27 серпня 1902 р. народився Юрій Яновський — український поет та романіст.

100427082019У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) є меморіальний кабінет видатного українського письменника ХХ століття Юрія Івановича Яновського 1902-1954). 

Тут все як було за життя письменника у будинку «Роліт», на Б.Хмельницького, 68. Про це свідчить прижиттєва світлина, де він разом з дружиною, актрисою Тамарою Юріївною Жевченко-Яновською (ЦДАМЛМ України, ф.17, оп.1, од.зб.237, арк.1)

Меморіальні речі, книжки , твори образотворчого мистецтва з кабінету Яновського передавав до архіву-музею Микита Михайлович Шумило, секретар комісії по літературній спадщині письменника, протягом 1967-1973 років.

В робочому кабінеті Юрія Яновського в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України

Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с. Нечаївка — хутір Майєрове — (тепер Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. У 1908 р. родина переїхала до Єлисаветграда. У 1919 р. Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, в повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. Протягом 1922-1924 рр. навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту, який через матеріальні злидні не закінчив.

Шовкуненко О. Портрет Юрія Яновського.

У 1922 р. Яновський під псевдонімом Георгій Ней в Київській газеті «Пролетарская правда»надрукував перший вірш «Море» російською мовою. У 1924 р. у газеті «Більшовик»було опубліковано українською мовою вірш «Дзвін»і новелу «А потім німці тікали». Наступного року Яновський видав збірку новел «Мамутові бивні», якийсь час працював у редакції газети «Більшовик», активно виступав як публіцист, підписуючи свої статті та нариси псевдонімом Юр. Юрченко. У 1926-1927 рр. письменник працював головним редактором на Одеській кінофабриці, надрукував збірку новел «Кров землі». У 1928 р. Яновський видав єдину поетичну збірку «Прекрасна Ут», хоча поезії продовжував писати все життя; надрукував перший роман «Майстер корабля». Роман «Чотири шаблі»з'явився у 1930 р.; згодом були створені драми «Дума про Британку»(1937), «Потомки»(1938); збірка новел «Короткі історії» (1939). 1939 р.

Яновський одним з перших серед письменників був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. За роки війни Ю. Яновський написав драму «Син династії»(1942), видав збірку оповідань «Земля батьків» (1944). Перебуваючи в евакуації в Уфі був відповідальним редактором журналу «Українська література» нині („Вітчизна‖). У 1947 р. був опублікований роман «Жива вода», за який радянська критика звинуватила письменника в «спотворенні радянської дійсності». Він був змушений надрукувати в «Літературній газеті» лист, у якому «визнав» свою «відірваність од життя», і «формалістичний задум» роману, і «шкідливі деталі» в ньому (навіть підготував нову редакцію твору, яка під назвою «Мир» побачила світ вже після його смерті в 1956 р.). За цикл «Київські оповідання» у 1949 р. письменник отримав Сталінську премію.

Фото надане з архівів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Як сценарист Ю. Яновський створив сценарій художнього фільму «Зв'язковий підпілля»(1951), літературний сценарій «Павло Корчагін»(за мотивами роману М. Островського «Як гартувалася сталь», 1953) та сценарій документального фільму «Микола Васильович Гоголь» (1952). У 1953 р. Ю. Яновський видав драму «Дочка прокурора», це був останній визначний твір письменника. 25 лютого 1954 р. Юрій Іванович Яновський помер.

Макет вітрильника «Товариш», на якому Яновський мандрував Україною у 1933 році

Документи Ю. Яновського разом з матеріалами дружини Тамари Юріївни Жевченко-Яновської у вересні 1967 р. були передані до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України письменником М.М. Шумилом. Одночасно було передано частину експонатів літературно-меморіального кабінету Ю.І. Яновського та частину бібліотеки. Згодом у 1968-1969 рр. матеріали про Ю. Яновського здавали до архіву- музею: мати Т. Жевченко-Яновської О.Г. Горська, сестра Ю. Яновського О.І. Яновська, М.М. Шумило. На основі цих документів сформовано фонд особового походження № 17, оп. 1, 2, 339 од. зб. крайні дати документів 1914 – 1966 рр.

  

На робочому столі Юрія Яновського

Творчі документи в малій кількості представлені рукописними матеріалами. Серед них – Передмова до роману «Жива вода‖ (1947), ―Пролог‖. /Роздуми над майбутньою п’єсою/. (17 листопада 1944), Монолог діда Мелхисидока з п’єси „Потомки‖ (1938), п’єса „Син династії‖ (1942- 1947), новела „Генерал Макодзьоба‖ (5.ХІ.1941). Інша маса документів творчого розділу складається з машинописних та друкованих варіантів творів Ю. Яновського. Романи – „Майстер корабля‖ (1935), „Мир‖ (1954), „Вершники‖; п’єси – „Народження велетня‖ (1931), „Завойовники‖ (1931), „Дума про Британку‖ (1937), „Дочка прокурора‖ (1953), „Райський табір‖ (1953); Сценарії та радіокомпозиції – „Пристрасть‖. Літ. сценарій спільно з М. Бажаном (1934), „Простий гуцул‖ кіноновела (1941), „Гоголь‖. Літ. сценарій. (1952), „Чисте мистецтво‖. Радіокомпозиція. (1954); оповідання і новели – „Роман Ма‖ (1925), „Листопад‖ (1926), „Туз и кольцо‖ (1928), „Рейд‖ (1928), „Щедрий вечір‖ (1952); нариси – „Дорога на Запоріжжя‖(1936), „На смерть П.К. Саксаганського‖ (1940); автобіографії фондоутворювача за 1949 р., 1952 р., 1954 р.; до творчих документів також віднесені нотатки, спостереження, вислови Ю. Яновського за 1935-1938 рр., записи до вивчення англійської мови, 1942-1947 рр., записник з адресами і телефонами різних осіб.

Трофейна шафа з Німеччини.

Окремим розділом представлені записні книжки різної тематики – книжки з нотатками, виписками літературного характеру, спогадами про сучасників, з записами щоденникового характеру, з записами народних пісень, з підготовчими матеріалами, з записами етнографічного характеру (1927 – 1953 рр.). З епістолярної спадщини Ю. Яновського найбільш цінними є його листи до дружини Т.Ю. Жевченко-Яновської (1929-1950 рр.), листи Т.Ю. Жевченко-Яновської до Ю. Яновського (1928-1934 рр.), та три листа М. Рильського за (1934-1949 рр.). Образотворчі документи Ю. Яновського представлені фото починаючи з дитячих років, часів навчання в Єлисаветградському механічному технікуму (1922), індивідуальні фотопортрети Ю. Яновського (1924-1940 рр.), портретні малюнки Ю. Яновського (1942-1948 рр.); групові фотографії Ю. Яновського – з М. Бажаном (1936), з Т.Ю. Жевченко-Яновської (1938), з артистами театру ім. Л. Українки – учасниками постановки драми ―Дочка прокурора‖ (1953), фотоальбом родини Яновських (1954).

Бібліотека Юрія Яновського

Як вище згадувалось, разом з документами Ю. Яновського до архіву надійшли документи його дружини Тамари Жевченко-Яновської актриси театру ―Березіль‖, письменниці. Творчі документи представлені рукописом і машинописом п’єси „Сумна історія‖, підбіркою малюнків-шаржів з написами і помітками Ю.І. Яновського (1942, 1943), двома щоденниками за 1954, 1954- 1957 рр. Листи Т.Ю. Жевченко-Яновської до Луї Арагона (1956), М. Бажана (1956), Ореста Зілинського (чеський літературознавець) (1956-1957), К. Федіна (1954); листи до Т.Ю. Жевченко-Яновської – О.Г. Горської (матері) (1956), Т.І. Яновської (сестри Ю.І. Яновського) (1956), О. Бабишкіна (1956- 1957), М. Бажана, В. Демуцької (1957), Ореста Зілінського (1956-1957), Ю. Назаренка (1955-1957), П. Панча (1956-1957), Т. Стах (1956-1957), Л. Чернова (1928), О. Шовкуненка (1956-1957). Біографічні документи Т.Ю. Жевченко-Яновської містять - Автобіографію (б/д), Трудовий список (1924-1934), Членський квиток професійної спілки робітників мистецтв СРСР (1927), Альбом документів про театральну діяльність Жевченко-Яновської (1928-1941), Альбом документів про діяльність Жевченко-Яновської на радіо (1947-1952). Фотодокументи представлені індивідуальними фотографіями Т. Жевченко-Яновської (1929-1957), в групі з Ю. Яновським (1929), з акторами театру „Березіль‖ (1928-1930), з В. Демуцькою (б/д).

Керамічна лялька в інтерє'рі кабінета

Джерело: be-inart.com

Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини

Пам'ять... 23 вересня 1989 року, 30 років тому, в м. Ужгороді було засновано Закарпатську крайову організацію Народного Руху Укра...
Верховна Рада обрала народного депутата від фракції "Слуга народу" Микиту Потураєва головою постійної української делегації в Парл...
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS