В гості до шанувальників! Облмуздрамтеатр гастролює Закарпаттям

afisha bogdan khmelnytskyi 300x30015 жовтня обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв успішно виступив у Берегові, а 21-22 жовтня показуватиме свої вистави на Рахівщині.

 

В середу, 21 жовтня, "шерегіївці" виступлять у м.Рахів: об 11.00 у Будинку культури вони представлять музичну казку "Мауглі", а о 13.30 та 18.00 – історичну драму "Богдан Хмельницький".

 

У четвер, 22 жовтня, театр завітає до Великого Бичкова, де о 10.00 у Будинку культури покажуть "Мауглі", о 12.30 – виставу "Богдан Хмельницький".

 

А вже 3 листопада заплановані гастролі муздрамтеатру в м.Перечин.

Андрій Любка презентував новий роман

IMG 9619В Ужгороді закарпатський письменник презентував  черговий роман «Карбід». Зала Ужгородської обласної бібліотеки зібрала чимало прихильників автора та поціновувачів літератури як молоді, так і дорослих.

 

Авантюрний роман про стереотипні уявлення, кордони та сто способів контрабанди вийшов напередодні Дня Незалежності у видавництві «Книги ХХІ століття» й вже був презентований у Празі, Виноградові, Чернівцях, Івано-Франківську, Дрогобичі та Львові.

 

«Події пригодницького роману «Карбід» розгортаються впродовж паркого й тривожного літа 2015 року, коли у вигаданому містечку Ведмедів група ентузіастів вирішує збудувати Фонтан Єдності з Європою. Навіщо їм фонтан, чому за ними в’язниця плаче і за скільки в Україні можна придбати людську нирку ‒ про все це автор пише з гумором і добірним песимізмом. У цій книжці є сливовиця, рибалки, гробар, сімнадцять розділів, спокуслива й хтива жінка, кілька вбивць, корумпований мер, геніальна ідея, Тиса і безнадія. Натомість у ній немає шенгенських віз, відповідей на всі запитання, кулінарних рецептів і порад як розбагатіти. Для найширшого кола читачів», – ідеться в анотації.

 

Розпочав Андрій Любка презентацію з короткого вступу про період написання книги: «Писав роман впродовж 2014-го та початку 2015 року, паралельно збирав матеріал для образів героїв серед закарпатців. Події в книзі відбуваються у 2015 році».

 

Опісля вступного слова  автор вдався до жвавого читання уривків із роману, аргументуючи це тим, аби всі присутні у залі могли краще уявити собі героїв роману, місто, в якому вони живуть, та атмосферу.

 

Автор називає свій роман «пограничним», бо його сюжет можна адаптувати до будь-якого прикордонного міста. «На презентації у Виноградові чимало присутніх вирішили, що прототипом міста, описаного в романі, став Виноградів. Але це не так. Якби я хотів написати про Виноградово, то не вигадував би інших назв», – зазначив під час презентації Андрій.

 

Книга описує реалії, в яких ми живемо. «Це не роман про контрабанду, а  про трагедію ідеаліста, мрії і прагнення якого розбилися об сувору реальність.Мукачівські події послугували здебільшого непоганою рекламою для роману. Після тих усіх липневих перепетій, книга вже була у верстці, тому однозначно вони не могли стати для написання роману головною ідеєю. Я прочитав усі біографії «правосекторівців», які були причетні до перестрілки, і був шокований, що один із них є прототипом одного з героїв у моєму романі», – каже автор.

 

Герої роману Любки не мають прототипів у житті, автор створював образи, беручи матеріал із кожного по трохи. А щодо опису схем контрабанди і всього процесу, описаного в книзі, то тут автор зізнався, що він виріс у Виноградові й більшість його сусідів займалися контрабандою, тому отримати інформацію про їхню діяльність та всі розроблені схеми було не так уже й важко.

 

Після презентації автор підписав чимало книг з власним автографом і не відмовив нікому. Авантюрний роман було розкуплено читачами з шаленою швидкість, що може свідчити тільки про одне − автор дійсно має широке коло читацької аудиторії.

 

Днями також вийшла післямова до книги, в якій частково викриваються загадки, які автор залишив для читачів. Андрій Любка намагався стилізувати твір під ХVІІІ століття, аби витримати полеміку з класичними творами, зокрема «Кандідою» Вольтера.

 

Ярміла ГАРМАСІЙ

"Візитівками" українського пісенного фольклору хор "Cantus" привітав американських гостей в Ужгороді

1qqqw0На Закарпаття завітала делегація з міста Корваліс (Орегон, США), яке має тривалу історію дружніх та партнерських взаємин з Ужгородом – ще з початку 90-их. Зокрема, в 1997-му році було створено Асоціацію громадян міст-побратимів із метою забезпечення підтримки культурних, соціальних, медичних та інших професійних зв’язків між двома містами. За відповідними напрямками впродовж усього часу  реалізовано чимало знакових проектів.

 

Поряд із робочими питаннями, запланованими в рамках нинішнього візиту, американські гості не змогли відмовити собі в задоволенні зустрітися з давнім другом – академічним камерним хором "Cantus" та вчергове насолодитися творчістю колективу.

 

З американськими побратимами закарпатські артисти знайомі більше 10-ти років, а саме – в 2005-му учасники колективу побували у 8-ми західних тихоокеанських містах США, де провели зо 10 майстер-класів та відбули 14 концертів, із них 4 – власне у місті Корваліс. Гастролі справили незабутні враження як на самих хористів, так і на їхніх слухачів, про що з неабияким теплом згадували сьогодні.

 

Для гостей у виконанні хору прозвучали відомі українські народні пісні та вибрані зразки закарпатського фольклору. Серед останніх – твори в обробці українського композитора та хорового диригента, керівника низки музичних колективів (серед яких і Закарпатський народний хор) Михайла Кречка. До слова, на честь 90-річчя від дня народження знаного музиканта, хор "Cantus" підготував концертну програму, яку представить шанувальникам уже 30 вересня о 18.00 в обласному художньому музеї ім.Й.Бокшая.

 

Також, окрім музичного привітання, артисти та гості поділились творчими задумами щодо спільних проектів у майбутньому.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

До Ужгорода їде академічний симфонічний оркестр із Луганщини

2asd26 вересня в залі Закарпатської обласної філармонії виступить добре знаний в Україні та далеко за межами академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії. Цьогоріч колективу виповнюється 70 років. За багаторічне існування з оркестром пов'язала своє ім'я плеяда високопрофесійних музикантів, а репертуарний список оркестру прикрасило чимало оригінальних та складних симфонічних творів авторства як світових класиків, так і сучасників, зокрема, вітчизняних композиторів.

 

Більше 10-ти років керує оркестром австрійський композитор і диригент Курт Шмід. До Луганська професор уперше приїздить у 2002-му як учасник культурної програми, ініційованої радником посольства Австрії в Україні, певний час співпрацює з оркестрами кількох областей, та саме з луганським колективом знаходить повне творче порозуміння і музикантові пропонують очолити оркестр.  

 

За словами Курта Шміда, котрий народився у сім'ї музикантів і зростав у потужній мистецькій атмосфері рідного Відня, красу класичної музики для нього відкрив Петро Чайковський. Відтак, музикант захопився творчістю російських композиторів та українських митців – серед улюблених Семен Гулак-Артемовский, Микола Лисенко. Відповідно конструює художній керівник і репертуар свого колективу, грунтуючи його на золотих надбаннях класичної музики. Заразом – звертається до творчості сучасних авторів – як іменитих, так і обдарованої молоді, чиї твори з легкої руки майстра здобувають численних шанувальників серед найвибагливішихслухачів. До слова, в доробку самого Курта Шміда понад 400 композицій.  

 

Під керівництвом австрійського диригента в 2006-му оркестрові присвоюють звання "академічного". За останні ж роки колектив виступив на престижних сценах Австрії, Іспанії, Італії, Франції, записав близько 20-ти компакт-дисків із творами класичної музики.

 

Окремої уваги варта педагогічна діяльність Курта Шміда, котрий викладав у багатьох країнах, а з 2003-го і в Інституті культури і мистецтв Луганського національного университету ім.Т.Шевченка та отримав звання почесного професора цього вишу.

 

Втім, натхненна і самовіддана праця митця в Україні могла несподівано припинитись торік, коли через бурхливі події Курт Шмід був вимушений покинути Луганськ. Але вже цьогоріч, навесні, звістка про те, що указом на той час керівника Луганщини Геннадія Москаля обласну філармонію переносять із окупованого Луганська до Сєвєродонецька –просто ощасливила музиканта і він охоче погодився повернутись та продовжити співпрацю з улюбленим колективом.

 

До Ужгорода в святкові для міста дні академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії на чолі з відомим диригентом завітає на запрошення голови Закарпатської ОДА.

 

Початок концерту о 17.00. Вхід вільний.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

81-річний Іван Скунць з трембітою не розлучається й сьогодні

1b1b7130a892c09e2e8ee15d01f02b31d5fa70cbІвану Миколайовичу Скунцю з Міжгір’я 81 рік, понад 50 із яких не розлучається з національним  музичним інструментом - трембітою. На Міжгірщині людей, які майстерно володіють цим доволі непростим  музичним інструментом, можна порахувати на пальцях. Цьогоріч про відновлення фестивалю «На Синевир трембіти кличуть» сповістила мелодія трембіти, у виконанні віртуоза цієї  справи Івана Скунця. Його участь у святі  і відданість  улюбленій справі були відзначені  щирою  вдячністю і Почесною грамотою голови обласної державної адміністрації Геннадія Москаля, за ініціативи якого  відроджено започаткований ним фестиваль на Міжгірщині.

 

У 2001 році, коли вперше покликали трембіти на Синевир,  мали честь відкривати народне дійство трембітарі з Міжгір’я Іван Скунць та  Репинного Федір Тараховинич. Тандем цих двох неперевершених маестро півстоліття звеселяв жителів Верховини, туристів та гостей нашого мальовничого краю. 

 

Поділитися  секретами майстерності ми попросили трембітаря Івана Скунця.

 

- Іване Миколайовичу, коли вперше взяли в руки сопілку і як пізнали  трембіту?

- Правду кажучи, мелодії сопілки припали до душі з самого дитинства. А навчив мене розуміти спів цього  мелодійного  інструменту мій батько. Вперше змайстрував власноруч  сопілку  ще зовсім хлопчиком, випасаючи худобу на пасовищах. З того часу й не розлучаюся з нею. Вдосконалив свою майстерність грою на  більш складному інструменті - трембіті. Сопілка і трембіта - основні атрибути  вівчаря на полонинах. Про це мені в дитинстві розповідав мій батько. Згодом, ставши чабаном,  я й сам пересвідчився в цьому.  Голос трембіти  колись був єдиним  засобом зв’язку  вівчарів з селом. Ним сповіщали про небезпеку, передавали сигнали з однієї гори на іншу.  Нею повідомляли про народження дитини, весілля і смерть. Таким чином звук трембіти супроводжував людину від народження до смерті. Пригадую розповідь, яку почув від старших ватагів, коли опришки на полонині пов’язали чабана і уникнути небезпеки допомогла йому трембіта. Він попросив насильників звільнити йому одну руку і подати  палицю, яка насправді була трембітою. Рівною тональністю звуків,  які під силу зрозуміти не кожному,  чабан повідомив про своє ув’язнення. Шкода, але сьогодні цей спосіб передачі інформації втрачено. Його замінили мобільні телефони  та соціальні мережі. Як бачимо, з приходом цивілізації цей інструмент втрачає своє побутове значення і здебільшого служить мистецтву. 

 

- Крім полонин, де ще виводили мелодії на сопілці та трембіті?

- Значну частину  свого життя пропрацював на деревообробному заводі Міжгірського лісокомбінату. За радянських часів художня самодіяльність цього підприємства славилася не лише на теренах Міжгірщини, а й далеко за її межами. Саме тут я й здобув високого визнання та вдосконалив гру на трембіті, бо жодне свято на Верховині не обходилося без сурм  цього традиційного інструменту. Був учасником різних творчих фестивалів обласного та республіканського рівнів, представляв область на сценах Чехословацької Республіки, Угорщини, Румунії... Численні відзнаки, нагороди, світлини - незабутня згадка про ті роки. 

 

- Іване Миколайовичу,  вміння володіти цим унікальним інструментом вам передав батько. Кому в спадок залишиться ваша трембіта?

-  Навіть не знаю, що й сказати. Завжди мріяв, що моїм послідовником стане син Іван, з яким мешкаємо під одною стріхою. Та не судилося. Каже, що це не для нього. Голос трембіти наче  серцем й сприймає, але  не вистачає терпіння для  оволодіння її азами.  Та й онуки люблять тільки милуватися мелодіями цього інструменту. Маю надію на правнука Юрка. Хоч ще й маленький, але хваткий до всього.  Навіть не хочеться й думати, що може прийти той час, коли замовкне на моїм обійсті  голос трембіти, з яким пов’язано все моє життя.

 

Радує, що в цьому році відновлено унікальне традиційне фольклорне свято «На Синевир трембіти кличуть», назва якого свідчить про те, що голос  трембіти ще довго лунатиме над Верховиною.

 

Марія Рубець, ЗІП "Міжгір'я"

В Ужгороді провели благодійний ярмарок

529036e img 1491Через несприятливу погоду програму ярмарку ідей та розваг «Фортеця» було скорочено. В Ужгородському замку відбулась тільки вечірня його частина.

 

Але це не завадило гуртам та танцюристам на повну віддатись справі.

 

Для відвідувачів виступили юні вокалісти, гурти "Lemko Bluegrass Band" та "Лаутарі». Танцями запалювала студія сучасного танцю "БЛІЦ». Неординарним завершенням вечору стала вистава для дорослих та дітей від театру ляльок "БАВКА" "Недотепа із Вертепа».

 

Протягом концерту всі охочі могли придбати зігріваючі напої, гроші від продажу яких підуть на допомогу медико-соціальному реабілітаційному центру "Дорога життя"

 

Денна програма, яка включатиме ярмарок, майстер-класи, ворк-шопи та інші цікавинки, відбудеться 26 вересня в мистецькому центрі «Галерея Ілько».

 

Джерело: Голос Карпат

Пинтя-фест. Фатьовий Фестиваль для всіх варятів

3004Цієї неділі 20 вересня 2015 року о 13:00 відбудеться заключний осінній фестиваль Закарпаття, який закриє фестивальний сезон в області.

 

Фестиваль відбудеться в Хустському районі в с. Велятино, на території лікувально-розважального комплексу «Теплі Води».

 

Програма фестивалю обіцяє бути дуже насиченою, зокрема організатори обіцяють виступи таких гуртів як «СКАЙ», «Село і Люди», «Гуцул Каліпсо», «Чаламада» та ін. Також у програмі фаєр-шоу, ярмарок, майстер-класи, народні забави «Гарбузові ігри» та благодійний збір коштів для пологового будинку у м.Хуст.

 

Фестиваль приурочений до відкриття пам’ятника Пинті Велета – засновнику  села Велятино. На фестивалі навіть відбудеться театральне дійство – відтворення місцевої легенди, про те як Велет стріляв з Дерев’яної гармати й визволив Хустський замок. Запрошуємо всіх охочих.

ВХІД НА ТЕРИТОРІЮ ФЕСТИВАЛЮ ВІЛЬНИЙ.

 

Прес-служба ГО «Закарпатська громада»

В Ужгороді українські козаки билися з татарами

DSCF2081Минулими вихідними Боздоський парк навідало безліч глядачів як маленьких, так і дорослих. До обласного центру приїхав Луганський обласний козачий кінний театр зі святковою програмою. Артисти на конях відтворили частинку історії України, а саме – козацьку битву з татарами.

 

Перед початком дійства вправні скакуни зі своїми вершниками налаштовувалися на святкову програму. Тривала підготовка та дороблялися останні штрихи як із реквізитами, так і з підготовкою майданчика. Глядачі познайомилися із шістьма дорослими скакунами та одним маленьким поні. Серед артистів була й жінка-вершник, як і годиться на білому коні.

 

Як тільки розпочалося дійство, то кілька молодих вершників продемонстрували вміння вправно триматися в сідлі. Атмосфера була насиченою та жвавою, адже подібні феєричні трюки на конях, майстерна їзда верхи, бездоганне володіння шаблею та козацькі поцілунки не побачиш навіть у цирку. І все це виконувалося без будь-якого страхування. Доповнювали виступ яскраві народні костюми артистів, традиційна музика та пісні. Всі сценічні трюки  були представлені під невелику театралізовану виставу – як українські козаки перемогли татарів.

 

Луганський театр налічує 17 коней різних порід: орловські, українські, чистокровні англійські, ваговози тощо. В Україні подібних кінних театрів є небагато, а в Європі аналогів немає. Театр спеціалізується на створенні та показі художньо-довершених вистав, які сприяють популяризаціїкозацькогокінного мистецтва та відродженню і збереженню національних традицій загалом.

 

Артисти-вершники показали ужгородцям ексклюзивний виступ безкоштовно. Луганському театру вже понад 15 років, а його популярність зростає на всю Україну та Європу. Актори встигли погастролювати і за рубежем в Угорщині, Словаччині, Німеччині та Білорусі. Як зізнався директор кінної трупи Дмитро Медведєв,  коли в Україні було спокійно, то вони виступали активніше та їздили частіше гастролювати. На Закарпатті цей кінний театр уже виступав на Синевирському озері та в смт Міжгір’я під час обласного фольклорно-туристичного фестивалю «На Синевир трембіти кличуть».

 

Це дивовижно, що козацькі традиції, які виникли кілька століть тому, й нині мають своє місце в сучасній українській культурі. Завдяки подібним театрам чи гурткам можна прищеплювати дітям любов до українських традицій і більше зрозуміти українську ментальність з середини. Під час виступу вершники заохочували до козачих традицій й глядачів, зокрема, під час  демонстрації вправного володіння кінським батогом, за допомогою якого противника можна скинути з коня чи обеззброїти, а також за допомогою батога легко скинули з голови глядача-добровольця 50 г стакан.

 

Після закінчення театралізованої вистави та всіх трюків один із коней уклонився глядачам, що покорило серце усіх ужгородців. Усі бажаючі також мали змогу сфотографуватися з артистами та їхніми благородними тваринами.

 

Довідка:

Луганський обласний козачий кінний театррозташований у районному центрі Луганщини смт Міловому. Розпочав свою діяльність у 1990-х рокахі багато і в чому функціонує в теперішній час як справа ентузіастів. ОфіційноЛуганський обласний козачий кінний театрбуло створено на підставі рішення Луганської обласної ради № 10/2 від 22 жовтня2003року. Відтоді заклад розпочав повноцінне творче життя.

 

Це один із небагатьох кінних театрів у країні, отже, потенційно цікавий культурно-розважальний заклад і значний об'єкт туризму як внутрішнього, так і міжнародного.

 

Метою діяльності кінного театру є створення й показ художньо-довершених вистав, які сприятимуть відродженню та збереженню традицій української національної спадщини, духовному збагаченню народу, широкій популяризації козацькогокінного мистецтва.

 

Напрямками діяльності кінного театру є:

- організація та показ вистав, проведення культурно-масових заходів;

  • - пропаганда культурних цінностей, сприяння духовному та естетичному розвитку особистості;
  • - надання методичної й практичної допомоги школам верхової їзди.

 

Для виступів колектив Луганського кінного театру ретельно готує сценічний майданчик, для безпеки глядачів установлюються спеціальні загородження. Майданчик для вистав також має свої обов’язкові параметри: він має бути не менше 140 м у довжину і 16 м у ширину. Показником високої майстерності артистів, що беруть на себе відповідальність за безпеку глядачів, може бути той факт, що за 12 років діяльності театру жоден глядач не постраждав.

 

Ярміла ГАРМАСІЙ

Вночі в Мукачеві грала "Музика проти ночі"

1442208156 1 56Вчора близько 200 осіб різного віку зібрались у дворику Мукачівської художньої школи імені Міхая Мункачі, аби послухати музику.

 

Розпочався концерт класичним виступом у виконанні оркестру під керівництвом Сергія Добоша. Далі виступили учасники тріо "Do.M.A.", котрий, з-поміж іншого, у спільному виконанні зі струнним оркестром вразив читачів піснею Кузьми Скрябіна "Старі фотографії".

 

Продовжила музичне свято співачка Мартіна Кельман.

 

Джерело: 7 днів

В Ужгороді презентували вірші про битву за Донецький аеропорт

cbdbac1 screenshot 38 вересня в обласній бібліотеці ужгородці відкрили нове ім´я в сучасній літературі. Офіцер Збройних Сил України презентував свої книги в обласній бібліотеці імені Ф.Потушняка.

 

Біль від подій у Донецькому аеропорті, історія гуцульського повстання, інтимна лірика та тонкий гумор переплітаються у поетичних рядках Володимира Тимчука.

 

Підполковник Збройних Сил України, викладач Академії сухопутних військ України, уродженець села Ясіня Закарпатської області представив свій літературний доробок з шести видань ужгородцям у головній книгозбірні краю. Свій перший вірш Володимир Тимчук написав у шкільні роки, в 1992 році. З легкої руки батька пов´язав свою долю з військовою справою, якою продовжує займатись вже 19 років поспіль.

 

На творчій зустрічі в Ужгороді автор представив 6 книг, серед яких поетичні збірки «Весняні коловороти», «Донецький аеропорт», «Гуцульське повстаннє», зібрання оповідань «Словодієм», науково-культурулогічні дослідження «Ясіня у гомоні стоїть» та двомовну книгу «Бахчисарай 2021», яка буде презентована на Львівському книжковому форумі.

 

Підчас прем’єри видань Володимир розповів аудиторії, як народжувалися його книги, як він розпочав свій шлях у літературі, зачитував свої вірші уривки та переклади, поділився своїми творчими планами на майбутнє.

 

Модератором зустрічі був Олександр Гаврош, якого сам Володимир назвав своїм хрещеним батьком у літературі. Серед гостей на вечорі були присутні військовослужбовці, котрі прийшли підтримати свого колегу. Серед них брат Володимира - Віталій Тимчук та Денис Волошин - Герой, котрий тримав оборону Луганського аеропорту.

 

Легке спілкування з письменником, невимушена атмосфера, зацікавлені слухачі, автограф-сесія – ось рецепт вдалого творчого дебюту. Саме так і дебютував в Ужгороді Володимир Тимчук.

 

За матеріалами прес-служби Закарпатської ОУНБ ім. Ф.Потушняка

us1

Популярні новини

9 грудня, Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальн...
Із 1 по 10 грудня на Закарпатті очікується холодна, волога і хмарна погода з опадами. Найскладніші умови – в гірській частин...
Продовжуються роботи з капітального ремонту тротуару на проспекті Свободи в Ужгороді – від повороту до обласної лікарні і до...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS