П'ять найгучніших скандалів у МОЗ часів Степанова

103627052020Паралізовані закупівлі життєво важливих ліків і призначення голови Національної служби здоров'я України; епопея з костюмами для медиків, які замовляли, коли в Україні було 2 тисячі хворих на COVID-19, а прийшли вони, коли захворіли вже майже 20 тисяч; український апарат штучної вентиляції легень та виплати, які все ніяк не отримають медики, - цим українська медицина жила з кінця березня.

Навколо міністерства охорони здоров'я за майже два місяці, поки міністром працює Максим Степанов, сталися кілька гучних скандалів.

Розповідаємо про головні з них.

Відхилив усіх

Назву Національної служби здоров'я України (НСЗУ) можуть не знати багато українців, але цей відносно новий державний орган вже рік відіграє важливу роль у їхньому житті.

Створена у рамках медреформи служба розподіляє всі гроші на медичні потреби, а це чималий бюджет у 86 млрд гривень.

Крім того, цей орган відіграє одну з ключових ролей у реалізації масштабної медичної реформи, доля якої зараз під питанням. Тому особливо важливо, хто і яким чином буде призначений головою цієї служби.

За законом, керівника НСЗУ обирають під час відкритого конкурсу, який оголосили ще в січні 2020 року.

Конкурс провели, у фінал вийшло троє, усі - представники нинішньої команди НСЗУ: в.о керівника Оксана Мовчан, її заступниця Наталя Рябцева і директор департаменту Андрій Віленський.

СтепановКопирайт изображенияПРЕССЛУЖБА МОЗ

Проте міністр Максим Степанов, провівши з ними співбесіди, відхилив всі три кандидатури.

Натомість чиновник заявив, що МОЗ запропонує уряду свою кандидатуру на посаду голови НСЗУ. Але - без конкурсу, просто, уклавши "контракт про проходження державної служби", бо законодавство під час пандемії це дозволяє.

В.о керівника НСЗУ Оксана Мовчан закликала Кабмін не йти за сценарієм Степанова і оголосити новий конкурс.

Інакше, за її словами, "випадковій людині довірять управління всім медичним бюджетом країни".

НСЗУ часто називають останнім форпостом медреформи, щодо якої пан Степанов анонсував великі зміни.

Представники Національної служби здоров'я часто вступають у дискусії з МОЗ на тему трансформації медицини і того, як мають фінансуватися лікарні.

Водночас міністр Степанов неодноразово відкрито висловлював своє невдоволення діяльністю НСЗУ.

"Жоден з цих людей на мою думку не підходить на посаду голови НСЗУ по своїх якостях, по своєму баченню, по тому, як він себе бачить на цій посаді", - пояснив міністр, чому відхилив усі кандидатури.

Ввечері в п'ятницю, 22 травня, конкурс таки оголосили. Проте умови у ньому прописали так, що представники НСЗУ, троє фіналістів попереднього конкурсу у тому числі, навряд чи зможуть взяти у ньому участь. Наприклад, серед вимог - стаж роботи не менше семи років у державних органах влади або три роки "на керівних посадах у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення".

Проте і закону про фінансові гарантії, і самій Національній службі немає трьох років.

Щоб взяти участь у конкурсі людина мала попрацювати мінімум сім років держчиновником або три роки працювати у компанії, яка існує лише два роки.

У створену нещодавно НСЗУ люди прийшли переважно з бізнесу, з громадського сектору, з IT і не мають стількох років чиновницького досвіду.

Епопея з костюмами

Ще донедавна ліки для українців напряму купував МОЗ через власний тендерний комітет. Тобто в одних і тих самих стінах вирішували, що купляти і у кого. Це викликало питання щодо прозорості закупівель.

З 2015 року ліки за бюджетні кошти почали купувати через міжнародні організації, що дозволило заощадити 40% грошей, адже деякі препарати купували в десять разів дешевше.

Ще за кілька років уряд створив держпідприємство "Медичні закупівлі України", яке має забезпечувати прозорий процес закупівель. При цьому, що купувати, вирішують як і раніше у МОЗ. А ось у кого - вже на держпідприємстві (ДП).

Проте ДП досі не отримало статус центральної закупівельної агенції, а єдина закупівля, яку йому доручили, вилилася у величезний скандал — епопею з костюмами і конфлікт міністра Максима Степанова з керівником держпідприємства Арсеном Жумаділовим.

Жумаділов, якого обрали на посаду в результаті відкритого конкурсу, публічно критикує і МОЗ, і його голову Максима Степанова. Той відповідає взаємністю.

Конфлікт розпочався ще 10 квітня, коли в Україні було лише 2,5 тисячі хворих на коронавірус, а МОЗ доручив "Медичним закупівлям" купити захисні костюми для лікарів.

СтепановКопирайт изображенияПРЕССЛУЖБА МОЗ

ДП оголосило конкурс і обрало переможця — українську компанію, з якою і уклало договір на купівлю костюмів по 242 грн. Костюми вже шили, і ще у квітні вони мали бути в лікарнях.

Але у МОЗ заявили, що українські костюми не підходять за якістю і провели власну закупівлю. Вдвічі дорожчі костюми купили у китайської компанії — по 488 грн за штуку. Ці, кращі, за словами чиновників МОЗ, костюми, приїхали в Україну 17 травня, коли було вже понад 18 тис. випадків COVID-19 і понад 5 тисяч хворих медиків. У МОЗ затримку пояснювали форс-мажором і рішенням китайської влади.

Заблоковані ліки

Окремий конфлікт виник і навколо закупівель ліків за бюджетні кошти.

Онкохворі діти, люди, які живуть з ВІЛ, новонароджені з розладами дихання у вересні можуть залишитись без медикаментів. Гроші на ліки виділили, але їх не закупили вчасно. І пацієнтські організації, і держпідприємство "Медичні закупівлі" б'ють на сполох та звинувачують нинішнє та попереднє керівництво МОЗ у зволіканні та не підписуванні цілого ряду важливих документів і в результаті - у провалі закупівель ліків.

У МОЗ проблему визнають, але провину своєю чергою перекладають на ДП "Медичні закупівлі", запевняючи, що зі свого боку підготували всі необхідні документи. Нарешті 20 травня міністерство повідомило - все гаразд, закупівлі розблокували.

Між міністерством охорони здоров'я і підзвітним йому держпідприємством виник ще один публічний конфлікт.

Міністр Максим Степанов в інтерв'ю BBC News Україна звинувачував керівника ДП "Медичні закупівлі" Арсена Жумаділова у поганій роботі і радив йому менше "шлятися по брифінгах", мабуть, маючи на увазі брифінг, на якому пан Жумаділов розповідав про заблоковані закупівлі.

З понеділка, 25 травня, у ДП почнеться ревізія.

Скандальний апарат ШВЛ

На початку травня українське державне підприємство "Новатор" урочисто представило нову розробку - апарат штучної вентиляції легень "ШВЛ-2020".

Міністерство охорони здоров'я дозволило виробництво, повідомив на брифінгу Максим Степанов.

"Ми завжди підтримували українське виробництво. Крім того, у них (у "Новатора" - Ред.) є перспективи експортування своєї продукції. Зі свого боку МОЗ зробило все можливе", - заявив міністр.

У "Новаторі" український апарат ШВЛ порівнювали з закордонними аналогами, вартість яких сягає 50 тисяч доларів, і говорили, що український варіант буде коштувати значно дешевше - 20 тисяч гривень і ним, за словами директора підприємства Олексія Свістунова, можуть обладнати сільські амбулаторії.

Депутат парламенту Сергій Мандзій, який допомагав у просуванні апарату, прогнозував суттєву економію коштів, якщо виготовляти ці прилади, а не купувати імпортні.

Що ж це за апарат? Це - фактично модернізований мішок Амбу, який стискає не лікар, а автоматичний важіль.

Цей винахід розкритикували українські лікарі, заявивши, що він і близько не заміняє ШВЛ. Так, в Асоціації анестезіологів України попросили владу припинити спекуляції на темі ШВЛ і не витрачати державні кошти безглуздо, адже адекватна вентиляція пацієнта неможлива без сучасних режимів контролю об'єму та тиску повітря, йшлося у відкритому листі Асоціації анестезіологів до президента України.

Лікарі у соцмережах жартували, що цей прилад може гарно, наприклад, "нарізати ковбасу".

"Через такий пристрій неможливо контролювати жодні показники — скільки повітря закачується в легені, під яким тиском, його склад. Це небезпечно передусім тим, що підвищує ризики травмування легень пацієнта (які й без цього уражені COVID-19), а також те, що кисню може бути недостатньо для нормального дихання", - обурювалась з приводу рішення МОЗ дозволити виробництво таких апаратів Уляна Супрун, його колишня очільниця.

Після хвилі критики Максим Степанов заявив, що у МОЗ навіть думки не було закуповувати ці апарати для лікарень, а йшлося лише про екстрену допомогу, наприклад, щоб довезти пацієнта до лікарні.

Гроші, які ніяк не дійдуть до лікарів

Всі українські лікарі, які борються з COVID-19, мають невдовзі отримають 300% надбавок до зарплат.

Про це говорять на щоденних брифінгах в МОЗ, про це нагадує прем'єр на засіданні уряду і президент на пресконференції. Проте обіцяні виплати лікарям йдуть дуже довго. У Харкові медики навіть влаштували акцію з вимогою виплатити їм ці гроші.

20 травня міністерство прозвітувало, що "практично всі регіони нарахували й виплатили доплати", але поки що - лише за березень. Гроші за квітень теж обіцяли дати, але пізніше. Можливо в червні.

Відповідальність за ситуацію з надбавками медикам міністр Максим Степанов покладав на місцеву владу, яка, за його словами, шукала приводи, щоб ці гроші не платити.

Джерело: www.bbc.com

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Патріархія Грузинської Православної Церкви поширила заяву щодо ​​зміни статусу собору Святої Софії у Стамбулі. Текст заяви опублік...
Українці, які 11 липня зібралися полетіти в Хорватію, змушені затриматися в аеропорту "Бориспіль" до вечора, щоб зробити ПЛР-тести...
У п'ятницю, 10 липня, російський пасажирський літак, який здійснював внутрішній рейс за маршрутом Анапа - Санкт-Петербург, увійшов...
Усі новини...

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS