Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (Замордування о. Купаря та управителя школи Василя Неболи)

IMG 20170320 102401 672x372(Мовою оригіналу)

Продовження.

СВЯЩЕНИК о. КУПАР І УПРАВИТЕЛЬ ШКОЛИ НЕБОЛА ЗНИКЛИ БЕЗ СЛІДУ

Під час найбільшого шалу терору окупанта, здається, 19-го березня 1939 року, греко-католицький священик у Грушові о. Купар відправляв Службу Божу. Вірні заповнили цілу церкву. Якраз були на середині Літургії, коли перед церквою стало тягарове військове авто, на якому вже були якісь люди, пов’язані ланцюгами один до одного, а між ними був свіжоприведений місцевий управитель школи Василь Небола, також із пов’язаними руками.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (26 квітня 1939 р)

zu 3(Мовою оригіналу)

Продовження.

Середа, 26-го квітня 1939

Мене зрання повели до канцелярії поза бараки. Поставили перед мене папір і наказали описати цілий український рух.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (квітень 1939 р)

GRENDGHA(Мовою оригіналу)

Продовження.

ЗНУЩАННЯ В КРИВІЙ

Крива — це приселок на кілька кілометрів від Хуста. За Чехословаччини тут були побудовані касарні для війська, а за нашої влади туди евакуювала частина берегівської лічниці.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (7-го квітня 1939 р)

zu 2(Мовою оригіналу)

Продовження.

П’ятниця, 7-го квітня 1939

Якісь голоси на коридорі потішають нас, що прийде амністія. Я в те не вірю, вона як прийде, то хіба ж 20-го серпня з нагоди мадярського національного свята. Але ці найрадше нас вистріляли б.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (28-го березня 1939 р)

6 vasil grendzha donskiy(Мовою оригіналу)

Продовження.

Вівторок, 28-го березня 1939

Дивний мій організм — одного дня почуваюсь зле, а на другий день я здоровий, як дуб. Але апетиту не маю, а це зле. Сьогодні здається мені, що моє тіло з заліза, виздоровів я і без їх ліків. Здоров’я я все мав сталеве, аби тільки його не втратити в оцих льохах!

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського:щастя і горе Карпатської України (1939р)

9edc299 4(Мовою оригіналу)

Продовження.

Дорогою до Головної Команди «Січі»
Ідучи на Головну Команду, маю готовий план. Карпатську Україну знаю, як своїх п’ять пальців на руці. Роблячи тури щороку, проходив здовж і впоперек.
Вище бичківського Лугу, аж до самих Требушан і далі, знамените місце для оборони. Довгими кілометрами долина надзвичайно вузька, стиснена. Ідучи з Лугу в напрямі Рахова – з лівого боку прикрий беріг повен як не ґраніту, то дерев. З правого боку — Тиса, українсько-румунська границя. Місцями прірва, глибина, із стратегічного боку оборона знаменита.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (16 березня 1939 р)

GREN2 672x372(Мовою оригіналу)
Продовження.

В МАДЯРСЬКОМУ ПОЛОНІ

Саджають нас на віз, обмацують кишені, від мене терорист витягає «Штаєрку» і швидко ховає до своєї кишені, щоб не побачив інший. Сподобався йому пістолет і просто вкрав для себе. Ми з паном міністром сидимо в правому сідаку — він справа, я зліва, напроти нас бідака Пастеляк, скоцюрблений, переляканий. Два терористи стоять по боках і нас тероризують револьверами; третій, що сидів біля візника, обличчям звернений до нас, наставляє на нас карабін, дуло рушниці направлене раз у мої груди, раз у груди міністра, раз понад голову, а раз побіля вуха Пастеляка. Везуть нас містом, а юрба за нами гукає:

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (продовження, 1939 р)

GREN1(Мовою оригіналу)
Продовження.

Вівторок, 21-го березня 1939
Прошу, благаю, щоб повідомили жінку в Хусті — а вони регочуться... Сьогодні був тут якийсь інтелігентнійший старший пан, здається, це був якийсь детектив або слідчий. Просив його, щоб заслав мені якогось адвоката, а він мені пояснив, що перед військовим судом адвокат не боронить... Я вповні ізольований, ніхто на світі не хоче мені допомогти...

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (продовження)

Foto 194 640x372(Мовою оригіналу)

Продовження.

Субота, 18-го березня 1939

Ця ніч була для нас, а зокрема для мене, страшна. Ще о 23-й годині заскрипіли залізні двері, і перед нами появилися мадярські вояки. Напереді стояв ростом високий мадярський поліційний старшина з трьома розетами на ковнірі, а з ним вояки. Засвітили електричною лампочкою нам в обличчя, щось забурмотіли і пішли далі. З розмови ми зрозуміли, що від ґардистів нас перебирає військо. В’язниця відтепер називається в’язницею мадярського польового суду. Наші двері зачинились, і чуємо, що мадяри відчиняють і деякі інші камери, але не всі.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: щастя і горе Карпатської України (від 15-го березня 1939 р)

Foto 14 672x372(Мовою оригіналу)

Вечором 15-го березня 1939

Після засідання Сойму пішов я до редакції опрацювати матеріал відкриття. О 21-й годині прийшов і машиновий наборщик і почав набирати святочне соймове число щоденника. Аж десь біля двадцять другої години докінчив я працю, доповнивши число вже готовими відомостями військового характеру та закликами січової Команди. Ще заглянув до друкарні, дав наборщикові деякі вказівки і зайшов до адміністрації газети. За кілька хвилин прибув і директор друкарні Федір Ревай. Був надзвичайно пригноблений. Сказав, що звечора говорив телефонічно з своїм братом, міністром Юліяном Реваєм, що ще все знаходився у Відні.

us1

Популярні новини

17 березня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефа...
18 березня, Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефал...
18 березня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефа...
Усі новини...

Останні коментарі

Sape plugin info: Не заполнено поле - sape user в параметрах плагина.

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS