"Господи, до чого ми дійшли!" Ексклюзивне інтерв'ю Лії Ахеджакової про війну в Україні й арешти в Росії

175912102019ї"Непомітно підкрався цей жах, який у ненормативній лексиці має адекватну назву того, що непомітно підкрадається", – відповіла на питання OBOZREVATEL російська акторка Лія Ахеджакова про те, "чи стала для неї несподіванкою війна Росії проти України".

Чи стане політика російської влади більш миролюбною і що робитиме Кремль, якщо на вулицях Москви з'явиться не 20 тисяч протестувальників, а 100 – читайте в першій частині інтерв'ю OBOZREVATEL.

– Російського актора Павла Устинова збиралися посадити за те, що він нібито вивихнув руку ОМОНівцю під час затримання. Хоча насправді він не винен, просто опинився не в тому місці й не в той час. Як це характеризує владу в Росії?

– Йому дали рік умовно. Це жахлива історія, яка опускає репутацію Росії в очах усього світового співтовариства. Адже, окрім Устинова, є хлопці, які аж ніяк не артисти. Просто це порядність і небайдужість, що сильніші за страх.

Багатьом із них загрожує в'язниця. Таке вже було, коли цілковито порядні й інтелігентні люди відсиділи по чотири-п'ять років за "болотною справою". І не через масові заворушення, річ у свободі слова. Заворушення чинять наші "захисники" – поліція та Росгвардія.

– Чому в Росії масово саджають до в'язниць невинних людей?

– Залякування. Спочатку застосовували до всіх величезні штрафи і на якийсь час погасили громадянську активність. Потім заборонили ходити на несанкціоновані мітинги. Тепер можуть покарати навіть за одиночний пікет. Але через ці підлі вибори (до Мосміськдуми, що відбулися у вересні, до яких не допустили опозиційних кандидатів. – ред.) інтелігентна молодь, дуже неагресивні хлопці, вирішили, що не можна мовчати. До речі, серед них є молоді й відомі кіноактори. Але вони раптом перестали мовчати і роблять це неагресивно, незлобно і дуже чесно. Я здивована й зачарована. Знову – "революція гідності".

– А їм вдасться щось змінити в російській системі чи все повернеться в область мовчання?

– Не знаю. Хочеться вірити, що силовикам, які намагаються залякати населення, це з рук не зійде. Як писав Губерман (Ігор Губерман, російський поет. – ред.) "я другой такой страны не знаю, где так вольно, смирно и кругом". А судді хто? Суддя Криворучко, який свого часу заборонив дати Магнітському окропу (Сергій Магнітський, російський аудитор, який помер у СІЗО через ненадання йому медичної допомоги. – ред.). Через виразку шлунку, він отримував сухпайок і під час сидіння в клітці в суді просив окропу, щоб заварити супчик у паперовому кухлику. І суддя йому відмовив. Магнітський помер, але прізвище Криворучко ми не забудемо.

– Ну, це якось не по-людськи...

– Так це не те слово. А тепер Криворучко, намагався запроторити до в'язниці молодого артиста, якого побили бійці Росгвардії. На відео чітко видно, як на нього, що спокійно собі стояв і щось дивився в телефоні, накинулися шестеро-семеро чоловіків, звалили на землю й почали бити. Хтось із них перестарався й вивихнув собі плече. Хлопця побили і засунули в автозак бійці в шоломах і бронежилетах, без імені і прізвища, на очах у москвичів. Є ж відео.

– Подібна історія трапилася з журналістом Голуновим, якому підкинули наркотики і, звинувативши в наркоторгівлі, теж намагалися запроторити до в'язниці. І теж невдало.

– Тоді вся журналістська громадськість стала дибки й не мовчала. Дивом відстояли. І Устинова також – один рік умовно.

– Думаєте, ця немовчанка триватиме? З боку здається, що в Росії все настільки посилено, що неможливо домогтися справедливості.

– Хоча є Конституція, яка порушується на очах у всього населення. Водночас ніхто ще за це не був покараний. Хіба що злегка й умовно.

– Ви також активно виступали за звільнення українських політв'язнів, зокрема Олега Сенцова. Як відреагували на їхню свободу?

– Скільки було підписано листів! До кого ми тільки не зверталися, але нічого не працювало. І це страшне голодування Сенцова, і як же це перенесли близькі? Як мама не зійшла з розуму?

Президент України зустрічав своїх громадян, які вийшли з наших в'язниць. Деякі були такі змучені, такі хворі, що ледве йшли. Як відомо, в наших тюрмах катують, я не знаю щодо ваших. Хочеться вірити, що ваш президент Зеленський і з цим розбереться.

Але ж повернули не всіх. І я не знаю, що ще має трапитися, щоб нашій владі було вигідно помилувати й повернути їх Україні.

– Коли востаннє ви були в Україні?

– Кілька років тому в Одесі, на кінофестивалі. Нещодавно в Мілані на аеродромі зустріла одеситів. Мені так було приємно бачити їх, а їм мене: обіймалися, сміялися, раділи, наче рідні. Обожнюю це місто, і треба сказати, що попри цю страшну історію з пожежею, з цим жахом, який там трапився, Одеса все одно усміхнена і позитивна. Вона вірна собі, незважаючи на ці трагедії. Неповторне, єдине у світі таке особливе місто.

До Одеси я летіла через Варшаву. Тепер і в Грузію, напевно, потрібно через Варшаву літати. О Господи, до чого ми дійшли! Зачиняються всі двері.

– Війна Росії проти України стала для вас несподіванкою?

– Непомітно підкрався цей жах, який у ненормативній лексиці має адекватну назву того, що непомітно підкрадається. Війна з Грузією... і він так само непомітно підкрався. Політковська, Нємцов, Щекочихін, Естемірова, Старовойтова, Юшенков... О Господи! Є ще справа історика Дмитрієва. Приголомшлива людина, краєзнавець із Петрозаводська, найвідоміша у світі особистість. Відновив десятки тисяч імен розстріляних без суду й слідства під час великого терору в Карелії. Його принизили, назвали педофілом, хоча стосовно нього був виправдувальний вирок, але справу поновили і знову знущаються над цією людиною, яка повернула сім'ям імена їхніх загиблих рідних. Вони хоч можуть приїхати і поклонитися праху замученого діда, прадіда, бабусі і всім, хто лежить в цій землі, мученикам сталінського терору.

Російські війська на Донбасі

Російські війська на Донбасі

Главред

– Політика російської влади може стати більш миролюбною?

– Ні, як каже водопровідник: "Заміна прокладки не допоможе, систему потрібно змінювати". Проблема в тому, що опорою і захистом від населення стала величезна армія силовиків, які зараз вершать долі. Не знаю, як це зміниться, але цьому, звичайно, настане кінець. Тоді всі ті пропагандисти з наших каналів швидко перегрупуються, змінять інтонацію, змінять погони, голос і імена на інші і так же чудово вбудуються в нову систему і заговорять іншим голосом.

– Кажуть, що навіть російським лібералам властиве імперське мислення.

– Думка нашого лідера, що ліберальна ідея, слава Богу, себе вичерпала, на мою думку, спірна й навіть небезпечна.

– Добре, ось виходить молодь на вулиці в Москві, є 20-25 тисяч протестувальників. Але цього не мало для 15-мільйонного міста?

– Мало, але історію творить меншість.

– Чому ж на вулицях немає більше людей? Бояться чи їм і так комфортно? У чім річ?

– З одного боку, люди бояться. У них ще з часів великого терору залишився страх у підсвідомості: репресій, зіпсованої долі. Залякування й страх впивається в кров і передається у спадок. Має народитися зовсім нове покоління, яке не знає цього і не буде мовчати. Скільки їх має змінитися? Пам'ять про терор і сталінські табори все ще живе.

– Колись в українців теж були подібні страхи, але Майдан усе змінив. У Росії таке можливо, з часом?

– Майдан не все змінив, хоча історія – загадкова річ. Ми ж не думали, що розпадеться СРСР. Ми навіть не могли собі такого нафантазувати! Це трапилося зовсім несподівано. Зеленський – недосвідчений політик, це додаткові труднощі для нього. Світ політики для молодої порядної людини, яка звалила на себе величезну відповідальність за свою країну, непередбачуваний, вимагає спритності, готовності до провокацій, зради... У Росії в цю політику прийшли нові молоді освічені люди. Їх відтирають, заарештовують, не допускають до виборів, порушуючи всі закони, зокрема, зневажаючи Конституцію. Подивіться на вибори до Мосміськдуми.

– Про протести й масові арешти відомо тільки в Москві?

– Ні, всі дізналися. Всі, хто дивиться інтернет, канал "Дождь", хто читає "Нову Газету", слухає "Ехо Москви" і т.д. Я ось бачила на "Дожде" двох хлопців, одному 17, а іншому 20. Їхні батьки не голосили: "Та як ти смів, що з мамою було, ти ледве тата не довів до інфаркту! Якщо ти ще раз підеш, ми тебе замкнемо...". Вони спокійно обговорювали цей мітинг, що ще треба зробити та як змінити ситуацію в країні.

А нещодавно я познайомилася з лікаркою-генетикинею. Вона була на санкціонованому й несанкціонованому мітингах зі своїми синами.

І чому потрібно санкціонувати мітинги? У нас в Конституції написано, що людина має право виразити свою думку. Це законно. Чому потрібно вимолювати: можна мені висловити свою думку на Трубній площі? За яким таким правом і чому ми маємо випрохувати це у влади?

Арешти в Росії

Арешти в Росії

ATR

– Якщо на вулицях Москви з'являться багато протестувальників, сотні тисяч, влада може почати стріляти?

– Я не здивуюся, якщо подивитися на те, як вони б'ють кийками цілковито неагресивних людей. Судячи з відео, волочили Устинова шестеро поліцейських у бронежилетах і шоломах. Де там такому амбалу вивихнеш плече? Він сам його пошкодив, тому що намагався скрутити цю ні в чому не винну людину, яка, до речі, армію відбула в Росгвардіі. Свого колегу скрутили, як бандити на нього накинулися. Розумієте, так тільки бандити можуть – всі на одного, худенького хлопця, здорові амбали. Я бачила, як поліцейські тягнули дівчинку по асфальту. Взяли її за руки, за ноги, а вона відбивалася. Потім якийсь хлопчик кинув у них пластикову пляшку, і за це йому чотири роки шиють, а іншому за паперовий кухлик, здається, три роки.

Але зате ніколи такого не було, щоб хлопчиська з "вишки" сам ректор захищав. Зазвичай їх одразу ж звільняють із інституту. Попався, судимий – все. А тут вперше їхні викладачі й священники заступилися. Лікарі написали протест, педагоги. Дивіться, що коїться, народ схаменувся й припинив мовчати.

27-го липня я їхала до себе додому з театру повз Трубну площу, де вже було протистояння, і бачила спокійні, привітні обличчя мітингувальників. І крізь космонавтські шоломи я бачила дуже злі лиця росгвардійців. Я не знаю чому, може, їх так навчили або, може, сфера діяльності позбавляє людину чарівності?

– Влада почула невдоволення росіян?

– Влада чує те, що їй вигідно. Вона стурбована своєю безпекою. Тому залякування населення, тому постійна пропаганда, тому суддя Криворучко як символ судової системи.

Крім молодих хлопців, які вийшли на мітинг, засудили ще й якутського шамана, який ішов "виганяти зло з Кремля" – заарештували, а потім визнали душевнохворим. Кажуть, на зміну йому вийшов наступний. Я думаю, їх там чимало, в Якутії.

У другій частині інтерв'ю з Лією Ахеджаковою, яке буде опубліковано найближчими днями, читайте, хто має вибачатися за війну в Україні, чому росіяни все ще досі поважають Йосипа Сталіна та чому російська влада завжди шукає ворога там, де його немає.

Джерело: www.obozrevatel.com

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Василь Бедьо ухвалив рішення про стягнення з Ужгородської міської ради 301 тис. грн. на ко...
В Україні довідковий курс долара 15 жовтня становитиме 24,53 грн/$. Таким, чином, за довгі вихідні валюта збільшиться в ціні прибл...
Не минуло й року, як українська православна церква отримала Синодальний Патріарший Томос про автокефалію і стала однією з 15 поміс...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS