином, який зараз працює у Києві, придбати будинок десь під Ужгородом і оселитися тут назавжди.

 

«Народився я у Маріуполі, – починає розповідь про себе Віктор Мельник. – Через те, що був хуліганом, потрапив на облік до дитячої кімнати міліції. А тоді структура працювала так, що важких підлітків залучали до спорту. Мені найбільше сподобався велоспорт – через динаміку, драйв, як модно нині казати. Я люблю швидкий рух, до того ж їзда на велосипеді розширює кругозір. Але, мушу визнати, сам я особливих успіхів у спорті не досяг, максимум став призером Чемпіонату ВСТ «Авангард».

 

У 1981 році ми з першою дружиною поїхали жити у Тернопіль, звідки вона була родом. Там я почав працювати тренером спортивного товариства «Колос». У 1985-му «Колос» запросив мене на роботу до Донецька. На той час велоспорт у цьому місті був розвинений дуже добре, тож я поїхав. З тих пір і жив у Донецьку. Спочатку там працювалося добре, але з кожним роком ставало все гірше: спорт занепадав, держава не вкладала у його розвиток жодної копійки. Бували роки, коли ми перебивалися мало не з хліба на воду. Більшість моїх колег тренерську роботу полишили, подалися хто в бізнес, хто на інші роботи. Я ж нічого іншого робити не вмів, тому продовжував працювати далі.

 

Так дотягнули ми до 2004 року. А потім я дізнався, що один наш мільйонер – Сергій Олексійович Тарута – це той самий хлопець, котрий колись працював зі мною над розвитком велоспорту у Маріуполі. Я потрапив до нього на прийом, а він запропонував заснувати професійну велокоманду. У мене були на той час талановиті вихованці, навколо яких ми і почали створювати приватний спортивний клуб. Він називався «ІСД» – «Індустріальний союз Донбасу».

 

Клуб цей швидко «виріс». До нього входили не лише українські спортсмени, а і хлопці та дівчата з Росії, Польщі, Білорусі, Швейцарії, Колумбії. Ми давали молодим спортсменам можливість працювати, отримувати хорошу зарплатню, їздити на міжнародні змагання. Якщо спортсмен не виправдовував наших очікувань, його заміняли на інших, більш перспективних, тому до нас прагнули потрапити усі, хто в нашій країні бачив себе у велоспорті.

 

Хоча, скажу чесно, з дітьми мені було працювати легше, ніж із дорослими. Навіть отримавши можливість тренувати світових чемпіонів і мати за це гідну винагороду, я скучив за малечею. Бо з професіоналами важче, до них в особисте життя не залізеш. Я же скучив за тими часами, коли ми кожного року їздили з дітьми на велосипедах до Криму, а це 650 кілометрів шляху.

Який я педагог? Мабуть, все таки м’який. Я ніколи не кричу, а мої діти знають, що чим тихіше я розмовляю, тим більше серджуся. Ще я люблю порядок і пунктуальність. В Ужгороді зіштовхнувся з тим, що люди до мене постійно запізнюються. Кажу: тренування на 16-ту годину, а вони приїздять на 15 хвилин пізніше, і всі їх чекають.

 

Власне, в Ужгороді все якось повільніше. Наприклад, ужгородці дуже люблять просто собі кататися, але у спорті зацікавлені мало. Можливо тому, що велоспорт тут не розвинений, хоча традиції в радянські часи були, як і чемпіони, про яких чомусь мало хто знає. А велоспорт – це велика і серйозна праця. Талант у цій справі потрібен лише на 1%, а інші 99% – це велика праця. Як і в будь-якій роботі.

 

Коли я приїхав сюди і запропонував відкрити велоцентр, дирекція 20-ї школи пішла мені назустріч, дала приміщення, яке ми привели до ладу. Потім, коли тут все було готове, я пройшовся класами і запросив до себе на тренування. Знаєте, скільки прийшло дітей? Аж двоє! Маленька дівчинка, яку я називаю мишенятком, і хлопчик в окулярах. Дуже сподіваюся на те, що ці діти не будуть моїми єдиними учнями, що нами зацікавиться більше молоді. Я чекаю учнів 5-6-7 класів і готовий робити з них спортсменів, котрі зможуть представляти країну на міжнародних змаганнях».

 

Поки ж Віктор Мельник обживається на новому місці, каже, що йому в Ужгороді дуже подобається. «Тут тепло, як я і хотів. Зима була взагалі дуже тепла, я майже зимову куртку і не вдягав. А тепер сакури мене полонили. Я такого цвітіння чудового ще ніколи не бачив. Хоча ваш край прикрашає не лише природа, а і люди. Тут мені дуже допомагають, тому я себе почуваю комфортно. Назад до Донецька повертатися не планую, моє життя тепер тут», – усміхається відомий тренер.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, ГО «Щасливі діти»

На Закарпатті зменшується обсяг будівництва

67ef3bd96644adef8ce61b347a27799ad06Головне управління статистики інформує: у січні–березні 2015 року підприємствами та організаціями області виконано будівельних робіт на суму 43180 тис.грн. Індекс будівельної продукції у січні–березні 2015р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 78,0%. У січні-березні п.р. порівняно з відповідним періодом попереднього року будівництво будівель збільшилось на 6,5%, з них будівництво  житлових будівель скоротилось на 14,6%, натомість будівництво нежитлових збільшилось на 39,6%. Будівництво інженерних споруд скоротилось на 44,8%.

 

Обсяг будівельних робіт виконаних підприємствами та організаціями м.Ужгорода склав 47,3% від загальнообласного показника, на м.Мукачево припадає 16,7%, Іршавський–11,6%, Ужгородський–11,1%, Виногра-дівський–6,5% райони. Обсяг будівельних робіт  інших районів незначний і складає 0,1- 3,6%.

 

У звітному періоді не працювало 145 будівельних підприємств, що склало дві третини від загальної кількості підприємств, що обстежуються. Нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння склали 86,5% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 4,3% та 9,2% відповідно.

 

Кардаш Оксана – заступник начальника управління –  начальник відділу статистики будівництва, капітальних інвестицій та інвестицій зовнішньоекономічної діяльності управління статистики виробництва  ГУС

Закарпатець став чемпіоном України з фехтування

27 04 7Минулого тижня закарпатські фехтувальники знову довели всій країні свою силу. На чемпіонаті України, який, на жаль, проводять уже не в Ужгороді, а в Києві, краяни завоювали чотири нагороди. Що важливо, знову «золото» виграв Анатолій Герей – головна олімпійська надія Закарпаття. А ще вчорашні юніори починають заявляти про себе на дорослому рівні.  Чемпіонат України в Києві цього року став доволі успішним для нашого краю. Головна перемога – успіх Анатолія Герея в чоловічій шпазі. Для ужгородця це вже третє чемпіонство у внутрішній першості, і перше – поза межами обласного центру Закарпаття. В столиці Анатолій переміг у всіх боях. У чвертьфіналі він був сильнішим в один укол від Руслана Тимо­шенко з Києва (15:14), у півфіналі йому протистояв добре знайомий Дмитро Карюченко з Харкова, якого він здолав із рахунком 15:6, а в фіналі переміг киянина Віталія Медвєдєва (15:11). 

 

Ще одну медаль здобув Анатолій у командних змаганнях. Враховуючи, що Герей уже довгий час тренується в столиці, виступав він саме за команду Києва. У фіналі його колектив програв іншій столичній команді. До речі, саме Анатолій рішуче вів колег до перемоги й в останньому поєдин­ку зрівняв рахунок – 38:38. На жаль, цього не вистачило – у підсумку – 43:45, і в активі А. Ге­рея срібна медаль. Варто відзначити, що зараз Анатолій і далі залишився в Києві, на базі в Конча-Заспі. Наразі він готується до етапу Кубка світу, який відбудеться в Парижі. 

 

Досить непогано виступили закарпатські дівчата. Так, 19-річна шпажистка Владислава Харькова опинилася всього в півфіналі від перемоги. Лише два уколи вона про­грала львів’янці Анастасії Ів­ченко – майбутній чемпіонці України. А в матчі за «бронзу» Владислава перемогла другий номер національного рейтингу, львів’янку Анфісу Почкалову. У напруженому поєдинку Влада обіграла досвідчену суперницю з мінімальним розривом – 15:14, забезпечивши собі місце на п’єдесталі. 

 

Є медаль і в рапірі. Жіноча команда здобула «бронзу». Збірна в складі Аліни та Крістіни Рапінець, а також Ангеліни Цимболинець  перемогла львів’янок (Олена Шипілова, Вероніка Рой, Анастасія Ленчук, Марта Педосенко) з рахунком 45:36. Варто також зазначити, що представницям Закарпаття не так уже й легко дісталося місце на п’єдесталі пошани. В 1/4 фіналу майбутні бронзові призерки зустрілися з командою «Київ-2» у складі Юлії Шаповалової, Анастасії Динько, Анастасії Дерев’янко та Дарини Павлюк. Киянки йшли впевнено до перемоги, випереджаючи су­перниць на 9 уколів. У завершальному поєдинку на доріжку вийшли Юлія Шаповалова та Аліна Рапінець. Ужгородка зуміла змінити хід зустрічі: за три хвилини фехтувальниця завдала 13 уколів, отримавши лише чотири. Аліна Рапінець проявила неймовірну витримку та високий клас фехтування, зуміла завдати останній і вирішальний укол, не залишивши жодного шансу опоненткам. Таким чином, ще одна медаль у скарбничці нашого краю. 

 

До речі, було представлене Закарпаття й на чемпіонаті світу серед юніорів, який завершився в Ташкенті (Узбекистан). Шпажистка Владислава Харькова у складі збірної увійшла в 10-ку кращих. З боротьби за медалі їх посунули росіянки. В індивідуальних змаганнях Владислава була 39-ю. Ще один представник краю, Дарина Варфоломеєва, у рапірі була 37-ю. 

 

Дмитро Гончар, Дзеркало Закарпаття

На Іршавщині зловили крадіїв пального

suddjaВироком Іршавського районного суду Закарпатської області двох неповнолітніх жителів с.Білки Іршавського району засуджено за крадіжку пального до двох років позбавлення волі з призначенням іспитового строку в один рік. 44-річний приватний підприємець з села Осій Іршавського району є власником двох вантажних автомобілів «КАМАЗ». Вантажівки чоловік тримав на узбіччі дороги біля свого будинку. І от ще з осені він почав помічати, що з його самоскидів зникає пальне. Хтось зливав його вночі з баків. Після цього господар встановив на своєму будинку камери відеоспостереження.

 

 Одного дня він, приїхавши додому, припаркував свою вантажівку на звичному місці, закрив дверцята автомобіля на замок і пішов до хати. Близько другої години ночі на подвір′ї загавкали собаки. Господар вийшов на подвір′я й підійшов до своїх машин. У темряві він помітив постаті двох хлопців. Ті за допомогою пластмасової трубки зливали солярку з баків автомобілів. Чоловік почав кричати, і злодії втекли. Одного потерпілий наздогнав, а інший втік у поле.

 

Про даний випадок власник машин повідомив до Іршавського райвідділу міліції. На місце події виїхали правоохоронці, які задокументували дану крадіжку й затримали другого крадія. Крадіями солярки виявилися двоє 16-річних школярів із села Білки. Як розповіли підлітки, того вечора вони попросили свого товариша, щоб він їх відвіз у сусіднє село Осій буцімто до дівчини. Насправді ж вони крали солярку з чужих «КаМАЗів». За допомогою викрутки відкрили кришки на  бензобаках і витягнули 20 літрів пального. А далі почули крик господаря й кинулись втікати. Власник автомобілів одного з них наздогнав, а інший зумів втекти.

 

За даним фактом Іршавським райвідділом міліції було відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України (Крадіжка). Стаття передбачає арешт на строк від трьох до шести місяців, обмеження волі на строк до п′яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

 

Після завершення розслідування справу передали в суд. Підсудні щиро розкаялись та відшкодували потерпілому заподіяні матеріальні збитки.

 

Обираючи міру покарання, суд врахував вік неповнолітніх та їхні позитивні характеристики по місцю проживання та навчання. Тому вони відбулися умовним покаранням. За крадіжку пального підлітків засуджено до двох років позбавлення волі з випробувальним терміном в один рік. Також до них застосовано примусові заходи виховного характеру.

Інформація Іршавського РВ УМВС

Карпатський університет імені Августина Волошина оголошує набір на навчання

kau uba 2015

Карпатський університет імені Августина Волошина оголошує набір на навчання на 2015 - 2016 навчальний рік.

Ректора Карпатського університету обрано до Номінаційної комісії оргкомітету Всеукраїнського з’їзду приватних ВНЗ

Київ-12.03.15-312 березня 2015 року в Києві відбулось чергове засідання організаційного комітету по скликанню Всеукраїнського з'їзду приватних вищих навчальних закладів.

На збереження будівлі Закарпатської облради виділять понад 7 мільйонів – на що будуть витрачати ці кошти?

20150306125617Сьогодні, 6-го березня, на засіданні сесії Закарпатської обласної ради депутати затвердити Програму підтримки комунально-експлуатаційного, автотранспортного господарства облдержадміністрації та збереження будинку обласної ради і облдержадміністрації як пам'ятки архітектури на 2015 рік.

Погорєлову оголосили корупційну підозру

600X4113 березня, працівники розформованого Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Закарпатській області за погодженням з прокуратурою і, більше того, за ініціативою останньої, вручили в приміщенні міської ради міському голові Ужгорода Віктору Погорєлову протокол про вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та ст. 172-7 КУпАП.

Молодь Ужгорода ушанувала світлу пам’ять Тараса Шевченка

DSC 008310 березня представники студентської молоді Карпатського університету імені Августина Волошина, Української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія, Ужгородського національного університету та ряду громадських організацій, зокрема, ЗО «Україна Соборна», «Молодь Закарпаття», «Молодіжна альтернатива» пройшли хресною ходою вулицями Ужгорода до пам'ятника Тарасу Шевченку де ушанували світлу пам'ять Кобзаря.

Річницю Карпатської України відзначать в Ужгороді

9Громадськість Ужгорода відзначить 76-ту річницю проголошення Карпатської України.

План заходів, які відбудуться 15 березня:

1) Ранкова літургія в академічному храмі святих Кирила і Мефодія УБА присвячена пам'яті Героїв Карпатської України (м. Ужгород, вул. Гойди, 4.). Початок о 10:00.
2) Хресний хід від Карпатського університету імені Августин Волошина (вул. Гойди, 4.) до пам'ятника Авгстинові Волошину (наб. Незалежності), покладання квітів, заупокійна літія та виступи представників громадськості. Початок ходи о 12:45.
3) Продовження хресного ходу до пам'ятної дошки на будинку Августина Волошина (м. Ужгород, вул. Волошина, 36) та покладання пам'ятного вінка.
4) Продовження хресного ходу до могили Ірини Петрик-Волошин (дружини А. Волошина) на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту (м. Ужгород, вул. Капітульна, 33/а), покладання квітів і заупокійна літія.

До участі у заходах запрошуються всі бажаючі.

"Єдність нашого народу, спокій і порядок стануть найпевнішою запорукою скорого розвитку нашої держави"

(Августин Волошин)

Голова громадського об'єднання "Молодь Закарпаття"

Банк В. В.

us1

Популярні новини

Прокуратурою Закарпатської області спільно з слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області повідомлено про підозру громадянину Укр...
Глава асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томич анонсував зростання вартості хліба за рік на 20-26%.
Усі новини...

Останні коментарі

Sape plugin info: Не заполнено поле - sape user в параметрах плагина.

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS