Небезпечна пастка: як і чому Путін затягує зустріч лідерів "нормандської четвірки"

144704092019Непрості консультації політичних радників лідерів держав "нормандського формату" (Німеччини, Франції, України та Росії), що тривали за зачиненими дверима у Берліні близько восьми годин, дали обережну надію.

Надію на те, що Ангела Меркель, Еммануель Макрон і тепер уже Володимир Зеленський посадять за стіл переговорів російського президента Володимира Путіна. Проте поки що лідер Кремля лише висуває умови і конкретну дату зустрічі не оголошує.

OBOZREVATEL з'ясовував, що передувало переговорам у Берліні і коли можна чекати на результати від них.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів, що на консультаціях ішлося про виконання конкретних домовленостей, які стануть визначальними для майбутньої зустрічі лідерів. При цьому на жодні неприйнятні компроміси Київ іти не збирається, а всі домовленості будуть представлені громадськості. Він припустив, що переговори радників можуть не знадобитися найближчим часом.

"Сподіваюся, що досягнуті домовленості, які ми збираємося виконати всі, будуть імплементовані найближчим часом і ми зможемо відкрити шлях до зустрічі на вищому рівні. Є певний успіх, за результатами якого ми збираємося базувати наступну зустріч лідерів", – сказав Пристайко, додавши, що деталі, за домовленістю всіх чотирьох сторін, розкрити не може.

Хід переговорів

Разом із Вадимом Пристайком, для якого це перші переговори як міністра, Україну на зустрічі радників представляв помічник президента України Андрій Єрмак. Напередодні на своїй сторінці у Facebook він повідомив, що сторони обговорюватимуть "порядок денний майбутньої зустрічі, серед пунктів якого, безумовно, будуть питання обміну полоненими та припинення вогню на Донбасі".

Однак, за результатами зустрічі у Берліні глава МЗС розповів, що це питання не порушувалося. Вочевидь, Росія навмисно приберігає цю тему для обговорення вже на найвищому рівні.

Чималі сподівання на переговори радників покладали і в Берліні. Напередодні представниця німецького МЗС Марія Адебар висловила надію, що "буде досягнуто значного прогресу". Зацікавленість ФРН проявилася і в тому, що перед самими переговорами "четвірки" відбулася зустріч українського та німецького міністрів закордонних справ Вадима Пристайка і Хайка Мааса.

І Франція, і Німеччина хочуть якнайшвидшого проведення зустрічі. Канцлер Ангела Меркель раніше неодноразово наголошувала на необхідності переговорів на найвищому рівні. Досвідчена у переговорах із Путіном, від початку війни вона фактично виступала чи не найголовнішим зовнішнім медіатором між Україною і Росією. Зважаючи на те, що це остання каденція Меркель – канцлер завершить свою роботу вже у 2021 році, – вона хоче досягти значного прогресу у залагодженні конфлікту.

Переговори глав МЗС України та Німеччини

Переговори глав МЗС України та Німеччини

Twitter Андрія Мельника

Для президента Франції прогрес у врегулюванні означатиме посилення його впливу на європейському напрямку й усередині держави.

Крім того, для обох держав Росія є важливим економічним партнером, а накладені на неї санкції за окупацію Донбасу і Криму унеможливлюють широку співпрацю з Заходом.

Спроби реанімувати зустрічі "четвірки"

Востаннє зустріч на рівні лідерів "нормандської четвірки" відбулася три роки тому – 19 жовтня 2016 року. Відтоді щороку відбувалися зустрічі міністрів закордонних справ, які так і не завершилися проведенням самітів на найвищому рівні. Передусім – через позицію Росії. Кремль постійно наполягав на проведенні виборів на території ОРДЛО та наданні "особливого" статусу Донбасу через ухвалення змін до Конституції. Фактично це призвело б до легалізації маріонеткових режимів українською владою, тому у Києві цю ідею рішуче відкидали.

Передостання зустріч у "нормандському форматі" на рівні радників відбулася 2 липня: міністри закордонних справ тоді домовилися про "хлібне перемир'я" на Донбасі й обмін полоненими у можливих форматах 10 на 10 або 15 на 15. На зустрічі 2 вересня сторони обговорювали прогрес у реалізації цих домовленостей. На відміну від підтримуваних Росією терористів, які вже за кілька днів порушили перемир'я, українські військові всі ці два місяці утримувалися від вогню у відповідь і лише зрідка застосовували піхотну зброю.

Показовим було й рішення відпустити екіпаж російського танкера, який блокував українські військові кораблі у листопаді 2018 року. Схоже, що таке тактичне провокування спрямоване на те, аби змусити українську сторону порушити досягнуті домовленості, а потім використати це як один із козирів на переговорах на найвищому рівні.

Очевидно, що й затримка з обміном полоненими – це тактичний хід Росії, метою якого є торг і нав'язування своєї позиції, адже у Кремлі чудово розуміють, наскільки чутливим є це питання.

Чого очікувати від саміту?

Дата переговорів глав держав "нормандської четвірки" не встановлена. За даними OBOZREVATEL, Україна спільно з Німеччиною і Францією наполягає на якнайшвидшій зустрічі лідерів, та затримка лише через Кремль. "Вони висувають багато умов", – розповів наш співрозмовник.

Згодом це підтвердив представник президента Росії Дмитро Пєсков. "Ні, поки не визначена", – сказав він, відповідаючи на запитання, чи визначена дата зустрічі за результатами проведених у Берліні консультацій.

Більше відомо про місце потенційної зустрічі – це Париж. Президент Еммануель Макрон раніше заявляв, що Франція готова прийняти зустріч на найвищому рівні. Ніхто не проти.

Про розширення формату за рахунок участі США наразі більше не йтиметься, адже така пропозиція не має підтримки серед інших учасників, зокрема Росії. Хоча радник Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон заявляв під час свого візиту до Києва, що в разі згоди сторін Вашингтон готовий долучитися до формату.

І хоча майбутня зустріч лідерів держав Німеччини, Франції, України та Росії може надати імпульс у вирішенні конфлікту на Донбасі, стиль поведінки Кремля дає підстави очікувати на нові пастки від російського президента. В останню мить той може висунути умови, які будуть вкрай неприйнятними для України, зруйнувавши тим самим увесь конструктив переговорів.

Президент України Володимир Зеленський нині демонструє іншу риторику, ніж його попередник Петро Порошенко. Однак чинному главі державі необхідно чітко визначити й притримуватися "червоних ліній", перехід за які не шкодитиме національному інтересу і його дії сприйматимуться суспільством.

Джерело: www.obozrevatel.com

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Під час зустрічі сторони обговорили програму підтримки Фондом порядку денного реформ в Україні.
Верховна Рада обрала народного депутата від фракції "Слуга народу" Микиту Потураєва головою постійної української делегації в Парл...
Мешканці Закарпаття, гості, туристи, а також водії, які транзитом перетинають наш край, часто скаржаться на якість дорожнього покр...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS