Економіка уваги: чому власної стрічки у Фейсбук треба боятися як кишенькового злодія

8cafae2901601ff9ae7a2c925f921132Майже всі ресурси, з яких ми споживаємо інформацію, - на кшталт пошти, месенджерів, соцмереж - безкоштовні. Однак це не означає, що за користування ними ми не платимо.

Наша концентрація та час давно стали основною валютою в економіці уваги. Компанії вкладають мільйони, щоб привернути нашу увагу та змусити робити те, що ми навіть не збиралися. Через це ми постійно відволікаємося та шукаємо виправдання кількагодинним “зависанням” в мережі. Зрештою почуваємося втомленими, роздратованими та спустошеними.

Чому творці технологій оберігають від них своїх дітей, які небезпеки для людства несе крадіжка уваги та чи можливо це якось змінити?

Інформаційна безодня

Щодня людина споживає тонни інформації. Й більшу частину цього потоку ми не шукаємо навмисне - вона просто з’являється в стрічці соцмережі, месенджері чи електронній пошті. Зранку за кавою, під час обіду чи навіть робочого дня ми “розгрібаємо” ці інформаційні завали або шукаємо щось нове в мережі.

Це стало настільки звичним, що навіть якщо доводиться зачекати хвилину-дві й при собі немає смартфона, людина відчуває дискомфорт. Як свідчить дослідження Deloitte, в середньому користувач смартфона в США перевіряє його 47 раз на день.

Більше 80% юзерів перевіряють телефони в першу годину після пробудження та впродовж години до сну.

35% роблять це в перші та останні 5 хвилин до та після сну.

pasted image 0

Ми все більше загрузаємо в інформаційній безодні - щороку кількість інформації в мережі зростає шаленими темпами. Згідно з даними дослідження IBM, близько 90% інформації в інтернеті створили з 2016 року.

Якщо кількість інтернет-користувачів в 2014 в світі була близько 2,4 млрд, то вже в квітні 2017 перетнула позначку 3,8 млрд. Тобто за три роки зростання - понад 42%.

Найдинамічніші ці зміни в соцмережах - в дослідженні ІВМ йдеться про те, що кожної хвилини з’являється близько 840 нових користувачів соцмереж.

Всі ці люди та компанії продукують контент, щоб якось виділитися зі загалу та привернути увагу.

Згідно з даними ІВМ, щохвилини на YouTube завантажують понад 400 годин відео, близько 46,740 млн постів в Instagram, 510 тис. коментарів та понад 3 млн постів у Facebook.

Складно уявити всі ці обсяги - нам видається, що наші інформаційні потоки не настільки суттєві.  Але можете, наприклад, поглянути, скільки сповіщень приходить на телефон людини з 8 млн підписників в Instagram.

Економіка відволікань

За допомогою безкоштовних інструментів нашу увагу можна монетизувати. Тож для цього працює ціла індустрія - так звана економіка уваги. Письменник, професор Колумбійського університету ТІм Ву в книзі “Торговці увагою” стверджує, що початок  економіки уваги сягає ще часів Першої світової війни.

Британський уряд зміг мобілізувати лише 700 тисяч солдатів, в той час як німецька армія складала 4,5 млн солдатів. Втім понад 50 млн надрукованих яскравих плакатів, численні паради та мітинги, патріотичні фільми успішно спрацювати та підштовхнули значно більше британців на війну з ворогом.

Зараз бізнес не вдається до методів такої відвертої пропаганди, однак успішно привертає нашу увагу за допомогою інших інструментів. Головним з них стає контент-маркетинг: замість набридливої та агресивної реклами з закликами “купити”, “встигнути”,  яку користувач бачить та майже одразу реагує негативно, компанія намагається стати для людини “хорошим другом”.

“Друг” розповідає цікаві історії, радить, що робити в різних ситуаціях, присилає корисні розсилки на пошту, повідомляє про цікаві події в фейсбуці, тобто майже не набридає. Коли ж є потреба щось дійсно придбати - сумнівів, в кого, майже не залишається.

Втім, скільком таким “друзям” ви здатні постійно приділяти свою увагу? В законі інформації Герберта Саймона, виведеному ще в 1971 році, йдеться про те, що стрімке зростання обсягів інформації призводить до дефіциту уваги.

im sssssssssssЩоб достукатися до вас в світі, де щохвилини з’являються тонни цікавої та не дуже інформації, “доброзичливий друг” змушений вкладати кошти в агресивніші методи привернення уваги: наприклад, платити техногігантам на кшталт Google та Facebook.

Адже здатність сприймати інформацію суттєво впала. Дослідження Microsoft від 2015 року, показує, що

наша здатність до утримання уваги на одному об'єкті скоротилася до 8 секунд (прийнято говорити, що це менше, ніж у золотих рибок).

Професор Гарвардської школи бізнесу та бренд-консультант Фалес Тексейра з'ясував, що за останні 20 років вартість однієї хвилини уваги глядача виросла в сім разів.

Технокомпанії вигадують нові способи привернути нашу увагу, а потім продають цю увагу іншим компаніям. І нескінченні години, проведені людьми в Google, Twitter і Facebook, збільшують кількість уваги, яку можна перепродати. Захопити нашу увагу вже замало, потрібно створити залежність. Як це зробити?

Всі постійно відволікаються”, - каже колишній інженер та творець лайку в Facebook Джастін Розенштейн.- ”Ми переконуємо мільйони людей робити те, чого вони не збиралися”. Зараз хлопець шкодує про свою розробку та входить до групи так званих єретиків Кремнієвої долини Time Well Spent, які наголошують на небезпеках економіки уваги.

З ним погоджується колишній співробітник Google Трістан Гарріс. В своїй промові на TEDx він наголошує, що наша потреба заходити в соціальні мережі чи постійно переглядати нову інформацію не випадкова - це наслідок спеціального дизайну додатків та психологічні маніпуляції:

“Всі ми вже застрягли в системі, - каже Гарріс. - Нашим розумом можуть маніпулювати. У нас є лише уявна свобода вибору”.

Дофаміновий гачок
Що ж штовхає людей свідомо чи несвідомо витрачати години чи навіть дні, гортаючи стрічку соцмереж? На думку організації Time Well Spent, сама людська природа, а також зручність та дизайн сайтів/додатків.
Економіка уваги ставить наші імпульси вище наших намірів. Компанії заробляють кожен раз, коли ми розблокуємо наш пристрій, тому додатки і веб-сайти створені такими, щоб ми відкривали і прокручували їх якомога частіше і більше.

Ні Facebook, ні Twitter, ні Google ніяк не обмежують нас в доступі до інформації та не попереджають про наслідки “інформаційного запою”.

Звинувачувати в годинах гортання стрічки та перегляду відео людина може дофамін - нейромедіатор, хімічну речовину, яка відповідає в нашому мозкові за різного штибу нагороди, мотивацію, задоволення.

Викид дофаміну - абсолютно здорова та природна реакція нашого організму, він покращує настрій та підвищує мотивацію. “Однак технології - стимулятор дофаміну” - стверджує лікар-ендокринолог Роберт Лустіг. - “А все, що викликає підвищення дофаміну понад норму - залежність”.

Справа в тому, що Facebook та решта компаній використовують так звані компульсивні дофамінові гачки. Це як у грі: виглядає, що кожен момент перерви є недоречним, потрібно завершити цикл. Але небезпека в тому, що кінця не існує.

На відміну від радіо, телебачення чи газети, інтернет не має структури, переліку програм тощо. Увесь контроль управління - в нашому мозкові. Однак той аж ніяк не протистоїть дофаміновим спокусам.

Професор Корнельського університету Браян Вансік демонструє це в своєму дослідженні:

Якщо дати людині "бездонну" миску супу, яка таємно постійно поповнюється, людина з'їдає на 73% більше калорій, ніж звична порція. При цьому підослідний недооцінює з'їдені калорії - йому здається, що він з'їв на 140 калорій менше, ніж насправді.

Технології стали для нас цифровою версією цукру та фаст-фуду. В соцмережах є десятки інструментів, як нас спокусити: лайки, шери, сповіщення, повідомлення, бонуси, виграші, ефект несподіванки тощо. Й саме вони тримають нас на гачку та затягують в потік.

Це можна порівняти з холодильником. Якщо там є лише шматок ковбаси та двійко яєць, немає потреби відкривати його кілька разів. А от якщо ви знатимете, що з кожним новим відкриттям дверки там може з’явитися щось нове - це стимулюватиме вас зазирати туди знову й знову.

Цифровий детокс

Все це розвиває в людини так званий синдром втрачених можливостей (FOMO), коли користувач боїться пропустити щось важливе та постійно слідкує за стрічкою. Адже наступне відео чи пост можуть стати віховими у нашому житті, хіба ні?

“Facebook та Google з гордістю заявляють, що дають користувачам те, чого вони хочуть. Але те ж саме можна сказати про наркоторговців”, - резонно заявляє Роджер Макнами, один з інвесторів Google та Facebook.

Показово, що творці технологій свідомо обмежують собі доступ до соціальних мереж та забороняють своїм дітям користуватися власними розробками. Наприклад, Стів Джобс в інтерв’ю 2010 року заявив, що його діти ніколи не коистувалися айпадом. Частина геніїв Кремнієвої долини замість крутих та дорогих смартфонів віддають перевагу “дурним” пищалкам або й взагалі відмовляються від телефонів.

Індустрія уваги загрожує людству, переконують в Time Well Spent. Вона робить це, пригнічуючи “хорошу увагу” (глибока та усвідомлена) і стимулюючи “погану увагу” (поверхнева, роздратована).

ЗМІ змушені вдаватися до сенсаційної подачі, а люди починають думати менш раціонально та більш імпульсивно. Людина не може зосередитися на одному завданні, постійно шукає стимули, зрештою втрачає час (а це, як відомо, гроші) та можливості досягти чогось більшого в майбутньому. Адже вибір між гортанням стрічки та цілеспрямованим розвитком завжди на користь першого варіанту.

“Динаміка економіки уваги влаштована так, щоб придушувати людську волю, - вважає колишній співробітник Google  Джеймс Вільямс. - Якщо вважати політику проявом людської волі на індивідуальному та колективному рівні, то економіка уваги безпосередньо підриває основи демократії”. Вибори Трампа чи не найкраще підтверджують його слова. “Якщо Apple, Facebook, Google, Twitter, Instagram і Snapchat потихеньку позбавляють нас свободи волі, чи не зникне вона в якийсь момент назовсім?” - запитує Вільямс.

Про загрозу з боку техногігантів відкрито розмірковували на Всесвітньому економічному форумі 2017. Якщо раніше техногіганти на кшталт Facebook чи Google сприймалися на кшталт “ікон економічного зростання”, то цього разу все більше експертів наголошували на їхній можливій шкоді для людства.

Останній скандал з витоком персональних даних у Facebook через компанію Cambridge Analytica змусив світ переглянути своє ставлення до техногігантів. Тому ті змушені змінюватися: компанії вже поділилися з користувачами пакетами даних, які на них “мають”, YouTube нагадуватиме користувачам про необхідність відпочити від перегляду відео, Facebook може стати платним. 

Джерело: Espreso.tv

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні новини

Усі новини

us1

Популярні новини

Мукачівські поліцейські оперативно затримали грабіжника, який пограбував 25-річну місцеву мешканку та планував збагатитися за раху...
02 липня о 14:48 в оперативно-рятувальну службу надійшло повідомлення про пожежу в одному з номерів готелю, що розташований на вул...
Боржавська вузькоколійна залізниця в Закарпатській області в першому півріччі працювала тільки чотири місяці через злодіїв і неспр...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS