Сторінками доречної поезії

poklladКОНТЕКСТ

Обклавши рафінованими тропами
Душі ще не розкопану породу,
Ти хочеш говорити із Європою…
А хто ж бо говоритиме з народом?
Своїм. Отим заблудлим і одуреним,
Скаблученим нещастями й режимами….
О так, йому ще знатися з культурою,-
Але ж не раз він мусив просто ВИЖИТИ!
Віки він право боронив – лишитися
Самим собою на землі прапрадідів:
Не потуречитись, не спольщитись,
не злитися….
Якої ж крові на оту розсадоньку!
А ти тепер ізнов йому – «неграмотний»,
І на чужі сонця спогорда вкажеш.
Ти придивись,як серце в нього зранено,
Як б’ється брунька під нальотом сажі.
Зігрій її руками незрадливими
І свічку запали- хай чує корінь,
Що небо ще не відбуяло зливами,-
Хай корінь прокидається й говорить.
Європа – добре. Будем, будем вчитися,
Тягнутися,любити,шанувати, -
Це в нас ізмалку…
Та свою ж світ личеньку
Догляне хто, як научала мати.
хто вимете,побілить…
й не музейними –
Живими рушниками стіни вкрасить?
Мовчить земля,оглушена єлеями,
Мовчить-чекає на свого Тараса.

 

Наталка Поклад
1991 рік

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Як зазначено на офіційному сайті мерії, громадські слухання з реалізації проекту «Реконструкція пл. Театральної та пл. Євген...
Стали відомими подробиці справи з позбавленням громадянства України одного з ієрархів Української православної церкви (Московськог...
14 лютого о 05:30 до Служби порятунку "101" повідомили про пожежу в житловому будинку, що на вул. Петефі в с. Оклі Гедь Виногр...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS