В Ужгородській школі мистецтв вшанували її засновника

ludy587x1024В тій же школі згадували на тривалому заході нещодавно Анатолія Адамовича ДОНЦЯ. Його учні колеги, всі, кого він поставив на ноги, ввів у світ мистецтва і водночас — людяності.

 

З юних літ цей славний чоловік партизанив у Білорусі, є почесним громадянином Югославії за порятунок кількох сотень сербів під час Великої Вітчизняної від вірної смерті. А ще й почесним громадянином Угорщини за створення музею Шандора Петефі при Ужгородській школі мистецтв.

 

Мистецькі захоплення почалися рано. Спершу він і родичі грали на саморобних балалайках. А в 1944-му А.Донець організував сімейний ансамбль із п’яти чоловік. Якщо забігти наперед, то скажемо, що з роками родинний ансамбль налічував понад чотири десятки чоловік, уславився на весь світ, бо аналогів йому не було. Чисельні ілюстровані часописи залюбки писали про нього, вміщували розмаїті фото.

 

Скажімо, крім створення школи, про особистість пана Донця говорить те, що з 1958 по 1979 рік він був постійним учасником хорової капели вчителів Ужгорода — лауреата всеукраїнського та всесоюзного конкурсів. Вона мала звання «Народної хорової капели». В її складі А.Донець репрезентував наше мистецтво в Чехії, Словаччині, Угорщині, Прибалтиці, багатьох містах і селах України. Енергетика митця і педагога була настільки велика, що навіть тоді, коли в 1962 році лікувався в санаторії «Карпати», він не втримався і створив із відпочиваючих концертну групу, провів із нею динамічні репетиції і… почали виступати в санаторіях Закарпаття.
А ще невтомний Донець керував вокально-інструментальним ансамблем «Алло» Ужгородської телеграфно-телефонної станції, який тричі підряд займав перші місця на міських оглядах. Протягом п’яти років працював із хором Ужгородського СПТУ №6, який відразу чотири роки поспіль займав перші місця на обласних оглядах серед чисельних тоді училищ області, а чоловічий ансамбль майстрів даного навчального закладу і на всеукраїнському огляді став першим.

 

Ще чимало можна було б розповісти про заслуженого працівника культури, організатора школи мистецтв, ветерана і героя Великої Вітчизняної війни, почесного громадянина Югославії та Угорщини Анатолія Адамовича Донця. Але й мак багато хто у місті над Ужем розповість про подвижницьку громадянську позицію цього чоловіка на вищих нормах служіння всім людям. Йому до останку спокій тільки снився, якщо вдатися до творчості Олександра Блока. Їздив він по всіх усюдах із хором ветеранів. Сам його створив. Сам керував. І мав скрізь теплий прийом.

 

Підтверджує останні слова і велелюдний захід наприкінці травня в Ужгородській дитячій школі мистецтв, де, до речі, пропонувалося дати цьому мистецькому осередку ім’я засновника. Його донька Ольга Ганич на початку розповіла про свого батька. Народний камерний оркестр педагогів виконав твір Роберта Шумана «Мрії». Відтак блискуче зіграли маленьку симфонію соль-мажор Антоніо Вівальді. Спогадами про Анатолія Донця поділилася заслужений працівник культури Людмила Ярова. Відразу зіграв фортепіанний дует Сергія Фанти та Андрія Чирського «Сільську кадриль». Виступила відома художниця, соратниця колишнього директора школи мистецтв Емма Левадська. Заграв дует флейтисток (Антоніна Чирська і Оксана Гриневич) мелодію «Майя». Теплі слова про великого чоловіка сказала художній керівник і головний диригент Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталія Петій-Потапчук. Вона ж бо, завдячуючи А.Донцю, вийшла в люди і ніколи не забуде про це. Кожного вразила особистість А.А.Донця.

 

Тріо в складі Оксани Гриневич, Марини Рошинко, Ольги Ганич виконало твір Йоганнеса Кребса №5.

 

Тепло говорили свої спогади світочі крайового музичного мистецтва. Це — голова обласного осередку Національної спілки композиторів, заслужений діяч мистецтв Віктор Теличко, а також заслужений артист України Михайло Вігула. Оркестр народних інструментів під керівництвом останнього виконав «Елегію» Іштвана Мартона, «Вальс» Михайла Вігули, «Ноктюрн» Арнольда Бабаджаняна.

 

Ще чимало людей з величезною любов’ю згадували про колишнього директора і золотого чоловіка. Це — Олена Гораль, Лариса Федько, Василь Вовчок, Олександр Сидорук та багато інших. Тому й тривав захід пам’яті дуже довго. Але це тільки наснажило присутніх і зовсім не втомило. До портрета Анатолія Донця все лягали живі квіти. Це засвідчувало, що життя його не скінчилось, а тільки продовжується. А хто живе тільки меркантильними інтересами має з цього зробити свої висновки, щоб не перетворитися в звичайний перегній без жодної згадки народу про свої позитивні дії. Адже останніх просто-на-просто не було…

 

Василь ЗУБАЧ, Трибуна

Бах у будівлі Крупки. Зустріч двох геніїв

15.06У часи написання творів, які виконуватиме хор "Cantus" 15 червня в холі Закарпатської ОДА, роль концертних залів відігравали церкви, собори. Це були єдині, значно вищої якості (порівняно з побутовими умовами "середньостатистичного" мешканця християнської Європи тих часів) простори, доступ до яких був забезпечений практично для всіх охочих. В такому розумінні храми відігравали роль і культурно-видовищних закладів, яку в нас час виконують філармонії, оперні та драматичні театри.

 

Хоча театри існували і раніше, їхні споруди не досягали тієї досконалості, що притаманна храмам як в образному, так і в конструктивному. Адже історія розвитку архітектурної думки Європи до ХІХ сторіччя – це в основному історія розвитку будівництва храмів, що досягла своїх вершин в епоху пізньої готики.

 

Бах творив в епоху бароко, але твори його виконувались переважно в готичних соборах. Це була повна органічна єдність, гармонія почутого й побаченого. З впевненістю можна сказати, що компонуючи свої ораторії та меси, Бах чітко уявляв, де вони будуть виконуватись. І це були не так звані будинки культури, схожі на стодоли, "музично-драматичні" театри, в акустичному плані абсолютно не придатні для таких дій, або так само непристосовані колишні синагоги. Це були, як правило, надзвичайно майстерно виконані готичні собори з відповідними акустичними характеристиками і просторовими даними.

 

На превеликий жаль, загальнодоступні громадські заклади Ужгорода не відповідають цим критеріям. Це стосується і наших храмів. Вони є не зовсім автентичними в нині існуючому вигляді. Внутрішні простори їх, якщо і носили колись відбитки актуальних тенденцій розвитку світової архітектурної думки, то внаслідок невдалих втручань на сьогоднішній день спотворені ознаками дилетантизму і не можуть служити  повноцінним оточенням при виконанні музичних композицій бахівського рівня. І тільки один громадський простір відповідного ґатунку дійшов до нас в майже незіпсованому виді.

 

Характерний представник своєї епохи, архітектурний витвір світового рівня – Народна Рада Франтішка Крупки. Так, зрозуміло, це не готика, це – чистісінький неокласицизм 30-х років ХХ сторіччя, але за якістю об’ємно-просторової композиції, за рівнем виконання – він не поступається найкращим взірцям будівельного мистецтва, незалежно від часу їх створення.

 

Народна Рада, як і весь урядовий район "Малий Галаго", головною будівлею якого вона є – не наслідок природного, історично виправданого розвитку міської забудови. Це культурна експансія, подібну до якої місто переживало хіба що за часів графа Міклоша Берчені, останнього володаря Ужгородського замку. Народна Рада, відповідаючи своїй назві, мала стати символом народовладдя в державі з демократичним устроєм (якою, безперечно, була Чехословаччина) з одного боку та, водночас, еталоном будівельного мистецтва, прикладом для наслідування – з іншого. В будівлі вдало поєднані образність офіційного статусу державної установи і гуманність інтер’єрів.

 

Ввійшовши до будівлі Народної Ради через центральний вхід, людина неминуче потрапляє до його композиційного ядра – трьохповерхового атріуму з верхнім природнім освітленням, до якого примикають всі інші просторові елементи будівлі. Саме атріум є тією неповторною особливістю, "родзинкою", яка робить творіння Крупки винятково привабливим. Вишукані пропорції, майстерно підібрані оздоблювальні матеріали, відсутність візуальних подразників, м’якість освітлення, ізольованість від зовнішніх шумів створюють ілюзію абсолютного комфорту, душевної рівноваги, гармонії і, разом із тим, відчуття урочистості, особливості моменту. Так само, як у готичних храмах. Genius loci – присутність духу місця. "Будинки, як правило, мовчать, тільки одиниці вміють розмовляти, а таких, які співають, практично не існує". Зверніть увагу – ця співає.

 

Колись цей простір активно використовувала громада міста. До 1945 року губернатором, який, до речі, мешкав тут же, на третьому поверсі західного крила, в атріумі проводились офіційні та світські прийоми, тут проходили концерти та бали. Народна Рада була центром суспільного життя краю. Ще навіть у 70-х роках центральний простір будівлі служив місцем проведення публічних заходів, серед інших – загальноміські випускні вечори.

 

Потім все зупинилося, включаючи paternoster, який по первісному задуму мав би працювати зранку до вечора. Для того він і є. Настінні світильники різного діаметру на колонах холу, які спеціально підсилювали ефект перспективного скорочення, замінили на однакові. На стелях галерей підвісили кухонні люстри. Губернаторські апартаменти знищили повністю ще при комуністах, а частину п’ятого поверху переробили на свій "смак" уже в наші часи. Вони краще знають за Крупку. Невідомо з яких міркувань флагштоки обабіч головного фасаду – невід’ємні елементи композиційної рівноваги фасаду – зняли і встановили тільки один з них по центру. А на партері вже відірвались сповна… А так, поки, здається, все.

 

Франтішку Крупці в цьому році виповнилося би 130 років. Подейкують, що вшанувати його пам’ять збираються встановленням бюсту. А може б відкоригувати помилки, допущені його "шанувальниками", поки процес не зайшов надто далеко?

 

Хвала Богу, в твори генія, які будуть виконувати тут незабаром, іще не вносили змін для "покращення". Поки що. Але хтозна, що нас іще чекає…

 

Наразі ж нас чекає чудовий концерт, нарешті, в гідному оточенні.   

 

Петро Сарваш,

голова ГО "PRO URBE"

 

P.S. 15 червня в атріумі-фойє Закарпатської ОДА відбудеться благодійний концерт "Бах у будівлі Крупки" від камерного хору "Cantus" і камерного оркестру "Leopolis".

 

Початок о 19.00. Вхід за запрошеннями. 

Вишивку волинських майстринь представили в Ужгороді

610 червня в Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту відкрилась пізнавальна, колоритна та душевно тепла виставка вишиваних рушників. Автори робіт – відомі майстрині з Волині Світлана і Галина Махонюк.

 

Сестри народились із фізичними вадами, проте все своє життя присвятили рукоділлю і здобули в цій царині визнання багатьох знавців та шанувальників вишивки, про що свідчать численні нагороди та відзнаки в Україні й закордоном.

 

У 2009 році Світлана Махонюк відійшла у вічність, проте сестра Галина невпинно продовжує популяризувати як власні твори, так і доробок своєї "половинки" по життю та творчості.

 

За станом здоров’я Галині Махонюк не вдалося приїхати до Ужгорода й представити експонати самостійно. Виставку відкрили начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба, директор музею Габріела Андял, доктор мистецтвознавства Михайло Белень і доктор історичних наук Сергій Федака.

 

Відзначивши високу художню цінність експонатів, створених із величезною жагою до творчості наперекір складним життєвим обставинам, Юрій Глеба підготував грамоту управління культури Закарпатської ОДА, яку разом із подячним листом передадуть авторці.  

 

Всього на виставці представлено близько 60 вишиваних рушників, виконаних у різних техніках та з використанням багатства національної орнаментики.

 

Експозиція діятиме до 5 липня.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

В Ужгороді звучатимуть твори Баха

11377167 1631478927089600 1870224006458539061 nКамерний хор Cantus продовжує серію концертів у рамках святкування року Баха.

 

Цього разу хористи разом з провідними солістами та виконавцями зі Львова, у супроводі камерного оркестру «Leopolis» виконають два поліфонічних твори композитора – кантату № 21 та гімн Magnificat. Вперше за останні десятиліття подібний концерт відбудеться в атріумі-фойє Крайового Уряду, теперішньої будівлі Закарпатської ОДА.

 

Це приміщення відіграє надзвичайно важливу роль у події. Адже спроектований відомим архітектором Франтішеком Крупкою простір атріуму має, ймовірно, найкращі акустичні характеристики в Ужгороді. Згідно проекту тут мали відбуватися важливі світські раути, концерти та інші урочисті події за участі чи сприяння губернатора. Певний час так і було. І зараз з'явилась надія, що ця традиція відновиться. Символічним є те, що в приміщенні, створеному на засадах стилю неокласицизм (який став своєрідним узагальненням архітектурних пошуків кількох століть) буде виконано твори саме Йоганна Себастьяна Баха. Який, в свою чергу, узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму, і вважається віртуозом музичної композиції.

 

Програма створена з композиційним розвитком від мінорних мелодій першої частини кантати №21, через її більш піднесену другу частину і аж до урочистого, тріумфального настрою гімну Magnificat. І такий вибір творів не є випадковим. 21 кантата (Ich hatte viel Bekümmernis) має виконуватись приблизно в цей час – у третю неділю після католицького дня Святої Трійці. Глибока музика, що веде нас від темряви до світла, написана у формі певного духовного діалогу. У сьомій та восьмій частинах сопрано символізує душу людини, а басова партія – голос Бога.

 

Magnificat – форма прославлення народження Сина у Діви Марії – є кульмінаційним пунктом вечірнього богослуження в католицькій церкві. Цей твір, відомий за номером 243, є однією з найбільш цілісних бахівських композицій.

 

Паралелі між генієм музики та генієм архітектури проходять і в датах. Увесь світ відзначає 330 років з дня народження Баха. У серпні цього року – 130 років з дня народження Франтішека Крупки, відомого чеського архітектора словацького походження. Будівля Крайового Уряду в Ужгороді - характерний представник своєї епохи, архітектурний витвір світового рівня. Атріум є тією неповторною особливістю, яка робить творіння Крупки особливо привабливим. Вишукані пропорції, оздоблювальні матеріали, що підібрані з особливою майстерністю, відсутність візуальних подразників, м’якість освітлення, ізольованість від зовнішніх шумів створюють ілюзію абсолютного комфорту, душевної рівноваги, гармонії і, разом з тим, відчуття особливості моменту, урочистості. Так само, як в готичних храмах, в яких найчастіше виконувались твори Баха. Genius loci – присутність духу місця.

 

Благодійний концерт відбудеться 15 червня о 19:00.

 

Дрес-код вечірній.

 

Вхід за запрошеннями. Кількість місць обмежена. Довідки за телефоном: 61-40-21, 050 519 8426

 

Джерело: Заголовок

В місті на Латориці незабаром відкриють художню виставку

Mukachevo Ratusha 676x357Виставка стане підсумком художнього конкурсу з однойменною назвою, який триває у Мукачеві до 18 червня. Експощицію з кращих робіт урочисто відкриють 25 червня, тоді ж відбудеться і нагородження переможців конкурсу.

 

У Мукачеві триває І-ий загальноміський дитячо-юнацький художній конкурс “Я люблю моє рідне Мукачево”.

 

Роботи віж бажаючих взяти участь приматимуться до 18 червня. Відтак 25 червня за підсумками конкурсу в залі міської картинної галереї відбудеться відкриття виставки робіт учасників та нагороджено переможців.

 

Як зазначено у положенні до конкурсу, переможці отримають грамоти та цінні подарунки.

 

Художній конкурс "Я люблю рідне Мукачево" проводиться з метою виховання у молодого покоління поваги до історії та сьогодення рідного міста, а також стимулювання до творчого і духовно-естетичного розвитку молоді. 

 

Джерело: Закарпаття онлайн

Вчені-образотворці з Польщі презентували експозицію в Ужгороді

vistavka3 червня в Закарпатському обласному художньому музеї ім.Й.Бокшая відкрилась виставка робіт аспірантів та професорів Інституту образотворчого мистецтва Університету Яна Кохановського в Кєльцах. Це один із найбільш розвинених навчальних і науково-дослідних закладів у сфері мистецтва й дизайну на теренах Польщі: в Інституті діє аспірантура за напрямом "Образотворче мистецтво", магістратура за напрямом "Мистецька освіта" та  спеціалізаціями "Живописні медіа", "Новітні медіа", "Проектна графіка і реклама". Також, заклад готує бакалаврів за напрямом "Дизайн" на двох спеціалізаціях: "Візуальна комунікація" та "Проектування продукту". 

 

Виставка з назвою "Синергія" – спільне творіння 23-ох вчених-образотворців. Добірка представляє витвори в різних жанрах і техніках: кераміка, живопис, графіка та фотомистецтво. "Роботи не подібні за стилем і тематикою, навпаки, вони нібито засвідчують одвічну дискусію між традицією та сучасністю, між матеріальним й ідейним світами, які, зрештою, доповнюють і визначають одне одного. Власне, тому виставка й зветься "Синергія", – пояснює куратор експозиції, аспірант Інституту Люцина Ґоздек. Сама ж художниця долучилась до презентації картиною "Помаранчеві звуки". Робота виконана в оригінальній техніці, що поєднує живопис і улюблену майстринею художню обробку скла (творча візитівка Люцини Ґоздек – виготовлення авторських ялинкових прикрас зі скла).

 

Експозиція нещодавно була представлена в галереї Львівської національної академії мистецтв. Мешканці та гості Ужгорода мають нагоду оглянути виставку до 14 червня. Опісля польські митці відвідають Вінницю.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

Закінчився конкурс дитячого малюнку "Мої права"

p6031199У вівторок, 2 червня, в Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН" відбулося відкриття виставки шкільних малюнків та урочисте нагородження переможців регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків "Мої права", присвяченого Міжнародному дню захисту дітей.

 

Конкурс проводився Координаційною радою молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції у Закарпатській області спільно з Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області, Ужгородським міськрайонним управлінням юстиції, департаментом освіти і науки ту управлінням культури Закарпатської ОДА. До підтримки заходу долучився також юридичний факультет ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

 

Основна мета конкурсу – розвиток морально-етичних якостей дітей, формування у дітей і підлітків позитивного образу права як державного інституту, виховання почуття важливості прав дитини; соціальна підтримка талановитої учнівської молоді, сприяння їх самореалізації та творчому розвитку, активне залучення творчої молоді до соціально-вагомої діяльності.

 

Цьогоріч, участь у конкурсі взяли більше 160 школярів з усіх районів області.

 

У ході урочистого відкриття заходу, його учасників та гостей привітали – перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Іван Алмаші, начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Юрій Глеба, заступник декана юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», к.ю.н., доцент Сибіла Булеца та начальник Ужгородського міськрайонного управління юстиції Олена Жулінська.

     

За підсумками регіонального етапу конкурсу шкільних малюнків «Мої права», у Закарпатській області, переможцями визначено:

      - у номінації «Молодша група». «Індивідуальна робота»:

      І місце – Савула Олександра (Тячівський район) 

      ІІ місце – Овчаренко Анастасія (Іршавський район)

      ІІ місце – Берец Меланія (Хустський район)    

      ІІІ місце – Маркович Євген (Великоберезнянський район)

      ІІІ місце –Бобочка Яна (Хустський район)  

      - у номінації «Середня група». «Індивідуальна робота»:

      І місце – Бабич Наталія (Ужгородський район)

      І місце – Левурда Яна (Тячівський район)

      ІІ місце – Савицька Анастасія (м. Ужгород)

      ІІ місце – Денисенко Камілла (Ужгородський район)

      ІІІ місце – Філіп Олександра (Ужгородський район)

      ІІІ місце – Лемак Яна (Хустський район)    

     - у номінації «Старша група». «Індивідуальна робота»:   

      І місце – Орябко Маріанна (Виноградівський район)

      ІІ місце – Нанаші Христина (Мукачівський район)

      ІІ місце – Нос Богдан (Хустський район)    

      ІІІ місце – Бойко Таїсія (м. Ужгород)

      ІІІ місце – Станко Дарина (Тячівський район)     

 

У своїх малюнках учасники конкурсу зобразили взаємовідносини особистості з оточуючим світом, пов’язані з невід’ємними правами юних громадян, зокрема такими, як: право на життя, освіту, медичне обслуговування, працю, відпочинок, піклування, вільне спілкування, свободу совісті, думки і релігії тощо.

 

Переможців конкурсу було нагороджено дипломами та пам’ятними подарунками.

Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області

Про дизайнерську творчість на Закарпатті

getskoНа виставці, що нещодавно відкрилася в Закарпатському музеї народної архітектури і побуту під назвою «Лабіринти дизайну» були представлені не тільки крайові майстри, але й творці з інших регіонів Західної України. «Але, — як зазначив заступник голови Звкарпатського осередку ЛВР СДУ Василь ГЕЦКО, — виставка стала знаковою, бо відбувся значний якісний ріст нашої обласної організації, прийшли молоді сили, а це прикрасить, завдяки їхній творчості, весь наш неповторний край….»

 

У цілому вражають різнопланові роботи Тетяни Лисової, Володимира Музичка, Станіслава Мигаля, Олександра Боярка, Юрія Сентимрела. Втішно, що Лозинська Христина напосілася вчиняти одяг і взуття неймовірних форм. Неповторний і дизайн одягу Марти Стрелецької, в’язана «вдяганка» Олександри Сулик. На створенні найнеймовірніших світильників акцентувався головний дизайнер підприємства «Ватра» з Тернополя Іван Жовнич.
Наповнював виставку особливою енергетикою звук. То грала Антоніна Чирська на флейті. Вона вийшла в народ із Харківської консерваторії. І звуки її інструмента манили кожного, як Сирени з «Одісеї». Я теж пішов на них і ледь не пропав.

 

Нічого й говорити, що привертали увагу не лише звуки, але й висока якість робіт академічного скульптора, художника і педагога Михайла Беленя, котрий з 1973 по 2008 рік провів дванадцять персональних виставок. Надзвичайно цікаві його моделі пам’ятника Ференцу Ракоці Другому, а також Кирилу і Мефодію. Що вже говорити про унікальну книжкову графіку, чисельні меморіальні дошки. Його дружина Пуглик-Белень Магдалина теж показала на найвищому рівні монументальний і декоративний живопис, кераміку в інтер’єрі, книжкову графіку.

 

Інша грань дизайну — Галина Юречко із Ужгорода але необхідна в наш інформаційний час. Це — плакати, афіші, запрошення, буклети, грамоти, дипломи, книжкова графіка. А от Руслан Романишин дивовижно зробив ресторан «Діброва» біля Трускавця. Видно, був у на Тячівщині в селищі Діброві, де 50 тисяч «зелених» на місяць не є межею бідності для індивідуала. Ресторан, повірте, серйозний. Як оселя простого чоловіка в нашій Діброві.

 

Архітектор-дизайнер Василь Гецко створив головні ворота Свято-Воскресенського чоловічого монастиря в Ужгороді. В місті над Ужем він же зробив іконостаси ряду храмів. Його ж рук справа — відтворення іконостасу церкви Святого Духу в Колочаві. А ще районний Будинок культури в Іршаві.

 

Виставка продемонструвала просто дивовижний ландшафтний дизайн Гаррі Чувалова, філігранний дизайн екстер’єрів Миколи Пунейка.

 

Групу творчих педагогів-дизайнерів представляє Ганна Іваниш з численними інтер’єрами громадських та цивільних будинків. Серед них готель “Олд континент”.

 

До речі, в Ужгороді працює молодий представник із Мукачева Віктор Віктор із дивним поєднанням імені та прізвища. Просто дивовижні його роботи. Це — готель «Зелений дім» у рекреаційній зоні «Закарпаття», оформлення Закарпатського обласного академічного театру ляльок «Бавка». І, знаєте, навіть житловий будинок у Мукачеві він перетворив у рай земний.

 

Підтримує його у вишуканості кандидат у Спілку дизайнерів Ріта Дюгованець із Ужгорода. Вражає її весільний зал у готельно-ресторанному комплексі «Берізка». Після весілля в ньому ніхто не захоче розлучатися. Можна сказати про інших, але ще не час.

 

Приємно дивує дизайнер, учасниця всеукраїнських та міжнародних конкурсів та виставок, член творчого об’єднання «Малий Лувер» Надія Кіс своїм неповторним оформленням книг, дизайном інтер’єрів, авторським розписом, декоративно-вжитковим мистецтвом в інтер’єрах. Її щира вчителька Емма Левадська показала поряд із нею свої стенди з дизайнерською розробкою сувенірної продукції, зокрема введенням у неї елементів графіки, а також сяйнула неймовірними витинанками. Цілий виводок дизайнерів дістав наш край з родиною старійшини мистецьких сил Владислава Ганзела. З ним пліч-о-пліч крокують до максимальної досконалості дружина Катерина і син Денис. На жаль, не всі члени Закарпатського осередку Спілки дизайнерів України представили свої роботи на виставку.

 

Словом, виставка радує, вражає і з’являється надія, що краса все-таки змінить цей марнотний світ.

 

Василь Зубач, Трибуна

Визначено переможців «Книга-фест 2015»

festВ Ужгороді  завершилася книжкова виставка «Книга-фест 2015», організаторами якої  стали управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, управління культури облдержадміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка, обласна організація Національної спілки письменників України, ГО «Асоціація бібліотекарів Закарпаття». 

 

Почесними гостями та активними учасниками цьогорічного книжкового свята на Закарпаття були – видавництва «Волинські обереги» (м. Рівне), видавництво «Апріорі» (м. Львів), «Астролябія» (м. Львів), дослідник епістолярної спадщини Івана Чендея доктор філологічних наук Сидір Кіраль (Київ), письменники Юрій Винничук, Ярослава Павличко, Марія Чумарна та письменник і директор видавництва «Апріорі» Юрій Ніколишин.

 

Під завершення дводенного форуму друкованого слова журі визначило кращі видання «Книга-фест 2015».

Гран-прі фестивалю отримало  видавництво  «Іва» за  альбом «Юрій Герц – живопис, Наталія Герц – гобелен».

 

Переможцями у номінаціях стали:

«Літературно-художня проза»  – Іван Томчаній "Вибрані твори", видавництво «Тімпані»;

«Літературно-художня поезія» – Йозеф Вайнерт «Дотики душі»,   видавництво «Тімпані»;

«Наукове видання» – «Колективізація на Закарпатті», видавництво «Карпати»;

«Навчальне видання» – Лукашевич «Соціологія масової комунікації», видавництво «Знання»;

«Публіцистичне видання» – Сергій Федака «Населені пункти і райони Закарпаття», видавництво «Ліра»;

«Мистецьке видання» – Василь Русин, «Адальберт Мартин. Мандрівник краси», видавництво «Карпати»;

«Мистецтвознавче видання»  – Михайло Приймич, «Іконостаси Закарпаття», видавництво «Карпати»;

«Видання для дітей» – Казки для дітей «Молодильна вода», видавництво «Патент»;

«Животворне минуле» – Мирослав Дочинець, «Синій зошит», видавництво «Карпатська вежа»;

«Животворне минуле» – Атанас Пекар, «Нариси з історії церкви Закарпаття», Ужгородська міська друкарня;

«Туризм і рекреація»  – Ярослав Достал «Підкарпатська Русь. Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919-1938 роки», видавництво «Карпати»;

«Книга про Закарпаття, видана за межами Закарпаття» – Галина Малик «Пригоди Алі в країні Недоладії»,  видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

 

Переможцем конкурсу «Майбутній ілюстратор книги» стала Юлія Анталовці.

 

Також спеціальні відзнаки виставки отримали майбутні ілюстратори книг за ілюстрації до віршів Христини Керити «На болоті» – Ігор Улинець, Галини Малик «Весела муха» – Лілія Горос,  Христини Керити «Сонечко» – Олександра Чурей, до твору Луки Дем’яна «Музикант» – Юлія Лисик. Особливий приз від Галини Малик отримала Лариса Веремеєнко.  Відома дитяча письменниця сказала про роботу дівчинки: «Вона розчулила моє серце».

 

Управління інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю ОДА

Обласний конкурс українського художнього слова "Моя весна" визначив своїх переможців

827 травня на базі дитячої школи мистецтв смт.Середнє, на Ужгородщині, проходив щорічний, уже ХІІІ-ий за ліком Обласний конкурс українського художнього слова ім.І.Ірлявського "Моя весна".

 

Участь у мистецькому змаганні взяли майже півсотні читців-декламаторів: школярів та студентів, представників культосвітніх установ краю, артистів аматорських театральних колективів, літстудійців та авторів-виконавців.

 

Конкурсанти представили майже всі райони Закарпаття, за винятком Міжгірського й Воловецького. Як і в попередні роки, найбільш активними виявилися читці з Ужгородщини та Мукачівщини.

 

Серед жанрових уподобань декламаторів, традиційно, переважала поезія, утім, чимало талановитих учасників продемонстрували високий рівень володіння художнім словом і в жанрі прози. Загалом, номінацій було чотири: "Поезія", "Проза", "Гумор" та "Власна творчість".

 

Відповідно до оголошених умов, конкурсантам належало виконати два твори, з яких хоча б один – національно-патріотичного звучання. Учасники з завданням упорались, обравши для свого виступу як визнані шедеври класиків українського письменства, так і літературні спроби сучасників осмислити лиходення війни на Сході України. Зокрема, до цієї теми звернулась і більшість конкурсантів у номінації "Власна творчість".    

 

Також, немало учасників врахували побажання організаторів і виконали твори закарпатських письменників, головним чином – Івана Ірлявського.

 

Визначало переможців компетентне журі у складі заступника начальника управління культури Закарпатської ОДА Івана Канюки, головного спеціаліста управління культури Світлани Мендель, директора обласного організаційно-методичного центру Ганни Дрогальчук, викладача режисерських дисциплін Ужгородського коледжу культури і мистецтв Галини Василик та відомої закарпатської письменниці Людмили Кудрявської. Голова журі – очільник крайової організації Національної спілки письменників України Василь Густі.

 

Учасників нагородили подяками та заохочувальними дипломами, за тим оголосили переможців.

 

Так, у номінації "Поезія" лауреатами І-го ступеня стали студентки Ужгородського коледжу культури та мистецтв Тетяна Лукач і Наталія Сентимрей, лауреати ІІ-го ступеня –  Григорій Джанда (студент УжНУ, учасник художньої самодіяльності Великоберезнянського РБК), Ганна Горват (директор Мукачівського РБК) та Ольга Ніколенко (директор будинку культури с.Худльово, Ужгородський р-н). Третє місце розділили Аліна Мізун (учениця Свободянської ЗОШ І-ІІІ ст., Берегівський р-н), Ангеліна Трушевська (учасниця студії поезії "Чарівне слово" Ужгородського міського центру дозвілля-будинку культури) та Василина Тиміцька (учасниця художньої самодіяльності Чорнотисянського сільського будинку культури, Рахівський р-н).

 

Найкращим читцем прозових творів визначено Крістіну Свистак (ученицю Мукачівської ДШМ №2), друге місце розділили Георгіна Железняк (учениця Мукачівської ДШМ №2) та Іванна Брода (учениця Стеблівської ДШМ, Хустський р-н).

 

В номінації "Гумор" переможцем обрано Катерину Грицаєнко (ученицю Мукачівської ДШМ №2), друге місце – за Михайлом Василинцем (учасником художньої самодіяльності Мукачівського РБК) та Ярославом Лавкаєм (учнем Клячанівської ЗОШ І-ІІІ ст, Мукачівський р-н), лауреатом ІІІ-го ступеня стала Вікторія Стєпанова (учениця Ужгородської дитячої школи мистецтв).

 

Власною творчістю підкорила журі Іванна Петрінко (учениця Драгівської ДШМ, Хустський р-н), друге місце посіла Марина Попович-Павлік, а лауреатом ІІІ-го ступеню стала Наталія Орос (завідувач бібліотеки смт.Буштино, Тячівський р-н).

 

Переможці також одержали книжкові подарунки і, що не менш цінно, почули від членів журі напутні слова та щирі побажання нових творчих досягнень.

 

Управління культури Закарпатської ОДА

Останні новини

Усі новини

us1

Популярні новини

22 вересня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефа...
Відповідний указ опублікували 19 вересня в "Урядовому кур'єрі".
19 вересня о 05:40 до вогнеборців Великоберезнянського району надійшло повідомлення про те, що на вул. Центральній у смт Малий Бер...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS