А Ви спали з жінками?

Andrіj Lyubka Spati z zhіnkamiА чи доводилося Вам спати з жінками? Виглядає доволі таки провокативно, інтимно та занадто особисто. Медаль має дві сторони, а у випадку Андрія Любки це книга, назва якої «Спати з жінками» звучить неоднозначно. Андрій Любка – український поет, есеїст та перекладач. Ознайомитися з його творчістю мене дещо змусили. «Затягли», так би мовити, на презентацію книги друзі, запевнили, що я не пошкодую.

 

Перше враження доволі таки позитивне. Молода людина, яка обожнює літературу та має гарно поставлений голос, що до речі, дуже важливо. В Інтернеті віршів Любки взагалі не сприймала, а от декламування вголос то вже геть інша справа. Опісля віршів письменник зачитав декілька есе. Так, я зацікавилася. Неочікувано для себе вирішила й собі придбати збірку, аби прочитати все від першої до останньої сторінки.

 

Вдома оглядаю палітурку: на обложці фото самого Андрія Любки, та назва, яка написана червоною помадою. Дизайн найпростіший та дещо відштовхуючий як на мене, але ж головне не обгортка цукерки, а її начинка.

 

Недарма есеїст обрав саме таку назву. «Спати з жінками» є улюбленим віршем Андрія Любки, який написав американський поет Кеннет Кок. Також, це назва есе, якому випала нагода містити в собі останні друковані рядки збірки. В ньому Любка розповідає про спання з жінками в буквальному сенсі й справді засинати з жінками в одному будинку, кімнаті чи вагоні: «На трьох полицях (чудова совєтська назва для місця сну, чи не так?) спали жінки, на правій горішній – моє місце. Захмелілий чи то від львівського хмелю, чи то від поетичної ситуації, я романтично пробурмотів: «Спати з жінками»…

 

Книга містить в собі п’ятдесят невеличких історій, та є, як зазначає сам Любка, не провокаційною, адже там відсутні лайливі слова та еротичні сцени. Це й справді збірка розповідей про людей, подорожі, улюблені місця та Україну.

 

Кожне есе я втягувала в себе як губка. Обов’язково підкреслювала цитати, аби не забути чого мене навчила книга. Тематика – найрізноманітніша та географічно необмежена: від Виноградова до Відня. Одразу помітила, що  історії змушують змінювати вираз мого обличчя, викликають то посмішку, сум, здивування чи суперечливість. Дуже вдало на мою думку, адже різноманітні емоції від книги викликають безпосередньо інтерес до неї. Оскільки книга не є поєднана одним сюжетом, тому то читач знову й знову потрапляє в геть іншу ситуацію.

 

Часто боліли очі, тому відкладала «Спати з жінками» на підвіконник, де красуються мої улюблені книжки. А збірка так і манила до себе, мовляв, мені занадто мало її, а їй замало мене. Неначе давній друг, якого можна носити в сумці та читати на парах. На сторінках я знаходила себе.

 

«Спати з жінками»  - це розповіді, які навчають. Тобто тут можна знайти не тільки життєвий досвід, а й отримати знання про Фрідріха Ніцше чи історію Балкан, до прикладу. Андрій Любка видав збірку не тільки про себе, а й про всіх та абсолютно про все. Книга пронизана думками есеїста та покликана задуматися над тим, чого раніше навіть не приходило в голову: «У Вівальді, в його «Порах року» немає народження й смерті, є життя, але його рамок – народження й смерті – немає. Н-е-м-а-є. Я ладен був посивіти, коли зрозумів це».

 

Наприкінці хочеться відзначити, що збірка історій «Спати з жінками» варта того, аби носити її з собою та хоча б ненадовго огортатися в чужу творчість. А чужа творчість надихає.

 

Анжела МАКОГІН, студентка відділення журналістики УжНУ

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Під час зустрічі сторони обговорили програму підтримки Фондом порядку денного реформ в Україні.
Верховна Рада обрала народного депутата від фракції "Слуга народу" Микиту Потураєва головою постійної української делегації в Парл...
Мешканці Закарпаття, гості, туристи, а також водії, які транзитом перетинають наш край, часто скаржаться на якість дорожнього покр...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS