ЛЮДИ ПОШКОДИЛИ 70% ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ПЛАНЕТІ ЗАГРОЖУЮТЬ ГОЛОД ТА ПОГОДНІ АНОМАЛІЇ. ГОЛОВНЕ З КЛІМАТИЧНОГО ЗВІТУ ООН

202009082019Новий звіт ООН попереджає про катастрофічні наслідки змін клімату, однак пропонує й шляхи вирішення проблеми.

Земельні та водні ресурси планети використовуються з безпрецедентною швидкістю. Це не лише пришвидшує кліматичні зміни, а й може призвести до недоїдання у різних куточках світу.

Про це йдеться у доповіді Міжурядової панелі з питань зміни клімату ООН Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), оприлюдненій у четвер, 8 серпня. 

Праця, підготовлена більш ніж 100 експертами з 52 країн, попереджає, що людству потрібно змінити спосіб, у який воно використовує землю та виробляє їжу, щоб запобігти кліматичним змінам та харчовому дефіциту.

Нагальні загрози
У грандіозній доповіді, представленій ООН, йдеться про те, що вже зараз люди використовують 70% поверхні планети, що не вкрита льодом.

Вони виснажують природні ресурси планети хімічними добривами, вирубкою лісів та веденням сільського господарства. 

"Коли земля виснажена, це зменшує здатність ґрунту поглинати карбон (вуглець), що посилює кліматичні зміни. Натомість останні посилюють деградацію земель. Сьогодні 500 мільйонів людей мешкає у ділянках, де спостерігається опустелення", – наголошує Валері Массон-Дельмотт, співочільниця IPCC.

У звіті зазначається, що якщо викиди парникових газів продовжуватимуть зростати, це підвищить ризик харчових криз – особливо у тропічних та субтропічних регіонах. Температури, що постійно зростають, також знизять поживну цінність зернових та напряму вплинуть на обсяги врожаїв цих культур. 

Так, як зазначає одна з авторів дослідження Сінтія Розенцвейг, кліматолог Інституту космічних досліджень Годдарда NASA, аномальні погодні умови вже вплинули на харчову індустрію.

Цієї весни потужні паводки призвели до того, що на середньому заході США пізно посадили кукурудзу та сою – через що урожай, ймовірно, зменшиться. У Таїланді та Індонезії засуха понівечила рисові поля, а у Індії – випалила плантації цукрової тростини та олійних культур. 

Автори праці прогнозують, що якщо тенденція триватиме, до 2050-го злакові можуть подорожчати на 29%, а виробництво зернових і соєвих бобів – знизитися на 80%.

Наразі 821 мільйон осіб страждає на недоїдання. Погане використання земельних ресурсів та ігнорування проблеми кліматичних змін погіршить проблему. Брак їжі найбільше вдарить по бідних країнах та призведе до збільшення потоків міграції. 

Як клімат впливає на сільське господарство (і навпаки)
У звіті зазначаєть, шо у той час як кліматичні зміни впливають на сільське господарство, сільське господарство також значною мірою пришвидшує кліматичні зміни.Так, наприклад, діяльність на кшталт осушення боліт – до якої вдаються у Індонезії та Малазії для того, щоб створити олійні плантації – є надзвичайно згубною для довкілля.

Під час цього процесу від 530 до 694 мільярдів тонн вуглекислого газу, що зберігаються усередині болота, потрапляють у атмосферу.За розрахунками, осушення одного гектара болота рівноцінне за викидами вуглекислого газу спалюванню 6000 галонів бензину.

І ця шкода має тривалий ефект. За словами Тіма Сорчінгера з World Resources Institute, 5 гігатонн вуглекислого газу, що щорічно надходять до атмосфери унаслідок використання земельних ресурсів, одна – це викиди з торфовищ, що вже осушено.Для порівняння, торік унаслідок спалювання корисних копалин в атмосферу потрапило близько 37 гігатонн вуглекислого газу.

Шкідливим для клімату також є виробництво м'яса та молочних продуктів. Справа у тому, що унаслідок розведення худоби у атмосферу потрапляє велика кількість метану – ще одного потужного парникового газу, що пришвидшує кліматичні змін. Спорудження усе більшої кількості скотарських угідь також призводить до збільшення обсягів вирубки лісів.

Врятувати планету
Проте виправити ситуацію ще не пізно. Щоб це зробити, потрібно запровадити зміни у тому, як їжа виробляється та розповсюджується, включно з більш розумним використанням ґрунту, диверсифікацією культур та впровадження меншої кількості обмежень на торгівлю.

Змін потребує й поведінка самих користувачів – адже чверть їжі наразі витрачається марно. Так, відповідно до даних організації the Waste and Resources Action Programme (WRAP), якщо б усі харчові відходи можна було розмістити на території однією держави, площа останньої була б третьої за величиною після Китаю та США.

"Той факт, що більше мільярда тонн їжі ніколи не споживається, а кожна дев'ята людина лягає спати голодною – це травестія", – зазначає Клер Кнеллер, керівниця відділу харчування WRAP.

Звіт IPCC наголошує, що щоб попередити кліматичні зміни, потрібно також споживати менше м'яса та більше – овочів. Це допоможе вже до 2050 року звільнити мільйони кілометрів квадратних землі та суттєво зменшить обсяг викидів вуглекислого газу. 

Примітно однак, що дві нагальні проблеми – продовольчу та кліматичну – не так просто вирішити одночасно. Адже технології, за допомогою яких можна це зробити, нерідко суперечать одна одній.

До прикладу, вироблення біонергії – на кшталт вирощування кукурудзи для створення етанолу – може призвести до появи нових пустель та деградації земель. А висаджування великої кількості дерев здатне посунути зернові поля та скотарські угіддя на менш продуктивну землю, хоч це і призведе до збільшення поглинання вуглекислого газу з атмосфери приблизно на одну гігатонну. 

Джерело: tsn.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

6 грудня 2019 року, Преосвященніший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Пра...
Як Верховний Суд вирішує питання відліку строку на апеляційне оскарження.
5 грудня відзначається Міжнародний день волонтерів – людей, які добровільно займаються безкорисною суспільно важливою діяльн...
Усі новини...

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS