Уроки історії потрібно вчити не лише учням, а й політикам та державоуправителям...

www1Як історик за фахом, уже аж на схилі своїх літ, нарешті,зрозумів,що наука ”Історія» є профільною і обов’язковою для вивчення не лише школярами та студентами вишів, а в першу чергу-державними мужами і політиками, котрі й творять нині цю історію. Бо те,що «натворять», колись змушені будуть розгрібати нащадки (якщо буде кому).

Незнання історії, а тим паче свідоме ігнорування її уроків, рано чи пізно призводить до того, що у поті чола доводиться працювати математикам, рахуючи людські жертви, медикам, рятуючи наші життя від бездушності державних керманичів і багатьом іншим, кому доводиться відбудовувати зруйновані інфраструктури та економіки держав. До чого це я ?А до того, що нинішній листопад позначений однією дуже промовистою датою – сторіччям завершення першої світової війни, яка забрала понад 20 мільйонів людських життів, «перекроїла» тогочасний світ, зруйнувавши російську, австро – угорську та османську імперії, які, власне, і стали першопричиною цієї загальносвітової катастрофи. Амбітність тогочасних володарів народів, їх територій та історичної спадщини, бажання « відщіпнути » один у одного ще більшого ласого шматка і призвела в результаті до того, що з мапи тогочасного світу зникли не лише згадані імперії разом з їхніми імператорами , царями та султанами,але й окремі народи зі своїми щойно проголошеними державами. Здогадуєтесь, про кого йде мова? Так ,про нас українців, котрі у тогочасній історичній ситуації були розділені межи собою кордонами існуючих імперій, які змушували убивати один одного заради їх імперських апетитів.
На жаль, ще не всі імперії канули в лєту з їх амбіціями і сліпими «поводирями» , які вкотре бажають ,щоб ми убивали один одного заради їх ненажерливості. Те саме сталося між першою і другою світовими війнами, коли , здавалося б ,імперій вже не було, але була всепоглинаюча образа тих, хто програв і зверхність колишніх переможців.
Перші прагнули реваншу, переможці-стабілізації власної перемоги. Коли підписувався Версальський мирний договір, що мав на меті покінчити з війною і впорядкувати світ на довгі мирні літа, його «підписанти» навіть не здогадувались, що нарікають себе і народи на ще жахливіші втрати, спровокувавши тим самим світ до другої світової бійні. Українців у ході підписання даної «мирової угоди» просто викреслили зі списку тих, хто б мав право на власну державу та історію. Напевно, ті, хто підписувався під цим документом, точно уроки історії прогуляли. Бо тоді б майбутня історія людства розвивалася б інакше, без ще масштабніших жертв і руйнувань. А все тому, що не був у цій «мирній угоді» врахований «український фактор» як запорука стабільності та мирного співіснування тогочасної Європи (звідкіля, до речі , й походять усі світові війни). Україна стала «розмінною монетою» у тогочасній азартній грі сильних світу за панування над ним. Натомість замість Російської імперії утворилась нова під абревіатурою СРСР з марксисько - ленінською ідеологічною доктриною, але все тими ж імперськими амбіціями і бажанням панувати над світом. Переможена Німеччина стала зародком породження фашизму з його расистською, антилюдською суттю, поставивши собі за мету все те ж панування над світом. До чого ці прагнення призвели у підсумку ми добре знаємо: через якихось два десятиліття друга світова війна втягла у своє жерло усі світові провідні держави, забравши вже понад 50 мільйонів життів, а її рани і нині ще загоюються.
То що було б з Європою і світом, якби сто років тому з’явилась, нарешті, Українська держава у своїх історичних кордонах? На це запитання сьогодні важко знайти раціональну відповідь , бо це вже виходить за рамки компетенції науки історії . Можна лише припустити, що подальший історичний процес пішов би зовсім по-іншому, що другої світової не сталося б, що ми, українці, жили б у зовсім інших умовах , не шукаючи порятунку десь по світах, що було б нас на своїй землі принаймні удвічі більше. Можна ще багато чого припустити, але справа ця невдячна, бо час не має зворотнього відліку, а спрямований лише вперед у майбутнє. І якщо ми всі його хочемо мати (маю на увазі загальносвітову спільноту, а не лише нас), то повинні зрозуміти одну просту істину, що сучасна Україна є запорукою не втягнення цивілізації у третю світову, прийнявши на себе удар і амбіції перефарбованих сучасних імперій та їх імператорів. А те, що нинішня Росія претендує саме на роль імперії, відповідь – очевидна. Натягнувши на своє обличчя личину демократично-правової держави, звинувачуючи Україну у проповідуванні фашизму, сама ж , освятивши у себе диктатуру однієї особи, фактично перетворилась у Третій Рейх, послідовно слідуючи стопами єфрейтора Гітлера. У чому прояви? Вони очевидні навіть для тих, хто хоча б елементарно пройшов курс історії у середній школі. Не так давно вичитав одну цікаву думку, чому став можливий фашизм у Німеччині? Бо майже у кожному тогочасному німцеві оселився такий собі маленький фюрерчик. Нинішня Росія демонструє те саме, коли у понад 70% її мешканців уселився такий собі маленький Путін. «Нація – понад усе!» Гітлера та «російські скрепи» Путіна – це ягідки з одного поля, як і анексія у тридцятих Гітлером Австрії, а Криму Путіним у наші дні. Хто став союзником Гітлера у Європі? Угорщина,Румунія,Болгарія, Італія і т.д. Хто нині на мапі Євросоюзу грається з Росією у те ж саме? Аналогій ще можна навести безліч,хоча б нашу Карпатську Україну у 1939 р, «подаровану» угорському фашисту Хортію Німеччиною, і нинішню українську Закарпатську область, яку з царської десниці нинішнього російського царя пообіцяно тій же Угорщині.
Рано чи пізно, але всі імперії розпадаються, ховаючи під своїми уламками не лише мільйони людських душ, але й амбітних імператорів, котрі ніяк не бажають усвідомити ,що і вони такі ж смертні як і ті, кого посилають на смерть, а душі їхні так само опиняться на Божому суді…
Українці ніколи не прагнули когось поневолити, лише боронили себе і свою землю, не мріючи про панування над світом.
На своїй землі ми вміємо мирно співіснувати з представниками інших націй. Але до тих пір, поки якась із них не захоче зробити з нас рабів... На мій погляд, це потрібно враховувати не лише тим, хто знову хоче нас поработити силою своєї зброї, але і тим, хто мріє бачити нас рабами на власній землі, купивши за брязкальця, як колись європейські колонізатори туж-таки Америку.

 

Олесь Ладижець.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

За дослідженнями, проведеними на замовлення ГО “Детектор медіа”, третина молодих українців не знає, як почалась війна...
Учора, 30 травня, провели засідання 41-ї сесії Берегівської міської ради VII скликання.
У суботу, 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей народний депутат Роберт Горват зустрівся із чотирма закарпатськими школярками...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS