100 років з дня народження славного сина Карпатської України Михайла Габовди.

gaboudadaНародився 2 жовтня 1918 року у США, куди переїхали на заробітки його батьки. З 1921 повернувся до України. Член Пласту в Мукачівській торговельній академії, провідник пластової частини у с. Великі Лучки Мукачівського р-ну. Воював у лавах «Карпатської Січі», ув’язнений угорськими окупантами. Восени 1939 р.разом із Д. Бандусяком почав відновлювати мережу ОУН на Закарпатті, член крайового проводу ОУН Закарпаття (1940—1942), заарештований мадярами і засуджений військовим трибуналом 07.1942 до 12 років ув’язнення. Вийшов на волю у березні1944.

Референт зв’язку крайового проводу ОУН (1944—1945). У травні-жовтні 1944 працював і діяв у с. Ясіня Рахівського р-ну.
Зі спогадів відомого хірурга, почесного науковця, доцента УжНу, політв`язня сталінсько-беріївських концтаборів, голови Закарпатської крайової організації політичних в`язнів та репресованих Івана Коршинського: «Закарпатський крайовий провід ОУН був створений на початку 1940 року з ініціативи Дмитра Бандусяка, уродженця с. Ясіня, і самого Михайла Габовди в с. Великі Лучки Мукачівського району в домі батьків Михайла Габовди. До його складу ввійшли свідомі борці за незалежність України, переважно випускники Мукачівської торговельної академії та Хустської гімназії.
Головою проводу обрано Андрія Цугу з Малого Березного, заступником – Дмитра Бандусяка. Михайло Габовда був призначений організаційним референтом. Розподілили й інші функціональні обов’язки. Для зручності керування всю область було поділено на три райони: східний, середній та західний.
Керувати східним районом доручено священику Петрові Погоріляку, середнім – Дмитрові Бандусяку, а західним – Михайлові Габовді. До речі, ця структура була вигідно використана в національновизвольному русі ще до згаданого вище Ковнерівського процесу. Юліан Химинець знався з чільними представниками ОУН уже в 30-ті роки минулого століття.
На його квартирі в Мукачеві проходили зустрічі з Олегом Кандибою (Ольжичем), Левом Ребетом, Ярославом Стецьком, Зеноном Коссаком та іншими представниками ОУН.
За його вказівкою і рекомендацією Михайло Габовда та Дмитро Бандусяк були направлені на курси підготовки командирів УПА, що проходили в Німеччині поблизу Мюнхена протягом п’яти місяців. Згодом вони неодноразово побували у Кракові, де знаходився Центральний провід ОУН. У 1940 році вони там зустрічалися зі Степаном Бандерою, Миколою Лебедем, Ярославом Стецьком, слухали їх виступи, були присутні на засіданнях, де утверджувався керівником революційного крила ОУН Степан Бандера. Пізніше Габовда разом з Іваном Романцем там же, в Кракові, взяв участь у підготовці проекту програми ОУН, що готувався до Другого конгресу ОУН. Пройшли відповідну підготовку за кордоном й інші закарпатці, учасники боротьби за незалежність України. Зокрема, на курсах у Відні побували Іван Рогач, Юрій Торбич, Іван Кедюлич, Іван Мешко та інші.
Таким чином, згадані вище акції були проведені загартованими уже в боях січовиками, що пройшли серйозну підготовку для ведення національно-визвольної боротьби і за кордоном .
Після повернення з тюрем ті ж невгамовні борці за незалежну батьківщину, як тільки відгриміло в горах відлуння Другої світової війни, знову організовують боротьбу, але вже проти більш жорстокого і могутнього ворога, проти більшовицького тоталітарного режиму, який нищив усе, що лише нагадувало навіть мрію про самостійну Україну. Відчувши дух свободи за часів нетривалого існування Карпатської України, вони не могли миритися зі свавіллям нових ворогів.
Важко усвідомити, чим керувались ці молоді люди, які присвятили своє життя боротьбі за краще майбутнє свого багатостраждального народу. У переважній своїй більшості люди освічені, вони добре розуміли, з яким ворогом мали справу, і все ж не злякались. Більше того. Своїм прикладом жертовності вони запалили вогонь безкомпромісності і у своїх юних земляків, які теж, не вагаючись, вступили на цей шлях визвольної боротьби. Чи розраховували вони на чиюсь допомогу, чи на можливе відкриття «другого фронту» із заходу – важко сказати. Можливо, й так. Та більш вірогідно, що керувались вони насамперед заповіддю: «Здобудеш Українську державу або загинеш в боротьбі за неї».
Михайло Габовда затриманий НКВД 18.07.1945, засуджений 30.10.1945 до розстрілу.
8 грудня 1945 Михайла Габовду розстріляно у дворі Ужгородської в'язниці. Похований у братській могилі навпроти торгівельного комплексу «Білочка» в Ужгороді.
Реабілітований 1992 р.
Вічная йому пам’ять! Слава героям Карпатської України!

 

Антоніна Вчорашня,
відповідальний секретар
Закарпатського обласного

товариства борців за незалежність
України в ХХ ст.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

15 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української...
14 жовтня 2018 року, в день Великого свята Покрова Пресвятої Богородиці, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Ка...
Прийміть щирі вітання з Великим святом Покрова Пресвятої Богородиці, Днем захисника України, Днем слави українського козацтва та Д...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS