4 вересня 1943 року комуністично-радянський диктатор Йосип Сталін дозволив обрання Московського Патріарха і діяльність РПЦ під контролем КПРС та НКДБ (надалі КДБ) СРСР

(З новітньої історії Російської Православної Церкви за часів КПРС і СРСР)

4 вересня 1943 року, під час другої світової війни у своїй московській резиденції в Кремлі, Генеральний секретар Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) та Голова Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік Йосип Сталін (Джугашвілі) прийняв митрополитів Російської Православної Церкви Сергія Старогородського, Олексія Симанського і Миколу Ярушевича. Участь у зустрічі також прийняли народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов та полковник Народного Комісаріату державної безпеки (надалі КДБ) СРСР Георгій Карпов.

В ході зустрічі Йосип Сталін:

1.  Дозволив провести Собор Російської Православної Церкви та обрати Московського Патріарха, посада якого, після убивства (отруєння) представниками комуністично-радянського режиму 07 квітня 1925 року  Московського Патріарха Тихона Беллавіна тривалий час залишалась вакантною. (У період з 20 вересня 1918  по 08 вересня 1943 рр. Московський комуністично-радянський режим не дозволяв скликання і проведення Соборів Російської Православної Церкви);
2.  Дав розпорядження про надання у користування Московської патріархії РПЦ приміщення в м. Москві, Чистий провулок, 5 (колишня резиденція послів Німеччини);
3. Призначив дату скликання Собору Російської Православної Церкви на 8 вересня 1943 року в м. Москві, у наданому приміщенні Московській патріархії РПЦ (на четвертий день після зустрічі);
4. Вирішив питання, щодо розшуку та звезення (літаками та іншим транспортом) учасників майбутнього Собору РПЦ, за узгодженим списком;
5.  Погодив кандидатуру митрополита Сергія Старогородського на обрання Московським Патріархом і Предстоятелем Російської Православної Церкви;
6. Запровадив Раду у справах Російської Православної Церкви при Народному Комісаріаті (надалі Раді Міністрів) СРСР, яку очолив полковник державної безпеки (надалі генерал-майор) Георгій Карпов;
7. Запровадив подальший тотальний контроль за діяльністю Російської Православної Церкви (особливої її керівного складу та єпископату) з боку Комуністичної партії Радянського Союзу, державних органів влади та Народного Комісаріату державної безпеки (надалі Комітету державної безпеки) СРСР, зокрема через новостворену Раду у справах РПЦ при Народному Комісаріаті (надалі Раді Міністрів) СРСР.

На виконання прийнятих і оголошених рішень, під час зустрічі 4 вересня 1943 року Йосипа Сталіна (Джугашвілі) з митрополитами РПЦ, Собор Російської Православної Церкви, який відбувся 8 вересня 1943 року в Москві, вирішив:

1. Одноголосно обрав митрополита Сергія Старогородського Московським Патріархом і Предстоятелем Російської Православної Церкви;
2.  Одноголосно відлучив від Російської Православної Церкви всіх єпископів і священнослужителів, які опинились під час Другої світової війни на окупованій фашистами території і продовжували богослужіння в умовах окупаційного режиму і позбавив їх духовного сану (зокрема за списками спецорганів  комуністично-радянського режиму СРСР).

+ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський
Української Автокефальної Православної Церкви

м. Ужгород,
04.09.2016 р.

• Наступна >