Ми підемо з тобою, дитино, до моря, в дикі краї...

Song of the Sea«Пісня моря» знята силами кінематографістів відразу декількох європейських країн (Ірландія, Бельгія, Данія, Люксембург та Франція) під проводом британця Тома Мура,  стала своєрідною сенсацією. Мультфільм з рекордним для Європи бюджетом 5,5 млн. євро, зумів заробити в Америці, де прихильно ставляться тільки до своїх мультиплікаційних стрічок, майже вісімсот тисяч доларів! «Пісня моря» якимось чином примудрилася навіть потрапити в шорт-лист «Оскара», ставши на один щабель з монстрами національного американського прокату «Місто героїв», «Як приручити дракона 2» і «Сімейка монстрів», ставши єдиним європейським, до того ж ще і повністю намальованим мультфільмом в цьому списку.

 

Сюжет мультфільму дуже тісно переплетений з давньою кельтською міфологією. Мама маленького Бена часто співала йому чарівні пісні про народ селкі – людей, перетворених за свої гріхи в тюленів. Після народження сестрички Бена Сірши, його мама безслідно зникає і він розуміє, що глухоніма Сірша – остання з роду Селкі. Разом з сестричкою, Бена чекає занурення в каскад запаморочливих пригод за участю братів Сірші – селкі, духів, злісної совиної відьми та іншої казкової нечисті...

 

Порівнюючи «Пісню моря» з його конкурентами по «Оскару» – розумієш, що у авторського творіння Тома Мура, з його мальованими, дещо незграбними героями, позбавленими всілякої комп'ютерної ретуші, не було шансів у порівнянні з багатомільйонними студійними блокбастерами, багатими на 3D та інші спецефекти. Проте щодо самої історії про братерську любов, кожен кадр якої буквально пронизаний чарами і безмірною повагою до рідної міфології, щодо людяності і «жвавості» мультфільму –  «Пісня моря» дає фору суперникам. Потрібно віддати належне Тому Муру, одного разу вже номінованому на «Оскар» за «Таємницю Келлс», який продовжує дотримуватися обраного курсу і не розкидується своїм даром художника, забруднюючи його надмірними спецефектами щоб догодити занадто вибагливим глядачам і продюсерам. Сподіваюся, що коли-небудь кіноакадеміки зрозуміють, що комп'ютерна анімація, які б можливості вона не надавала, істотно програє класичній намальованій в плані теплоти і справжності  персонажів. І ось тоді творіння Тома Мура, нарешті, оцінять по справедливісті...

 

Вікторія Вольф, студентка відділення журналістики

Фото з інтернету

В Ужгороді триває виставка «Мистецтво поруч» VOTO 2015

IMG 35196 серпня  «Галерея Ілько» разом з «VOTOart-cafe» організували виставку образотворчого мистецтва під назвою «Мистецтво поруч», яка триватиме до 14 вересня.

 

У  проекті участь приймають знані та молоді  художники із Закарпаття та Львова: Борис Кузьма, Володимир Павлишин, Людмила Корж-Радько, Руслан Тремба, Емма Тремба, Надія Дідик, Едуард  Приходько, Наталія Кікоть, Станіслав Туріна, Тарас Данилич, Юрій Дикун, Ярослав Борецький, Наталія Борецька-Грабар, Олександр Войтович, Олена Кондратюк, Іван Дідик, Іванка Войтович та Лідія Астахова. На гостей заходу чекає також творчість видатного закарпатського митця – Гаврила Глюка.

 

На виставці представлено понад сотню робіт, які об’єднані різними стилями, жанрами, темами та технікою. Зате всі картини містять в собі майстерність виконання та мистецьку красу. Відвідувачі галереї мають гарну нагоду порозглядати намальовані квіти, оригінальні міста, незвичних жінок, коней і т.д під лаунж музику, яка гармонійно поєднується з атмосферою галереї, та виставкою загалом.

 

Паралельно з виставкою триває новий проект Руслана Тремби «Бути пристунім» (за підтримки «VOTOart-cafe»), робота якого одразу впадає в очі, котра має допомогти задуматися над тим, що ми постійно присутні на акті творчості.

 

Своїми враженнями та емоціями від походу до галереї ділиться Тетяна Кропивницька: «Виставка мені напрочуд сподобалася, адже автори полотен вдало передали ідею, яку втілили на картинах, а це на мою думку – головне завдання митця».

 

Усі бажаючі мають змогу придбати мистецькі вироби художників.

 

Анжела МАКОГІН, студентка відділення журналістики УжНУ

Фото Анжела Макогін

 

IMG 3501

 

IMG 3507

 

IMG 3510

 

IMG 3513

 

IMG 3516

 

IMG 3521

Мистецька династія з Іршавщини представила спільний доробок в Ужгороді

5v20 серпня в залі Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту відкрили виставку робіт авторів, об'єднаних не тільки мистецьким зацікавленням, але й кровними зв'язками. Йдеться про родину Ісак-Дурда з с.Приборжавське, яка за кількістю талантів є таким собі творчим феноменом Закарпаття.

 

"Нас у сім'ї от уже двадцятеро митців, або ж –чотири покоління. – розповідає майстриня народної творчості Антоніна Ісак-Дурда, – Старійшина роду – мій батько, знаний різьбяр Іван Ісак. Цьогоріч йому виповнилося 80! Міркуючи про виставку, ми навіть не сподівалися, що зал нададуть саме напередодні головних державних свят. Для нас це дуже знаково, адже національні й народні цінності наша родина несе як по життю, так і крізь власну творчість. Сподіваємось, що в цьому переконається чимало відвідувачів виставки".

 

Цього разу експоновано роботи десятьох митців і це поки найповніше представлення мистецької родини. Як розповіла Антоніна Ісак-Дурда, по приїзді до музею трапився курйозний випадок: із підготовленої колекції робіт у залі вдалось розмістити лише половину, тож решту глядачеві зараз не представили. Загалом, каже майстриня, спільних робіт у родини назбиралося залів на п'ять. Уже й власний музей можна відкривати. Від цього рідне Приборжавське лише виграло б: по-перше, твори майстрів педставляють найрізноманітніші види мистецтва (живопис і графіка, кераміка й лялькарство, різьба по дереву й металу, іконопис та ін.), а по-друге – в творчості багатьох авторів переважає саме колорит рідного села.

 

Щиро захоплюється приборжавською орнаментикою і сама Антоніна Ісак-Дурда. "Для неї характерна різнобарвність і розмаїта геометричність. До того ж, елементи нашого орнаменту мають дуже цікаві "пташині" назви: перо, хвіст, завихвіст, дзьобик, вічко", - каже майстиня і втілює народні традиції як у вишивці, так і в кераміці, а також - популяризує як викладач місцевої школи мистецтв.

 

Присутніх членів творчої родини вітали з новими звершеннями представники культури краю, колеги та друзі. Родоначальнику ж мистецької династії Івану Ісаку, котрий не відкривав експозицію за станом здоров'я, передали подячну грамоту обласної ради за вагомий внесок у розвиток мистецтва Закарпаття.

 

Виставка триватиме до 1 вересня.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

 

Мавка

narysЗа брудними вікнами електрички важко щось розгледіти. Та все ж, коли на сусідніх коліях зустрічаються електрички, завжди намагаєшся роздивитися пасажирів за двома стеклами. Швидкість не в змозі згасити цікавості. У більшості випадків, коли трапляється зустріч двох пращурів залізних коней, як не вдивляйся – а обличчя «тих» пасажирів пролітають занадто швидко. Око може зачепитися тільки за якусь незначну рису і намалювати в уяві цілісний образ «тих» обличь важко.

 

Та минулого тижня мені пощастило – вдалося вихопити образ однієї з «тих». Коли наші електрички зустрілися на своєму залізному шляху – наша їхала повільно, а «їхня» починала гальмувати. Ліс за вікном, на який я дивилась доти, замінив залізний ЕР2Р. Спочатку промайнув перший вагон, потім – другий, аж ось у третьому вагоні я побачила «її». Темне волосся обрамляло обличчя 50-55-річної жінки. Блакитна блуза відповідала кольору її задумливого погляду. В натовпі вона, можливо, не привернула б моєї уваги, та тут, на землі залізних колій, які оточують чарівні ліси, що їх моя фантазія заселила казковими створіннями, – вона видавалась особливою. Перед тим як побачити «їхній» потяг я думала про про мавок, які повинні жити в такому чудовому темно-зеленому лісі. І незадовго  після цього побачила цю жінку, з її лагідним поглядом мами і бабусі, з задумливими й мудрими очима кольору неба чи кольору блузи, в якій вона була. Зараз важко сказати, але тоді її повсякденний одяг видався казковою блакитною сукнею, в якій ходять мавки, що охороняють лісові озера і турбуються про їх прозору чистоту.

 

Дивно скільки думок і зображень може промайнути в голові всього за кілька секунд… Я ніколи не бачила тої жінки раніше і, напевно, більше й не побачу. Але образ «тої» мавки, яка спокійнісінько їхала собі звичайним потягом, пов’язаним з її рідним лісом тільки маленькою дещицею свого маршруту я обов’язково запам’ятаю. І після такої зустрічі буду уважною не тільки до обличь «тих» пасажирів, а й до всього, що відкриватиметься за вікном. Можливо десь серед гілок старих дерев мені колись вдасться розгледіти мавку, не замасковану під «них».

 

Вікторія Вольф, студентка відділення журналістики

Талановита закарпатка

z1Про групу 5Аngels в Україні та світі почули не так давно. Вітчизняні меломани дізналися про них з появою кліпу – LostLongWeekend, який увійшов до ТОП-10 найпопулярніших музичних робіт.

 

В українських глядачів викликає зацікавленість в першу чергу склад гурту, а точніше одна з його учасниць –  Ангеліна Шестак. Вона народилася в Ільниці, Іршавський район. В дитинстві переїхала разом з батьками до Чехії, але регулярно відвідувала батьківщину, приїжджаючи до своєї бабусі. З дитинства була талановитою, відвідувала балетну школу танців, добре співала У вісім років закарпатку запросили на кастинг 5Аngels і вона була обрана однією з учасниць групи.

 

На разі молодий колектив може похвалитися виступами на одній сцені з JamesArthur, JessieJ, RitaOraта багатьма іншими популярними виконавцями. На рахунку у герлс-бенду  також двомісячний тур по Англії, що допоміг дівчатам з’явитися на сторінках DailyMirror і здобути ще більшу кількість фанатів.

 

Вікторія Вольф, студентка відділення журналістики

Фото з інтернету

«BIG ART PICNIC»в Ужгороді!

zqWga3nBtSUЗакарпаття – це край, де найрізноманітніші ярмарки почувають себе як удома. Ужгород мав нагоду приймати талановитих майстрів з рукоділля, які з’їхалися з усієї України на «BIGARTPICNIC» протягом 14-16 серпня в РОТАРІ парк.

 

Великий арт пікнік організував комітет "ПЛАНЕТИ HANDMADE" – одна з найбільших  виставкових компаній в Україні , мета якої проведення ярмарок рукоділля та хобі по всіх куточках країни. В Ужгороді такий захід проводився вперше.

 

Вироби на ярмарці цікавили більше дівчат та жінок, адже полиці красувалися різноманітними прикрасами, ляльками, коробочками і т. д. В рамках заходу кожен охочий міг навчатися мистецтву рукоділля особисто, відвідавши майстер-класи. Бажаючі навчалися плести еко-браслети, виготовляли вітальні листівки, текстильні сердечка, браслети-шамбали та навіть навчалися східним танцям..  Відвідувачі спостерігали  за бармен-шоу «Epic» та фаєр-шоу від театру вогню «Fire Life».

 

Також захід включав в себе вуличну їжу. Відвідувачі мали змогу смачно попоїсти та купити домашнього вина. Для маленьких ужгородців функціонувала дитяча зона та працювали аніматори.Не обійшлося й без концертної програми. Для закарпатців виступали Богдан Кешеля, гурти «Схід сонця» та «LIM» (м. Хмельницький).

 

Частину зібраних коштів на аукціоні буде перераховано до реабілітаційного центру «Дорога Життя».

 

Анжела МАКОГІН, студентка відділення журналістики УжНУ

(фотограф Ольга Брайляк)

 

7I31RcgshRg

 

b9Yl2zBVNMU 1

 

plJj1FMpKKE

 

vgVW6QWclnw

 

«Подорожуючі ляльки» — спільний культурний проект Закарпаття та Кошицького краю

1 11 1024x683В управлінні культури Закарпатської обласної державної адміністрації відбулася робоча зустріч партнерів міжнародного проекту «Подорожуючі ляльки», учасниками якого стануть прикордонні регіони України та Словаччини  (Закарпатська область та Кошицький самоврядний край). 

 

Зокрема, участь в обговоренні майбутньої співпраці взяли начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій  Глеба, заступник начальника управління культуриІван Канюка, директор Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослав Петій і представник Асоціації студентів-економістів Закарпаття Олеся Носенко, словацькі гості – завідувач відділу культури та туризму Кошицького уряду Яна Ковачова,представник Агенції підтримки регіонального розвитку Кошицького краю Йожеф Шулак і директор Кошицького театру ляльок Павол Грегорчак, повідомляють в управлінні культури Закарпатської ОДА.

 

Проект спрямований на покращення обміну інформацією і як наслідок – поглиблення добросусідських взаємин між прикордонними регіонами України та Словаччини.

 

Йдеться про представлення спільної культурної спадщини інноваційним методом, розрахованим, першочергово, на дітей. А саме: передбачено підготовку театральної постановки на основі 10 казок (по 5 від кожної сторони), що буде презентована двома мовами та по обидва боки кордону. В пріоритеті – казки, які знайомлять із місцевими пам’ятками та постатями, історією і легендами, адже так проект матиме не лише просвітницько-розважальний, але й туристичний успіх.

 

Окрім того, не менш важлива частина проекту – підготовка телевізійної версії спільного українсько-словацького творіння, що в подальшому буде презентована як на місцевих, так і на центральних телеканалах обох країн.

 

Проект реалізовуватиметься з 1 вересня 2015 року до 30 квітня 2017 року за часткового сприяння міжнародної програми прикордонної співпраці Норвезького фінансового механізму.

Скульптор і живописець Лаврант Бокотей представить персональну виставку в Ужгороді

sculpt"Мандрівник часу" – виставку під такою назвою 14 серпня в залі обласного художнього музею ім.Й.Бокшая презентує іменитий крайовий скульптор та художник-авангардист.

 

Народився Лаврант Бокотей у 1943-му році в с.Брід на Іршавщині. Потяг до творчості відчув досить пізно – у 18 років, однак вчасно, аби віддати перевагу художній освіті над медичною. Закінчив Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва. Працював художником-декоратором у Російському драматичному театрі в м. Мукачево та художником-оформлювачем у Криму. Тривалий час мешкав у Росії, де також стверджувався професійно та творчо. Нині мешкає в селищі Чинадієво (Мукачівщина).

 

Авторська творча манера Лавранта Бокотея формувалася під упливом імпресіонізму та сюрреалізму.

Роботами митця нині збагачені приватні колекції в Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії, Туреччині, Англії, Канаді, США.  

 

Управління культури Закарпатської ОДА

На Великоберезнянщині вже вп’яте запалає "Лемківська ватра"

afishaОдин із найяскравіших етнофестів Закарпаття 16 серпня відбудеться в с.Кострино (Великоберезнянський р-н).

 

"Лемківська ватра" – фестиваль, започаткований із метою надихати на дослідження, збереження та примноження лемківської культури усіх охочих, а головним чином – спадкоємців лемківського етносу. Останніх у краї близько 300 тисяч, запевняє голова Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Василь Мулеса. Більшість із них є лише носіями лемківської культури, проте чимала частина – свідомі й активні продовжувачі і популяризатори рідних традицій. "Лемки населяють Закарпаття від ріки Боржава до села Ужок, найпотужніші осередки – на Перечинщині, де розташована столиця крайових лемків – с.Зарічево, а також на Великоберезнянщині, де, власне, ми й організовуємо наше свято. – каже Василь Мулеса. – Кострино вибрали з кількох причин: по-перше, село справді мальовниче, по-друге – зручне для проведення подібних масових дійств та, що не менш важливо, нас підтримують місцеві підприємці. Помітно сприяє цьогорічному проведенню фесту і влада району й області. Тож сподіваємося, що свято пройде на високому рівні".

 

З огляду на досвід попередніх років, організатори розраховують на щонайменше 5 тисяч відвідувачів, серед яких, зокрема, очікують сусідів-лемків зі Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопілля, а також – гостів зі Словаччини, Польщі, Сербії, Росії.  

 

На відвідувачів чекає урочисте розгортання національного прапору, традиційне запалення ватри, а ще – насичена концертна програма за участі професійних і аматорських фольк-колективів, конкурси та спортивні змагання, виставки і ярмарки творів літератури, декоративного й ужиткового мистецтва лемків. 

 

Управління культури Закарпатської ОДА

Митець із Рахівщини Валерій Федурця відкрив ювілейну виставку в Ужгороді

aaaa2"Творець – природа, я ж просто відтинаю усе зайве", – скромно говорить про своє мистецьке обдарування Валерій Федурця. Однак роботи майстра коренепластики засвідчують протилежне: потрібно мати справді непересічне художнє бачення, аби в заплутаному, химерному коренесплетінні розгледіти, вгадати чи вигадати образ, сюжет, а вже тоді –взятися за його технічне довершення.

 

Як розповів автор, виконання однієї такої роботи займає близько тижня. Улюблений матеріал – вільха, адже її коріння якнайкраще відповідає всім вимогам різьбяра: м'яке, та не крихке, цілісне, без надто вираженої фактури дерева.

 

На експозицію, що розгорнулась в обласному музеї народної архітектури та побуту 10 серпня, автор привіз 20 виробів коренепластики, ще частина, що нині перебуває у приватних збірках як в Україні, так і за межами, присутня на фото. Роботи різні за складністю виконання та за змістом: від легких гумористичних до глибоких філософських творів.

 

Окрім того, представив Валерій Федурця і власні живописні спроби: зо 30 пейзажів, натюрмортів, портретів, абстрактних робіт.

 

Вітали художника з 50-річчям та персональною виставкою представники культури краю, побратими по пензлю та різцю (до слова, нещодавно митець вступив до Спілки професійних художників Закарпаття), а також колеги з обласного управління лісового господарства, де Валерій Федурця більше 20-ти років працює професійно і вдало поєднує роботу з творчістю.  

 

На відкриття виставки завітали і поважні гості з закордону. Зокрема, президент Міжнародної благодійної організації "Полум'я миру" Герта Маргарет Габсбург- Лотрінген вручила Валерію Федурці спеціальну відзнаку – бронзову медаль – за майстерне виконання дерев'яної частини пам'ятного знаку "Полум'я миру", що його напередодні урочисто відкрили в географічному центрі Європи – с.Ділове на Рахівщині.

 

Виставка триватиме до 21 серпня.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

us1

Популярні новини

9 грудня, Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальн...
Із 1 по 10 грудня на Закарпатті очікується холодна, волога і хмарна погода з опадами. Найскладніші умови – в гірській частин...
Продовжуються роботи з капітального ремонту тротуару на проспекті Свободи в Ужгороді – від повороту до обласної лікарні і до...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS