Сторінками доречної поезії

poklladКОНТЕКСТ

Обклавши рафінованими тропами
Душі ще не розкопану породу,
Ти хочеш говорити із Європою…
А хто ж бо говоритиме з народом?
Своїм. Отим заблудлим і одуреним,
Скаблученим нещастями й режимами….
О так, йому ще знатися з культурою,-
Але ж не раз він мусив просто ВИЖИТИ!
Віки він право боронив – лишитися
Самим собою на землі прапрадідів:
Не потуречитись, не спольщитись,
не злитися….
Якої ж крові на оту розсадоньку!
А ти тепер ізнов йому – «неграмотний»,
І на чужі сонця спогорда вкажеш.
Ти придивись,як серце в нього зранено,
Як б’ється брунька під нальотом сажі.
Зігрій її руками незрадливими
І свічку запали- хай чує корінь,
Що небо ще не відбуяло зливами,-
Хай корінь прокидається й говорить.
Європа – добре. Будем, будем вчитися,
Тягнутися,любити,шанувати, -
Це в нас ізмалку…
Та свою ж світ личеньку
Догляне хто, як научала мати.
хто вимете,побілить…
й не музейними –
Живими рушниками стіни вкрасить?
Мовчить земля,оглушена єлеями,
Мовчить-чекає на свого Тараса.

 

Наталка Поклад
1991 рік

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Вселенський патріарх Варфоломій привітав Епіфанія з обранням предстоятелем помісної Української православної церкви.
На передовій від кулі снайпера загинув український військовий, ще одного бійця поранено.
Щороку, з метою запобігання незаконному вирубуванню шпилькових насаджень в передноворічний період, проводиться операція "Новорічна...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS