Мінкульт створить онлайн-платформу для охорони історичних пам’яток

im578x383 portalВ Україні створять платформу для охорони нерухомих історичних пам'яток, доступ до якої матимуть усі українці.

Осучаснена «Наталка Полтавка»

IMG 9348

 

17–18 лютого давня, проте як ніколи молода «Наталка Полтавка» була представлена хустському глядачеві на сцені Закарпатського обласного театру драми та комедії.

Від любові до ненависті…

Chep

 

Від любові до ненависті рівно стільки ж, скільки від ненависті до любові – один крок. І тому дуже важко іноді стриматись, щоб не переступити цю межу, а особливо, коли в грудях закипає молодеча циганська кров, у спину дме неспокійний вітер мандрів, а в серці відлунням звучить невсипущий голос предків. Про все це йдеться у драмі на одну дію «Крок від любові», яку нещодавно презентували ужгородцям актори Закарпатського академічного обласного муздрамтеатру ім. братів Шерегіїв за п’єсою М. Старицького «Циганка Аза» (сценічна версія заслуженого артиста України В. Шершуна, він же і режисер-постановник).

 

Між двома цивілізаціями – звичайними українцями та ромами – розпалилося справжнє протистояння, у кожного з яких є свої усталені звичаї та закони. Мандрівне життя циган не дозволяє осідати надовго на певному місці, покидати табір або приводити до нього когось із чужинців. Якщо жити, то тільки за своїми законами, якщо кохати, то тільки когось зі своїх. Устрій українських селян передбачає створення зручних умов життя, ведення господарства, укладання шлюбів із собі рівними.

 

Життєві протиставлення різних етносів втілюються в образах двох дівчат: урівноваженої україночки Галі (акт. – Ангеліна Пересоляк), яка прагне спокійного розміреного життя, та нестримної циганки Ази (акт. – Лариса Волковська), для якої найвища цінність – свобода і пристрасть. Десь між цими двома світами заблукав як неприкаяний циган Василь (акт. – Любомир Геляс), якого вабить спокій та ніжність Галі, а жага розпирає від шаленого потягу до темпераментної Ази.

 

Батько Галі – Наум Лопух (акт. – Василь Шершун), щиросердний і трохи по-дитячому наївний, спробував відгородити дочку від чужинців, уклавши угоду з ласим до легкого заробітку циганським бароном Апрашем (лауреат премії ім. братів Шерегіїв – Анатолій Мацак). Та не так сталося, як гадалося. Хоч табір поїхав, та Василь залишився з коханою україночкою. Страшне циганське прокляття й відречення Галиної родини зруйнували омріяне щастя закоханих вигнанців. Голодний відчай заглянув у вікно, коли біля скромно облаштованої халупки, побудованої на старому цвинтарі, моторошно запугукав пугач – віщун неминучої біди. В очах у молодого подружжя зникла запальна іскра, натомість оселилося розчарування і відчай.

 

Та Василь живе й не здогадується, що не тільки його серце в’яне від розпуки, а й до безтями закоханої у нього вже багато років циганки Ази. Дівчина-вихор не змогла прихилити серце коханого Василя, бо, як сама стверджує, «обрала не той шлях» до нього. Циганський норов змусив Азу зробити крок від щастя, від любові. Проте раптове повернення табору і зізнання ромської красуні розпалило шалену жагу між циганськими серцями, закрутивши їх у пристрасному танці. До свідомості Василя відлунням долинає крик новонародженого від Галі сина, який пробуджує батьківські почуття. Аза маневрує, дражнить паничем, намагаючись викликати ревнощі, проклинає Галю. Шалена пристрасть зашкалює, свідомість затьмарюється, блиском Василевого ножа переступається межа від любові до ненависті, від життя до смерті. Вистава закінчується фатально. Нестримний зойк праматері-циганки Гордилі (заслужена артистка України – Наталія Засухіна) над тілами закоханих заповнює відлунням тишу, яка запанувала не тільки у таборі, а й у глядацькій залі.

 

Своєрідною людиною-фестивалем всього дійства стала сільська сваха Горпина Гарбузиха (народна артистка України – Лариса Білак), писклявий голосочок якої пробуджував сміх навіть у найвибагливіших глядачів. На противагу їй із табору яскраво виділилась така собі пліткарка Феся (акт. – Олена Моргунова-Бабука), тотожна фольклорній «язикатій Хвесьці», без відома якої, здається, нічого у таборі не відбувається.

 

Надзвичайного колориту у відтворенні життя циганського табору додали декорації, які вигідно підкреслювалися мобільністю переформатування із табору на сільську хатину, а також грою світла (художник – заслужений діяч мистецтв Емма Зайцева). Розмаїття ромського вбрання яскраво контрастувало на фоні скромних селянських українських сорочок. Особливою родзинкою всього дійства стали запальні циганські танці та пісні.

 

Актуальність теми п’єси, де на першому місці – укладання міжнаціональних та міжетнічних шлюбів, порушення вічних проблем кохання, зради, вірності, традицій свого народу, віщує глядацький успіх та тривалу сценічну прописку вистави «Крок від любові» в інтерпретації шерегіївців.

 

Олеся ЧЕПЕЛЮК, драматург,

завліт Закарпатського обласного театру

драми та комедії

Хто потрапить до корита, або «новий» подих у драматургії краю

23584817 316060855467379 496035438 nМараморош завжди манив до себе письменників, художників, шанувальників мандрів, бо за своїми екзотичними веселковими фарбами в усі пори року завжди був поза конкуренцією з іншими регіонами Карпат.

Стівен Гокінг відкрив доступ до своєї дисертації про всесвіти

4134a21fd0f5c7869Фізик Стівен Гокінг відкрив доступ до своєї докторської дисертації про всесвіти, що розширюються.

Калиновий світ Василя Мацоли

786868ed 1В унікальному, і на сьогодні вже раритетному виданні "Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття" (Ужгород, вид-во "Гражда", 2007 р.) до якого ввійшли найвідоміші представники політичного, господарського, науково-освітнього і культурного життя краю, що вклали у його розвиток і процвітання багато праці, особистої енергії, творчого натхнення, вміщено статтю про відомого і шанованого у рідному Закарпатті, обширах країн колишнього Радянського Союзу, близького і далекого зарубіжжя Василя Івановича Мацолу. Із лаконічних енциклопедичних рядків перед нами постає особистість – якій вдячні краяни, співвітчизники за щедрі самовіддані труди, які з ранньої юності і дотепер він присвятив людям, отчому краю, зробив усе можливе, щоб рідне Закарпаття у барвистому вінку незалежної Української Держави було яскравою, привабливою квіткою, яка дарує красу і силу багатогранного повноцінного життя.

В Ужгороді у скансені відзначать День музеїв. ПРОГРАМА

2012 6 scansen scansen 118 травня у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту відзначать Міжнародний день музеїв.

Ужгородський скансен запрошує на писанкову виставку

1511 06 квітняо 16.00  відбудеться відкриття ІІІ виставки-конкурсу «Світ писанки 2017».

Вітання голови духовно-освітньої комісії УАПЦ до Всесвітнього дня театру!

574565543Шановні українські актори, режисери, сценаристи та всі працівники театру!

Вітання голови Комісії з духовності, освіти та катехізації УАПЦ єпископа Віктора (Бедь) до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва

Cilture11Шановні працівники культури та майстри народного мистецтва!

us1

Популярні новини

Сьогодні вранці прикордонники поблизу н.п.Дерцен Мукачівського району почули шум двигуна літального апарату, який, скоріш за все,...
В м.Ужгороді, 11 червня, в кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного Карпатської єпархії УАПЦ відбудеться вш...
13 червня групою піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС у Закарпатській області...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS