Проголошення незалежності Карпатської України

29216141 1696364153773703 4934480719419277312 nУряд Августина Волошина планував відкриття Сойму провести в Рахові 2 березня 1939 року, однак президент Чехословаччини Е. Гаха сесії на той день не скликав. До цієї урочистої події була навіть випущена спеціальна поштова марка. Невдалою була також спроба провести відкриття Сойму 9 березня в Хусті. Е. Гаха дозволив скликати Сойм Карпатської України 21 березня 1939 року, але на прохання Августина Волошина він змінив дату на 15 березня. Члени уряду Карпатської України, як правило, звинувачували Прагу в постійному відкладенні відкриття Сойму. Однак необхідно відзначити, що згідно з Конституційним Законом від 22 листопада 1938 року з боку чехословацьких властей юридичних правопорушень не було. 14 березня 1939 року на спільну нараду зібралися члени уряду, Української Народної Ради, посли Сойму і провід партії УНО. Після цього прем’єр-міністр Августин Волошин проголосив самостійність і суверенність Карпатської України. Він також призначив скликання Сойму на 15 березня 1939 року, який мав це рішення затвердити, що й відбулося. Головою Сойму було обрано А. Штефана, заступниками голови – Ф. Ревая і С. Росоху, секретарем – М. Кочергана. В цілому було проведено шість засідань Сойму, які ухвалили рішення, що мали велику історичну вагу для становлення молодої Карпатоукраїнської держави. Його засідання офіційно проголосили незалежність Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Склад депутатського корпусу Сойму був таким: Августин Волошин, Юліан Ревай, Юлій Бращайко, Михайло Бращайко, Іван Грига, Адальберт Довбак, Микола Долинай, Мілош Дрбах, Августин Дутка, Іван Ігнатко, Володимир Комаринський, Іван Качала, Василь Климпуш, Степан Клочурак, Василь Лацанич, Микола Мандзюк, Михайло Марущак, Леонід Романюк, Григорій Мойш, Дмитро Німчук, Антон-Ернест Ольдофреді, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Петро Попович, Федір Ревай, Микола Різдорфер, Степан Росоха, Юрій Станинець, Василь Шобей, Августин Штефан, Кирило Федєлеш, Михайло Тулик. Із них на Сойм прибули 22 депутати, що визначало більше як кворум 2/3 вибраних послів. Рішення про проголошення незалежності було викликане різким погіршенням міжнародної обстановки і фактичним розпадом Чехословаччини.

Польські воєнні злочини у Карпатській Україні

01010Карпатська Україна. Хуст під українськими та чехословацькими прапорамиВ офіційної Варшави був мотив до фізичного знищення своїх громадян українського походження, які втекли на Підкарпатську Русь, щоб вступити до лав Карпатської Січі. І ці злочини мали місце на карпатських перевалах у 1939 році.

Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор відслужив літію за українськими жертвами угорського окупаційного режиму, до 79-х роковин початку поетапної окупації Карпатської України Королівством Угорщини (1938 – 1944)

0000 0Карпатська Україна окупація мадяр Мукачево 193812 листопада, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Українською Автокефальною Православною Церквою, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив ранкову заупокійну літію за всіма безвинними українськими закарпатськими жертвами профашистського гортівсько-угорського окупаційного режиму, до 79-х роковин початку поетапної окупації Карпатської України (Закарпаття) Королівством Угорщини (02/12.11.1938 – 28.10.1944).

Угорська агресія у 1939-му, або як закарпатці боронили свій край

p 197150 1 slidertop2Журналіст Історичної правди Олександр Пагіря опублікував статтю про закарпатців, які боронилися від угорської агресії в 1939 році. Пропонуємо перечитати статтю автора, текст якої публікується без замін нижче.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (20 квітня 1939р)

GRENDJA1(Мовою оригіналу)

Продовження.

20-го квітня 1939

До табору приїхала ціла зграя детективів, а це біда! Прибули також жандарми, що мають, крім зброї, ще й палиці в руках і страшні бичі, яких політичні в’язні бояться гірше вогню. Політичні в’язні добре знають цих місцевих мадярів-бандитів, що пошилися в «детективи». Їх взяли за «перекладачів», але це, властиво, – автомати на биття. Всі вони є садистами, що в різних в’язницях та в Кривій купалися в українській крові. Це були Міклош Марко, гробар із Хуста; Йосип Вайнравх, столяр та перед тим кельнер у хустському ресторані «Рояль», Йосиф Величко, син старости, колишній чеський жандарм; Дюла Блаєр, бляхар із Хуста; Йовжі Ожват, столярський помічник; Калман Артов, бляхар; Мігаль Гісович, коваль; Гатрак, колишній екзекутор із Сваляви; м’ясар Кастнер із Колочави і брати Дунки з Хуста. Паперу не маю, жебраю від людей по кускові... Але й нотувати не можна, бо поміж рядами, в яких лежимо, вибачте, як свині, проходжуються гонведи з багнетами на рушницях і з грубими палицями, і як тільки хто ворухнеться, то б’ють, куди попало.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (25 березеня 1939р)

DSC00397 2(Мовою оригіналу)

Продовження.

Субота, 25-го березня 1939

Спокійно спав до першої години після півночі. Тоді відчинилися двері і ввійшли два мадярські, по зуби озброєні, жандарми. Обидва мали в руках довгі бичі — ті страшні висохлі бичі, від яких кров порскає по стінах за кожним ударом.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта ( 22 березеня 1939р)

GREN9 672x372(Мовою оригіналу)

Продовження.

Збудився на вереск і рев, і зойк із першого поверху. Прислухаюсь і чую, що мадяри між собою говорять, що галицьких українців видадуть полякам... Тепер стягають їх із келій і ставлять на коридорі. Б’ють їх у такий спосіб, що чути на другий поверх.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта ( в мадярському полоні березень 1939р)

Hrendzha Donskyi(Мовою оригіналу)

Продовження.

В МАДЯРСЬКОМУ ПОЛОНІ

Серед двора, чую, ще розмовляють з групою Баботи. Бабота хоче забрати авто, мовляв воно приватне, а мадяри питаються за числом авта, яке зішкрябане і стерте з таблиці. Нарешті гурт відійшов без авта. Я зістався сам.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (Подорож у невідоме)

tom7 0254(Мовою оригіналу)

Продовження.

16 березня 1939

Рішаю таки йти, хоч і пішки, коли не можна інакше.

Зі щоденника В. Ґренджі-Донського: під чоботом мадярського окупанта (травень 1939 р)

img8(Мовою оригіналу)

Продовження.

Четвер, 4-го травня 1939
Андрія Ворона, Євгена Шерегія і мене покликали до канцелярії і сказали, що будемо там працювати. Хлопці тішаться, я не дуже. Радше роблю записки в куточку в бараку. Вислуховую людей. Оповідають неймовірні речі, на жаль, правдиві. Все те складаю докупи, опишу разом. Морди, звичайні убивства... Господи, скільки крови потекло по цій нашій прекрасній, але нещасній Карпатській Україні! Люди говорять, я записую... нас сльози обливають... годі їх утримати...

us1

Популярні новини

«Наша об’єднана Українська православна церква може стати найбільшою в усьому православному світі. І про цю перспективу...
Президент Петро Порошенко наголошує, що питання автокефалії Української православної церкви є питанням національної безпеки нашої...
17 березня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефа...
Усі новини...

Останні коментарі

Sape plugin info: Не заполнено поле - sape user в параметрах плагина.

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS