Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (28-го березня 1939 р)

6 vasil grendzha donskiy(Мовою оригіналу)

Продовження.

Вівторок, 28-го березня 1939

Дивний мій організм — одного дня почуваюсь зле, а на другий день я здоровий, як дуб. Але апетиту не маю, а це зле. Сьогодні здається мені, що моє тіло з заліза, виздоровів я і без їх ліків. Здоров’я я все мав сталеве, аби тільки його не втратити в оцих льохах!

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського:щастя і горе Карпатської України (1939р)

9edc299 4(Мовою оригіналу)

Продовження.

Дорогою до Головної Команди «Січі»
Ідучи на Головну Команду, маю готовий план. Карпатську Україну знаю, як своїх п’ять пальців на руці. Роблячи тури щороку, проходив здовж і впоперек.
Вище бичківського Лугу, аж до самих Требушан і далі, знамените місце для оборони. Довгими кілометрами долина надзвичайно вузька, стиснена. Ідучи з Лугу в напрямі Рахова – з лівого боку прикрий беріг повен як не ґраніту, то дерев. З правого боку — Тиса, українсько-румунська границя. Місцями прірва, глибина, із стратегічного боку оборона знаменита.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (16 березня 1939 р)

GREN2 672x372(Мовою оригіналу)
Продовження.

В МАДЯРСЬКОМУ ПОЛОНІ

Саджають нас на віз, обмацують кишені, від мене терорист витягає «Штаєрку» і швидко ховає до своєї кишені, щоб не побачив інший. Сподобався йому пістолет і просто вкрав для себе. Ми з паном міністром сидимо в правому сідаку — він справа, я зліва, напроти нас бідака Пастеляк, скоцюрблений, переляканий. Два терористи стоять по боках і нас тероризують револьверами; третій, що сидів біля візника, обличчям звернений до нас, наставляє на нас карабін, дуло рушниці направлене раз у мої груди, раз у груди міністра, раз понад голову, а раз побіля вуха Пастеляка. Везуть нас містом, а юрба за нами гукає:

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (продовження, 1939 р)

GREN1(Мовою оригіналу)
Продовження.

Вівторок, 21-го березня 1939
Прошу, благаю, щоб повідомили жінку в Хусті — а вони регочуться... Сьогодні був тут якийсь інтелігентнійший старший пан, здається, це був якийсь детектив або слідчий. Просив його, щоб заслав мені якогось адвоката, а він мені пояснив, що перед військовим судом адвокат не боронить... Я вповні ізольований, ніхто на світі не хоче мені допомогти...

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (продовження)

Foto 194 640x372(Мовою оригіналу)

Продовження.

Субота, 18-го березня 1939

Ця ніч була для нас, а зокрема для мене, страшна. Ще о 23-й годині заскрипіли залізні двері, і перед нами появилися мадярські вояки. Напереді стояв ростом високий мадярський поліційний старшина з трьома розетами на ковнірі, а з ним вояки. Засвітили електричною лампочкою нам в обличчя, щось забурмотіли і пішли далі. З розмови ми зрозуміли, що від ґардистів нас перебирає військо. В’язниця відтепер називається в’язницею мадярського польового суду. Наші двері зачинились, і чуємо, що мадяри відчиняють і деякі інші камери, але не всі.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: щастя і горе Карпатської України (від 15-го березня 1939 р)

Foto 14 672x372(Мовою оригіналу)

Вечором 15-го березня 1939

Після засідання Сойму пішов я до редакції опрацювати матеріал відкриття. О 21-й годині прийшов і машиновий наборщик і почав набирати святочне соймове число щоденника. Аж десь біля двадцять другої години докінчив я працю, доповнивши число вже готовими відомостями військового характеру та закликами січової Команди. Ще заглянув до друкарні, дав наборщикові деякі вказівки і зайшов до адміністрації газети. За кілька хвилин прибув і директор друкарні Федір Ревай. Був надзвичайно пригноблений. Сказав, що звечора говорив телефонічно з своїм братом, міністром Юліяном Реваєм, що ще все знаходився у Відні.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського:ПІД ЧОБОТОМ МАДЯРСЬКОГО ОКУПАНТА

GRENDGHA(Мовою оригіналу)

В імпровізованій лічниці в Жіночій Домівці в Хусті було біля 80 ранених, між ними багато мадярських полонених вояків. Всі мадярські тяжко ранені лежали в м’яких ліжках, тоді коли наші лежали на твердій долівці. Рідкі і дорогі ліки уділювано так само і мадярським раненим, як і нашим.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: Карпатська Україна під мадярською окупацією (1939 - 1944)

43cd30e 17

З будинку виводять і виносять ранених, не ведуть на наше подвір’я, але в інший напрям. Натягаюся понад паркан і бачу, як чехи ударяють кольбами та копають наших ранених в супроводі кпин та насмішків. Вулицею біжить юнак, а за ним навздогін мадярон кричить і показує пальцем:

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: День Соборності в Карпатській Україні 22 січня 1939 року

1445575

Від самого ранку поїзд за поїздом вбігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників. Тисячі возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на устах. Волівщина заступлена сильно; саме тільки Волове послало аж трьома величезними вантажними авто своїх заступників, щось біля двісті людей.

us1

Популярні новини

11 грудня 2017 року, в рамках відзначення 100-річчя початку відновлення державної незалежності України (УНР) та відродження Україн...
Сьогодні, 12 грудня, на території Закарпатської області очікується хмарна погода, у кінці дня – невеликий дощ.
Ужгородська міська рада оприлюднила програму новорічно-різдвяних свят.
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS